Процес розвалу московської хунти вже почався

І це прекрасно. Як би всі ці негідники типу солов’ова і мєдвєдєва не корчили «тримайте мене семеро», а у пухліньких московських злочинців бажання «відправлятись в рай» нема. Навпаки, вони лише нещодавно вилізли із грязі в князі і побудували собі рай і так. В один день з’ясувати для себе, що всі вони махом перетворилися в секту Аум Синрікьо, а харизматичний лідер урочисто ошелешує, що всі вони зараз мають відправитися в пекло, вони не бажають категорично.

Так от, процес пошуку виходу з ситуації, в яку їх загнав путін, перекинувся уже і на еліти РФ.

Якщо уже серед найупоротіших пропагандистів, які досі бажають нам знищення, пішли розмови, що «пора ето как-то заканчівать», то подібні настрої уже активні не лише в низах армії і суспільства, вони проникли вже на саму гору, в коло найжирніших негідників.

Це момент поворотний.

І до речі цей процес був очевидним з першого місяця вторгнення.

Путін 24 лютого 2022 року всю свою росію обманув. Старий пахан-пердун вночі на сходці пообіцяв своїй зграї, що хапок України всі вони обтяпають швидко. Деякі бандити явно висловлювили занепокоєння: а вдруг пахан гонєт фуфел (Наришкін і Козак, що тремтіли на Радбезі). Але він переконав всіх: нє сци, тєбє Я атвічаю.

А потім виявилося, пахан пробалаболився. Його розпіарена армія виявилася гамном як і він сам.

І коли війна в Україні пішла не за планом, Путін тепер ще й весело запропонував іншим врятувати його провал: нести тягар санкцій, здохнути по мобілізації, а може й загинути в ядерному попелі.

Бо гном хотів би «ваєвать 21 год — как царь Пьотр».

Процес розвалу московської хунти вже почався. В кінці путін обов’язково опиниться з цими ідеями ізольованим, стане чужим серед своїх і серед росіян утвориться консенсус, що закінчити війну це їх спільний інтерес. І раз собака закінчувати не бажає, собака вперта, то собаку пора удавити.

Ми маємо лише не поступатися і не дати собаці в руки жодний компроміс, який він пред’явить своїм поплічникам в якості доказу, що все було не дарма.

…

Але одночасно з нашого боку є помилкою виходити з переконання, що «Путін блефує і не збирається використати ядерну зброю».

Так, перша частина правильна: путін зараз 100% блефує. Він трус, якому на секції боксу розбили носа і він в той же день секцію бокса кинув.

Але друга частина — ні. Путін обмірковує, планує і МРІЄ використати ядерну бомбу.

Як гравець у покер, який блефує, що в нього каре з тузів, але ж це не означає, що він не ХОЧЕ, щоб це каре з тузів йому таки прийшло.

Собака не просто вперта, собака ще й приховує від власних же бандитів, що він справді маньяк-людожер.

Саме тому чемпіон з гри в покер, яким в кінці маємо виявитися ми, має завжди перебувати насторожі. Навіть, якщо не раз впіймав опонента на блефі, ніколи не відкидати, що у опонента на руках таки може опинитися це довбане каре з тузів.

Поява ситуації, коли путін вирішить, що в нього з’явилася омріяна можливість використати ядерну зброю, залежить від головного фактору: якщо відчує, що потужної реакції світу не отримає.

А така ситуація може утворитися раптово, в будь-який момент.

1) Якщо президентом в США стане слабкий лідер. 2) Якщо США відволікуться на внутрішні проблеми. 3) Нарешті, якщо сам путін відчує, що уже власні кореші ідуть за його життям.

Момент з ниючими пропагандонами — поворотний, а тому — і небезпечний.

В разі навіть одного з перелічених факторів, путін може раптово відкинути блеф і вирішити провести ядерні випробування наприклад з вибухом на своїй території. Мета — залякати Захід і своїх поплічників, переконати в своїй рішучості, розколоти наших партнерів і остаточно переконати, що «треба домовлятися» і тиснути на Україну раз вона така непоступлива. Ілон Маск після розмови з путіним, яку наша дипломатія прошляпила, уже злякався і став закликати Україну здатися. І не він один такий. Путін це прекрасно знає і бачить в цьому шлях до успіху.

Але ще небезпечніша ситуація може утворитися, якщо хтось інший в світі ядерну зброю використає першим. Ми про це не думаємо, але наприклад така ситуація може утворитися в конфлікті на Бл.Сході, де всі бояться іранської ядерної програми. Російські пропагандони зустріли вторгнення в Ліван воплем радощів. Якщо десь дійде до ядерних ударів, путін підстрибне до стелі, що пальму першості в нього вихопили. І ось тут він вже скористається хаосом у світовій спільноті і завдасть уже реального удару.

Ми не маємо себе заспокоювати, що він блефує. Як не мали себе в березні 2023 обнадіювати, що контрнаступ буде апріорі успішним. Ми завжди маємо бути напоготові, що ціллю можемо виявитися ми. І цей удар ми маємо втримати.

Тому всі 3 роки ми мали і маєм опрацьовувати отримання від партнерів / допомоги нам в швидкій розробці — засобів відповіді. Якщо маньяк вирішить здійснити навіть найменший, точковий, демонстраційний удар без жертв (наприклад десь у Чорному морі), бо він боїться спровокувати західні держави знищити всю росію в ядерних бомбардуваннях, Україна має тут же скористатися цим як виправданням для своєї відповіді.

Треба працювати над ідеєю серед ядерних держав про передачу нам специфічної волонтерської допомоги щойно путін зробить крок, який доведе, що стримати його неможливо.

Головне, ми маємо не вестися на блеф. Але готові бути до найгіршого сценарію.

Задача наших еліт передбачати розвиток подій і вже зараз на випередження працювати з західними елітами. Щоб всі шістки путіна і він сам знали: відповідь буде і буде миттєва.