Порушення українською Генеральною прокуратурою кримінальних справ проти п’ятого президента країни Петра Порошенка дозволяє провести прямі паралелі між правлінням шостого президента Володимира Зеленського та четвертого президента Віктора Януковича.
Та ж невгамовна ненависть до політичного конкурента, те ж бажання підмінити звинувачення в корупції політичним порядком денним, та сама готовність скомпрометувати правоохоронну систему країни заради задоволення власного марнославства й виконання зобов’язань перед дружніми олігархічними кланами. Ті, хто називав Зеленського прямим наступником саме Януковича, а не Порошенка, не помилилися.
Але є і суттєві відмінності. Коли Янукович переслідував Юлію Тимошенко, він виступав в амплуа «сильного господарника» та «професіонала» (за всієї сміховинності такої оцінки), а вона була нагадуванням про часи, коли помаранчева влада «довела» Україну до «економічного краху». Сьогодні Порошенко – нагадування про часи, коли країною керували професіонали, а Зеленський “ символ дилетантизму, який доводить й обов’язково доведе країну до економічного краху. Дилетант, який переслідує професіонала, має значно сумнівніший вигляд, аніж «професіонал», навіть дмуханий, який переслідує «дилетантку».
Але головне навіть не це. Головна відмінність у тому, що коли Янукович переслідував Тимошенко, вона була йому зовсім не потрібна. Його влада спиралася на силу й послух депутатів, на лояльність олігархів. Януковичеві вдавалося зберігати контроль над депутатами до останніх днів Майдану, більшість олігархів боялися відкрито виступити проти нього навіть коли лилася кров!
У Зеленського немає ні контролю над депутатами, ні лояльності олігархів. Його не сприймають серйозно. Для політичного виживання, для того, щоб забезпечити елементарні результативні голосування за потрібні країні рішення, йому необхідна національна єдність, а не політичне переслідування тих, хто може бути частиною цієї національної єдності. І рейтинг тут ніякого значення не має. Коли виборці Зеленського позбудуться засобів до існування, їм уже буде не до його рейтингів.
Янукович переслідував Тимошенко на тлі відновлення економічної стабільності в країні. Зеленський переслідує Порошенка на тлі пандемії та економічного краху. Найгірше заняття в ситуації, коли країна стрімголов мчить у прірву.
Несколько моих друзей, не сговариваясь, вчера спросили меня зачем нам каждый вечер показывают, что президент умеет читать вслух с листа. Или с телесуфлера. Пришлось объяснять им, что это шоу не для нас, а для Зеленского. Для того, чтобы поднять его самооценку и показать, что он хоть как-то реагирует. Друзья начинают интересоваться, а почему тогда Зеленскому не давать каждый вечер часовые прессухи отвечая на вопросы журналистов?
Мне стало смешно из-за этого странного вопроса, ведь ответ лежит на поверхности. Если Зеленский пойдет по пути публичных пресс-конференций, то ему придется отвечать на все неудобные вопросы. А ему зададут множество вопросов от Ермака до Оманана, на которые он отвечать не хочет. И его просто информационно «разорвут». И этого он очень боится. Поэтому кушайте то, что дали.
Тогда один из друзей написал, мол пускай Зеленский сравнит свои скучные выступления и выступления Трюдо, а после этого сделает выводы. Мне стало смешно. Сравнивать Зеленского с Трюдо, это все равно, что сравнивать актера провинциального театра из Лозоватой с Робертом Де Ниро. И понятно, что Зеленский в этом сравнении явно не Де Ниро. Поэтому мы и дальше будем наблюдать регулярные унылые колхозные видосики вместо пресс-конференций, которые ежедневно проводит губернатор штата Нью-Йорк Эндрю Куомо.
В цивилизованном мире политик не боится журналистов. А у нас… Надо ответить себе — это Зеленский не стал политиком или мы не цивилизованный мир? В любом случае продукт, который сейчас демонстрирует Офис президента — это демонстрация слабости и бессилия. Но это одновременно и тот максимум на который способен наш президент во время кризиса.
Сейчас Украина похожа на автобус, набитый пассажирами, который несётся между пропастью и скалой: за рулем пианист из шапито, рядом дёргают руль ермак с портновым, а в салоне чистит карманы пассажиров коломойский. Выход один — передать руль опытному водителю, который выбросит из автобуса эту шушеру и вернёт его на спокойное европейское шоссе.
