Лише у 2024 році Україна втратила близько 1,2 мільярда доларів через шахрайство, розтрати та неналежне управління у сфері оборонних закупівель.
Про це йдеться у матеріалі The New York Times «В Україні шахрайство та розтрати винагороджуються новими контрактами на постачання зброї».
Скандал із Павлоградським хімзаводом
Зокрема, у статті згадується про постачання українській армії тисяч бракованих мінометних снарядів Павлоградським хімічним заводом.
«У 2024 році, коли російські солдати штурмували окопи на сході України, українські артилеристи відкрили вогонь. Проте снаряди замість того, щоб вибухати поруч із ворожими військами, або вилітали з пускових труб, або падали з тихим глухим звуком, піднімаючи лише клуби пилу. Як з’ясувалося, український зброярський завод постачав військовим тисячі бракованих мінометних мін», — пише видання.
Директора підприємства Леоніда Шимана згодом заарештували та звинуватили у корупції.
Та навіть коли посадовці помітили надходження бракованого озброєння, як свідчать урядові перевірки, отримані NYT, Агенція оборонних закупівель України продовжувала укладати нові контракти із заводом Шимана.
Згідно з урядовими аудиторськими звітами та судовими документами, які отримало видання, 7 із 10 найбільших військових підрядників України отримали нові замовлення, незважаючи на відкриті кримінальні провадження за фактами шахрайства, невиконання раніше укладених угод або арешти керівників за корупцію.
NYT зазначає, що Шиман перебував під слідством антикорупційних органів, зокрема за звинуваченнями в розтраті та шахрайстві, коли виграв свій перший контракт на постачання мінометів. Уряд уклав угоду на 280 мільйонів доларів у той час, коли він перебував під заставою у справі про корупцію.
Аудитори зазначили, що спочатку Павлоградський хімічний завод повідомив про відсутність потужностей для виконання замовлення, але згодом без пояснень змінив дані про свої виробничі можливості.
Урядові аудитори не виявили жодних доказів того, що хтось намагався перевірити, чи спроможний завод виконати це замовлення.
Коли почали надходити браковані міномети, аудитори зазначили, що Агенція оборонних закупівель «не зробила належних висновків». Натомість вона надала заводу ще більше замовлень, зокрема контракт на постачання майже всіх 122-міліметрових артилерійських снарядів для військових у 2025 році.
У серпні Шимана засудили до п’яти років ув’язнення за організацію схеми продажу вибухівки за завищеними цінами.
«Конфіденційні перевірки, проведені Державною аудиторською службою та внутрішнім аудиторським підрозділом Міноборони, викрили систему військових закупівель, яка потерпає від неефективного управління. Як свідчать документи, тривожні сигнали залишаються поза увагою, а за завищення цін чи невиконання зобов’язань рідко настають бодай якісь наслідки», — йдеться у статті.
Аудитори виявили 18 компаній, які уклали угоди, незважаючи на невиконання попередніх домовленостей. Шість із цих компаній не виконали жодного контракту.
Внутрішні урядові перевірки показали, що лише у 2024 році Україна втратила близько 1,2 мільярда доларів через шахрайство, розтрати та неефективне управління у сфері оборонних закупівель.
Зокрема, як встановили аудитори, близько 126 мільйонів доларів було втрачено через ігнорування вигідніших пропозицій і переплату за зброю.
В одному з випадків компанії й досі ведуть судову тяганину щодо долі щонайменше 100 мільйонів доларів передоплати за угодою, яка зірвалася.
Зазначається, що перевірки Державної аудиторської служби та внутрішнього аудиторського підрозділу Міністерства оборони охоплюють 2024 і 2025 роки.
Найдорожчий посередник для турецьких ракет
Також у статті йдеться про те, як Агенція оборонних закупівель обрала найдорожчу з трьох пропозицій на постачання виготовлених у Туреччині артилерійських ракет. Тендер на сотні мільйонів доларів на придбання ракет для реактивної артилерії АОЗ оголосила у 2024 році.
Відгукнулися три компанії. Одна заявила, що може поставити ракети за ціною, еквівалентною приблизно 4200 доларам за штуку. Друга запросила 4600 доларів. Третя назвала ціну в 5100 доларів.
Зазначається, що всі ракети були ідентичними — виготовленими на одному й тому самому заводі, однією й тією ж компанією в Туреччині. Різниця полягала лише в ціні.
Турецький виробник Arca Defense запропонував найнижчу ціну, що вказувало на можливість продажу безпосередньо із заводу.
Однак контракт дістався тому, хто запропонував найвищу ціну — дочірній компанії Czechoslovak Group, великого чеського холдингу.
«Замість прямої закупівлі уряд вирішив заплатити чеській компанії за посередництво. Аудитори не знайшли «жодних підстав для ухвалення такого рішення». Попередні перевірки застерігали від закупівель через посередників, але уряд не дослухався до цієї поради», — пише NYT.
Видання підрахувало, що це рішення збільшило витрати України на ракети орієнтовно на 130 мільйонів доларів.
«Спецтехноекспорт» став найбільшим боржником перед АОЗ
У 2024 році Агенція оборонних закупівель прагнула придбати ракети радянського зразка у сербського виробника. Через проросійську політику Сербії Україна покладалася на ланцюжок посередників для отримання ракет.
Уряд уклав контракт з українською державною компанією з постачання зброї — «Спецтехноекспортом». За даними аудиторів, ця компанія мала історію невиконання контрактів, а її керівників підозрювали в розкраданні та відмиванні коштів.
Антикорупційні органи також публічно оголосили, що розслідують можливе розкрадання коштів та відмивання грошей колишніми керівниками компанії.
Аудитори також зазначили, що «Спецтехноекспорт» не мав сербської експортної ліцензії на ракети. За даними аудиторів, замість ліцензії компанія надала «гарантійний лист» від військової розвідки України. Аудитори зазначили, що таке привілейоване становище не мало жодного юридичного обґрунтування та надавалося попри історію невиконання зобов’язань цією компанією.
Після чого «Спецтехноекспорт» уклав субпідрядний договір із американською зброярською компанією Regulus Global.
Цей контракт був одним із кількох, укладених між Regulus Global та «Спецтехноекспортом» на загальну суму 1,7 мільярда доларів. Фірма Regulus Global під керівництвом колишнього біржового брокера Merrill Lynch Вільяма Сомеріндайка-молодшого вже мала досвід постачання зброї українській армії, сказано в статті.
Однак угода щодо постачання ракет почала розпадатися.
Сомеріндайк заявив, що тодішній міністр оборони Рустем Умєров прагнув усунути посередників із бізнесу з виробництва зброї. Він попросив компанію Regulus взаємодіяти безпосередньо з державним закупівельним агентством, фактично вилучивши з процесу «Спецтехноекспорт».
У підсумку угода зірвалася, і на початок 2025 року «Спецтехноекспорт» став найбільшим боржником перед закупівельною агенцією, маючи більше невиконаних контрактів, ніж будь-який інший постачальник, з’ясували аудитори.
У результаті уряд України подав до суду на «Спецтехноекспорт» із вимогою сплати пені за прострочені штрафи та відсотки. У відповідь «Спецтехноекспорт» висунув фінансові вимоги до Regulus.
Сомеріндайк заявив, що його компанія не вчиняла жодних порушень і просто «опинилася між двох вогнів» під час реорганізації системи оборонних закупівель в Україні.
