Для того щоб хоч трохи дати змогу уявити що стоїть на словами — «звільнили», «втримали», «відтіснили», я напишу трохи цифр за два останні дні по Харківській області.
Кожен з нас вже знає що таке артилерійський чи ракетний розрив. Ну, майже кожен. А от артилерійський удар/обстріл, це робота кількох гармат, інколи кількох батарей, або систем РСЗО. Це може тривати годинами. Просто з неба летить тонами смертоносне залізяччя. І зразу після цього, починається атака при підтримці танків та БМП. Це дуже важко пояснити словами. Це просто психіка людей від близьких розривів поза межею зрозумілої нам реальності. І зразу після десятків вибухів поруч, люди беруть в руки автомати, та гранатомети та відбивають атаки на коротких дистанціях.
Позавчора в смузі угруповання яке тіснить ворога навколо Харкова 6 артилерійських ударів. Вчора 13. По приміським районам та місту позавчора 6, вчора 7.
Смуга відповідальності 93 бригади. Ізюмський напрямок. Позавчора 21 артилерійський обстріл, вчора 16.
За два дні 4 авіаційні удари.
За позавчора втрати ворога склали. Танки-3 шт; БМП-3; БТР-3; БПЛА — 1 (Орлан); Недолюди орієнтовно — до 30 шт.
Вчора були жнива в танковому сегменті. Втрати ворога за вчора танки — 8 шт; БМП-2; МТЛБ-4; САУ-1; БПЛА — 1 (Орлан-10); Недолюди — 35 шт. Це просто треба кожної хвилини тримати в пам’яті. Ні на секунду не зупиняється повномасштабне вторгнення. А щільність військ противника на кілометр ділянки фронту під Ізюмом чи не найбільша з початку вторгнення.
Роман Донік
P.S. З приводу питань від проспавших 8 років війни типу — «а наша арта відповідає?», «а чому наша арта не працює?» і таке інше. Наші артилеристи, то реально Боги. Я не знаю, яка по закінченню війни буде наша армія в світі в рейтингах, але артилеристи наші однозначно кращі. ТОП 1. При інших рівних умовах їм рівних нема. Нема. Але контрбатарейна робота, то насамперед війна калібрів, відстані, та розвідки. Подобається нам чи ні, але є факт. У ворога перевага як в кількості так і в номенклатурі. І в БК теж. І в БПЛА теж. І в ракетах теж. І в літаках. Тому в тих умовах в яких працює наша артилерія, я можу впевнено казати, що ніхто більше не здатен працювати краще. Бо це самомохідників 93 бригади після ефективної роботи по ворогу, майже добу при постійному контролі з неба двома-трьома орланами, ганяла батарея ураганів. Тільки зупинились, прильоти. І так весь день. Але відірвалися і вже зранку знову насипали по наступаючим росіянам. Чому не б’ють ворожі «урагани»? Бо дивимось про перевагу в ракетах та літаках. Хоча, чому не б’ють?
Он нещодавно батарейка градів під керівництвом легендарного з часів ДАПа «шквала» в результаті рейдових дій, майже по тилам пройшлася на піднасипала російським ураганщикам які розверталися для роботи по нашим військам. І таких прикладів море. Кожного дня. Сотні. Просто ми дивимося фотографії знищеної на марші та при наступі російської техніки і просто не розуміємо яка за всім цим стоїть робота.
Тома не питайте дурні питання. Всі працюють. На межі можливостей. А часто за межею.
