У війні Росії проти України йдеться вже не про перемогу обох сторін, а про зупинку бойових дій заради збереження людських життів. Водночас деякі партнери помилково вважають, що російському диктатору Володимиру Путіну потрібна лише частина української території. Насправді його цілі можуть бути ширшими.
Про це в інтерв’ю CBC News заявив президент України Володимир Зеленський.
censor.net
17 вересня 2026: «Переможців у цій війні не буде, лише зупинка бойових дій для збереження людських життів», — Зеленський.
Причин чому ми спостерігаємо зміну переможної риторики президента є декілька. Імперія Зеленського, яка складалася із недоімперій Генпрокурора Кравченка, Міндіча, Чернишова, Єрмака та інших, посипалася. Більша частина соратників в СІЗО, або втікли, залишився лише головний боневтік, а також не дуже надійні, бо хитрі Буданов, Татаров. І це ще не всі плівки Мідаса, Фореста Гампа, Феміди оприлюднено.
Основна причина зміни риторики саме відсутність тих, на кого можна було б покладатися. Майже всі злякалися діяльності НАБУ та САП та відмовляються бути маріонетками вуду, щоб з них не зробили співучасників. Бо всі накази, які віддаються з ОП не мають нічого спільного із законом.
Всі інші причини, в тому числі домінування ворога в повітряних ударах і їх результативності, стрімке скочування суспільства до мирної угоди, тиск Трампа і можливо інших союзників, перспектива надзвичайно важкої зими — це все маскуючі фактори основної причини.
Бо вже не виходить перекласти всю провину на союзників, не виходить натиснути на них для отримання допомоги, бо тиснути може лише кришталево чесна людина, а не той, хто розвів тотальну корупцію під час війни.
Ми підходимо до періоду повного політичного банкрутства Зеленського. Він звісно може розтягнутися, або навпаки стрімко закінчитися відставкою. Прогнозувати важко, бо період турбулентності постійно посилюється. Однак кінцевий результат — відставка Зеленського відбудеться, зістрибнути з цього сценарію Зеленському буде надзвичайно важко.
Тримаю кулаки.
.
Спочатку вони з помпою, сльозами вдячності та аплодисментами проводжають у відставку прем’єрку Свириденко — і тут же новий Голова Уряду заявляє про «критичний стан державних фінансів» (с)
Ну і?
Ніяких питань до попереднього «менеджера», з її «кешбеками», іншими мільярдами в трубу та тіньовим впливом різних Міндічєй?
Знову ОНО САМО?
Докерувались до неспроможності фінансувати армію — і спитати як завжди нема з кого, хіба що з Порошенка.
У самої Свириденко, до речі, з фінансами все добре — вона при посаді отримувала мільйони у Мілованова, якому сприяла в отриманні бюджетних коштів …. і до якого ж пішла тепер працювати, знову під аплодисменти частини вдячного населення.
Забіг тунелем з кривими дзеркалами триває.
ПЕРЕМОГА ВІДМІНЯЄТЬСЯ
«У війні не буде переможців», — ніби між іншим, заявив цар на 5-му році війни, хоча перед тим країну 5 років накачували ілюзіями в конячих дозах.
Якби рік чи два тому хтось із амвону на всю країну заявив, що перемоги у війні не буде – той був би оперативно розіпнутий і обізваний зневіреним запроданцем, що підриває бойовий дух нації.
Цареві ж можна: спочатку безбожно експлуатувати завідомо захмарні наративи, а пізніше їх одним махом уневажити, коли їхня інерція вичахлася навіть для найбільш завернутих оптимістів.
5 років країну накручували недосяжним і штучно, через силу, напомповували вірою в понадможливе.
5 років кліка мурувала вавилонський хмародер самообману — аби в одну мить усім накрученим і напомпованим повідомити, що перемога відміняється, її не буде, спасибі за віру в рожеві хмаринки.
На диво, одкровення капітана команди про неможливість перемоги акурат співпала зі знищенням складу з реквізитом 95 кварталу. Слід припустити, у вогні згоріло те саме піаніно, на якому гралася крайньоплотна гама фа-мажор. Вельми символічний синхрон: увесь реквізит Вечєрнєго Квартала пішов прахом в унісон із маніпулятивними нагонками завищених очікувань і самооцінок.
Остап Дроздов
Визнавши неможливість перемоги, владі незрозуміло як тепер доведеться пояснювати народові доцільність подальшого перебування Зеленського на троні (король – голий). Далі що? Капітуляція? Це вони нас до неї готують?
А якже – «Якщо не зможу закінчити війну, має прийти інша людина, яка здатна це зробити»?
Таку заяву Зеленський зробив ще у жовтні 2020 року в інтерв’ю для BBC News Україна.
І він має негайно піти у відставку разом із Стефанчуком.
«Слуги» виявилися зовсім не українського народу.
