Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 12.09.2026
1. Українські дрони атакували підприємства в Тольятті та Таганрозі.
— У ніч на 12 вересня українські дрони атакували промислові об’єкти в російських Тольятті та Таганрозі. У містах пролунали вибухи, після ударів виникли пожежі. У Тольятті під удар потрапив хімічний завод «КуйбишевАзот». Після атаки на підприємстві спалахнула пожежа.
— «КуйбишевАзот» є одним із найбільших хімічних підприємств росії та виробляє капролактам, поліаміди, аміак, аміачну селітру, карбамід та іншу продукцію. Підприємство вже неодноразово ставало ціллю українських дронів.
— У Таганрозі дрони атакували автомобільне підприємство. Після удару там також виникла пожежа. Канал Exilenova+ попередньо ідентифікував об’єкт як територію Таганрозького автомобільного заводу (ТагАЗ).
2. Внаслідок атаки українських дронів у ніч на 11 вересня повністю згорів великий логістичний хаб маркетплейсу Ozon під Саратовом.
— За супутниковими знімками, весь комплекс площею близько 100 тис. кв. метрів перетворився на вигорілі руїни. Хаб на північно-західній околиці Саратова обробляв до 900 тис. замовлень на добу та обслуговував одразу кілька регіонів. Першу чергу комплексу, одного з найбільших логістичних центрів Ozon у Поволжі, запустили лише у грудні 2024 року. У створення хабу інвестували 8 млрд рублів.
— Це вже сьомий логістичний об’єкт Ozon у росії, пошкоджений або знищений дронами з 22 серпня.
3. Експорт російської нафти та нафтопродуктів у серпні впав на 410 тис. барелів на добу.
— У серпні росія скоротила експорт нафти та нафтопродуктів до 6,44 млн барелів на добу, що на 410 тис. барелів на добу менше, ніж у липні, і на 840 тис. барелів менше, ніж роком раніше, йдеться в оцінці Міжнародного енергетичного агентства.
— Експорт сирої нафти скоротився на 330 тис. барелів на добу — до 5,18 млн барелів. Постачання нафтопродуктів зменшилися на 80 тис. барелів — до 1,26 млн барелів на добу.
— Водночас доходи росії від нафтового експорту зросли до $13,87 млрд. Це на $330 млн більше, ніж у липні, і на $320 млн більше, ніж у серпні минулого року.
— Зростання доходів Міжнародне енергетичне агентство пов’язує переважно з підвищенням світових цін на нафту та нафтопродукти. Тобто росія експортує менше сировини й пального, але поки компенсує падіння фізичних обсягів вищою ціною.
4. За перші сім місяців профіцит зовнішньої торгівлі росії зріс до $89,2 млрд — на 13,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
— Однак цей показник не свідчить про посилення російської економіки: країна продовжує заробляти валюту переважно на сировині, а значну частину коштів витрачає на закупівлю закордонної техніки та обладнання.
— Експорт за сім місяців становив $263,4 млрд, збільшившись на 12,4%. Мінеральні продукти, тобто передусім нафта і газ, забезпечили $146,9 млрд — понад половину всієї експортної виручки. Швидше зростали поставки металів і сільськогосподарської продукції.
— Експорт металів збільшився на 21,2%, до $48,1 млрд, а агроекспорт — на 25%, до $25,7 млрд. Імпорт за цей період зріс на 12% — до $174,2 млрд. Майже половину цієї суми становили машини та обладнання — $84,7 млрд.
— Тобто російська промисловість досі не здатна самостійно забезпечити значну частину потреб у техніці, виробничому обладнанні та технологіях.
— У результаті росія залишається вразливою моделлю економіки: продає за кордон нафту, газ, метали та продовольство, а потім витрачає значну частину отриманої валюти на імпорт обладнання.
— Зростання профіциту зовнішньої торгівлі в такій ситуації означає передусім збільшення розриву між сировинним експортом і технологічними можливостями власної промисловості.
