Если послушать умных и знающих людей в интернете, картина вырисовывается примерно следующая.
.
С-300, которая стоит на «Москве» — совсем не такая уж и плохая штука, на самом деле. Свои задачи в умелых руках, прикрепленных к умному мозгу, он вполне выполняет. Например, в руках украинских ПВО он отлично справляется с защитой неба над Киевом — эффективность сбитых ракет семьдесят — восемьдесят процентов. Советскую авиацию он сбивает всю. То, что запоребриком он достался в руки потомственных алкоголиков — другой вопрос.
Так что противостоять «Нептунам» и ВВС Украины он вполне может.
Но. Гладко было на бумаге, да забыли про овраги.
Есть одна проблема.
Байрактар! Байрактар, блядь!
Про Байрактар забыли, ема, нарот!
Да хер его знает, товарищ прапорщик.
Тут в голове звучит песня про Бай-рак-тар.
А Байрактар этот зенитно-ракетный комплекс, «способный эффективно защищать крейсер от любых самолётов, даже перспективных, вертолётов, крылатых ракет, управляемых авиабомб и беспилотников» — не видит.
Да хер его знает, товарищ прапорщик — 2.
В итоге, говорят, дело было так. Байрактар подлетел, и вывел из строя РЛС «Москвы». После чего крейсер оказался практически безоружным. Из ПВО у него остались только две устаревшие «Осы» и АК-630 — шестиствольная скорострельная пушка, способная бить по низколетящим целям. В принципе, и по ракетам тоже.
После этого по крейсеру было вмазано двумя ракетами для надёжности — но АК-630 не сработала, или сработала, но руки потомственных алкоголиков сделали свое дело, или хрен его знает, товарищ прапорщик-3, как там развивались события в эти последние секунды, но факт остается фактом — обе ракеты лупили в борт. Триста килограммов суммарной взрывчатки на скорости девятьсот километров в час.
Крейсер «Москва» со своей системой ПВО, состоящей из 64 ракет С-300 — прикрывал большие десантные корабли, которые таскают железо и пушечное мясо в Бердянск. Ну, не все уже таскают, но тем не менее.
Кораблей, способных осуществлять такое прикрытие переброски десанта, в черноморском флоте у России больше не осталось.
Где-то там еще болтается «Адмирал Эссен», но у него из средств ПВО есть «Штиль» и морской аналог «Бука» — но С-300 нет.
Так вот.
Мы над русским кораблем можем ржать сколько угодно — и, безусловно, заслуженно — но это не просто ржавую лоханку потопили. Это — блестящая операция ЗСУ фактически по срыву дальнейшей переброски российских сил морем.
Это — тактическая победа.
Это намного серьезнее, чем просто плавающую железяку с полутысячей орков на борту потопить.
Пятьсот человек, кстати — это примерно как одним залпом уничтожить целую БТГ.
Это может сказаться на всем южном театре военных действий.
В общем, это реально серьёзная победа, друзья мои.
Которая может оказать влияние на ход войны.
Слава ЗСУ!
Аркадий Бабченко
Українська крилата ракета Р-360 “Нептун” знищила прямим попаданням флагман чорноморського російського флоту – крейсер “Москва”.
.
Це не перше ефективне застосування “Нептуна”. Два тижні тому наша крилата ракета нанесла удар по ще одному ключовому кораблю – “Адміралу Ессену”. Протиракетні засоби “Ессена” запеленгували загрозу тільки при підльоті, відкривши загороджувальний вогонь, але навіть з пошкодженнями, наша ракета нанесла фрегату значних пошкоджень, вивівши його з бойової операції. Для прориву протиракетного захисту по “Москві” був зроблений пуск одразу двух ракет – результат відомий всьому світу.
Проект розробки та виготовлення “Нептуна” був реалізований КБ “Луч” в нереально короткий термін за мінімального фінансування в умовах військового протистояння з росією. Вже у 2018 році були проведені вдалі випробування та знищені морські цілі. Планувалося виготовлення не тільки незалежного мобільного комплексу, але і комплексів крилатих ракет морського та повітряного базування.
.
На жаль, останні проекти були призупинені після 2019 року. Сподіваюся, вони всі будуть відновлені і наші крилаті ракети знайдуть свої цілі і в московському кремлі.
Так звані “експерти”, які не вірять у силу української зброї, почали розповілати про удар по крейсеру американською протикорабельною ракетою “Гарпун”, що не відповідає дійсності. Такі “експертні” побрехеньки тиражуються тими, хто намагається знову згорнути фінансування вітчизняних ракетних програм.
Хочу підтримати і подякувати нашим військовими, які мужньо і професійно знищують ворога, а також нашим вченим і виробничникам з КБ “Луч” і інших підприємств ОПК на чолі з Героєм України Олегом Коростельовим за їх унікальний внесок в оборону нашої держави!
Олександр Турчинов
Згоріла й затонула Москва — це дійсно велика перемога. Особливо цінна тим і особливо велика тим, що це перемога всупереч.
Як, зрештою, і всі перемоги у цій війні.
Всупереч договорнякам русского ярмака з кремлівськими холуями і безумовній вірі в «слово путіна, яке він ніколи не порушить» і подальшому знищенню, дискредитації армії, переслідуванню військових, українська армія встояла.
Всупереч переслідуванню людей, які займалися виробництвом зброї, всупереч тотальному недофінансуванню, всупереч вилученню і виведенню з ладу зброї, знайшлися люди, які її робили і зберегли.
Всупереч кримінальним справам проти військових і злочинним діям підконтрольного клоуну дрб, всупереч зданому без опору виходу з Криму тими, хто обіцяв лягти кістьми на Перекопі, і як наслідок окупованій береговій лінії півдня, в нас залишився контроль над береговою лінією Одеси, звідки ми можемо запускати Нептуни.
Але не можна не подякувати Зеленському.
Дякую що не призначив Портнова генпрокурором, а Єрмака міністром оборони.
Дякую що не виміняв Нептуни на газ як Йуля і не продав як надлишкове майно як Аталотій.
Ну і звісно, дякую що не втік. Дуже дякую.