5. Палата представників США наступного тижня проголосує за «адські санкції» проти росії.
— Палата представників США наступного тижня винесе на голосування законопроєкт про масштабне посилення санкцій проти росії, який раніше підтримав Сенат 86 голосами проти 11.
— Документ передбачає можливість запровадження президентом США Дональдом Трампом 100% мит проти найбільших покупців російської нафти та природного газу, а також країн, які допомагають москві обходити санкції.
— Під удар можуть потрапити Китай, Індія та Туреччина — ключові покупці російської нафти. Запровадження 100% мит створило б для них серйозні економічні стимули скоротити закупівлі російських енергоносіїв або вимагати від москви ще більших знижок.
— Для росії це означає ризик подальшого скорочення експорту нафти й газу, втрати частини валютної виручки та посилення залежності від обмеженого кола покупців.
— Особливо болючим удар може стати для нафтових доходів бюджету, які залишаються одним із ключових джерел фінансування російських державних витрат.
— Законопроєкт також дає Вашингтону інструмент для тиску на країни, через які росія намагається обходити енергетичні санкції. Це може ускладнити москві продаж нафти, змусити збільшувати дисконти та підвищити витрати на альтернативну логістику.
— Попри опір частини конгресменів, керівництво Палати представників вирішило просувати документ, який має двопартійну підтримку та підтримку Білого дому. Автором законопроєкту був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, один із найбільш послідовних прихильників України.
6. США оштрафували UBS на $125 млн за ігнорування зв’язків російського олігарха з путіним.
— Агентство з боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN) при Мінфіні США оштрафувало американський підрозділ швейцарського банку UBS на $125 млн за умисні порушення правил боротьби з відмиванням грошей.
— Банк не забезпечив належний контроль за понад 50 тис. валютних переказів високоризикових іноземних клієнтів на загальну суму $10 млрд.
— Одним із прикладів FinCEN назвало обслуговування російського мільярдера, ім’я якого у документі не розкривається. На лютий 2022 року компанії цього клієнта тримали в UBS понад $175 млн. Через одну з них пройшло понад $60 млн переказів, близько 75% яких були платежами третім особам, попри встановлену самим банком заборону. За даними FinCEN, мільярдер став клієнтом UBS у 2015 році та передав банку в управління близько $1,5 млрд.
— Під час перевірки UBS виявив понад сотню публікацій про його зв’язки з путіним, походження статків та можливу участь у схемах відмивання грошей. Однак співробітники банку переглянули лише перші 25 матеріалів і вирішили не класифікувати клієнта як політично значущу особу (PEP).
— FinCEN прямо вказало, що UBS знав про близькі зв’язки клієнта з путіним, але проігнорував їх під час оцінки політичних ризиків. У результаті банк роками обслуговував одного з найбагатших росіян без належного контролю за його операціями.
— У документі FinCEN ім’я мільярдера не назване. Однак опис клієнта — участь у заставних аукціонах 1990-х років, робота на високій державній посаді та отримання контролю над великим російським активом — вказує на Володимира Потаніна.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 13.09.2026
1. Українські дрони продовжують атакувати російські НПЗ.
— У ніч на 13 вересня українські дрони атакували нафтову інфраструктуру росії у Татарстані та Краснодарському краї. Під ударом опинилися об’єкти в Нижньокамську та Слав’янську-на-Кубані.
— У Нижньокамську пролунала серія вибухів, місцеві жителі повідомляли про проліт дронів і роботу російської ППО. За попередніми даними, ціллю міг бути Нижньокамський нафтопереробний комплекс, до складу якого входить великий НПЗ «ТАНЕКО».
— У Слав’янську-на-Кубані Краснодарського краю також пролунали вибухи. За попередніми даними, дрони влучили по місцевому НПЗ, після чого на підприємстві спалахнула пожежа. Також повідомляється про можливе ураження ТЕС.
2. Санкт-Петербург зіткнувся з рекордним дефіцитом бензину після зупинки найбільшого НПЗ регіону.
— У Санкт-Петербурзі різко погіршилася ситуація з бензином після зупинки нафтопереробного заводу «Кінеф» у Киришах, який є основним постачальником пального для міста. На заправках утворилися багатокілометрові черги, а частина АЗС залишилася без бензину.
— Станом на 11 вересня частка заправок у Санкт-Петербурзі, де бензин можна було придбати без черги, впала нижче 40%. У серпні цей показник становив близько 90%. Майже кожна друга АЗС не мала бензину в наявності.
— Проблеми почалися через кілька днів після атаки українських дронів на «Кінеф» — найбільший НПЗ на північному заході росії та другий за потужністю в країні.
— 30 серпня завод зупинив переробку після пошкодження обох установок первинної переробки нафти. Підприємство щороку виробляє близько 2 млн тонн бензину та 7 млн тонн дизельного пального.
3. У росії зростає криза неплатежів: прострочені вимоги бізнесу перевищили 1,6 млрд рублів.
— У росії погіршується платіжна дисципліна бізнесу. Вчасно оплачуються близько 70% рахунків, тоді як кожен п’ятий контракт має прострочку до 60 днів, а ще 5–8% рахунків залишаються неоплаченими понад два місяці. За підсумками першого півріччя 2026 року сукупний обсяг прострочених вимог постачальників перевищив 1,6 млрд рублів.
— Найсильніше проблеми з оплатами вдарили по малому бізнесу. У другому кварталі частка прострочених платежів у цьому сегменті зросла на 2,6–3,4 процентного пункту.
— Близько 40% підприємців, опитаних РСПП, назвали затримки платежів з боку контрагентів фактором, який суттєво обмежує їхню роботу.
— Затримки платежів створюють ланцюгову реакцію: компанія, яка не отримала гроші від клієнта, сама відкладає розрахунки з постачальниками, а ті, своєю чергою, не можуть вчасно розрахуватися зі своїми контрагентами.
— У результаті дефіцит оборотних коштів поширюється по всьому ланцюгу.
4. росія виділить $2 млрд на покриття збитків від українських ударів.
— Центральний банк росії у вересні додатково вкладе 165 млрд рублів, або близько $1,96 млрд, у капітал державної Російської національної перестрахувальної компанії. Гроші мають допомогти їй покривати збитки від атак на російські підприємства.
— Рішення ухвалили після різкого зростання ризиків для російської економічної інфраструктури. Українські удари по НПЗ, складах та інших промислових об’єктах призвели до різкого збільшення попиту на страхування та зростання страхових виплат.
— Після виходу міжнародних перестраховиків ключову роль на російському ринку взяла на себе державна перестрахувальна компанія, що належить Центробанку. Вона перебуває під санкціями США та ЄС.
— росія змушена витрачати майже $2 млрд лише на підтримку системи страхування власної економіки від наслідків війни. Після відходу західних перестраховиків дедалі більша частина ризиків і збитків лягає безпосередньо на державу.
5. Британський страховик знайшов лазівку в санкціях і продовжує страхувати танкери з російським ЗПГ.
— Британська страхова компанія NorthStandard продовжує страхувати три танкери, які перевозять російський зріджений природний газ, попри розширення санкційних повноважень Великої Британії.
— Йдеться про газовози Clean Planet, Clean Ocean і Clean Vision грецької судноплавної компанії Dynagas. Вони продовжують перевозити ЗПГ із російського проєкту «Ямал ЗПГ». Судна вже перебувають під британськими санкціями, однак нові обмеження на морські послуги не поширюються на укладені раніше страхові угоди.
— Велика Британія у травні 2026 року розширила санкційні повноваження, щоб обмежити морські послуги, зокрема страхування суден, які перевозять російський ЗПГ.
— Однак ці правила не мають зворотної сили, що й дозволило NorthStandard продовжити страхове покриття трьох газовозів.
