Представники муніципалітетів повідомляють про зупинку урядом платежів, передбачених громадами на захист енергетики, підготовку до опалювального сезону, ліквідацію наслідків ракетних ударів, відновлення критичної інфраструктури та зруйнованого житла.
Про це повідомила Асоціація міст України 22 вересня.
За словами радниці голови Асоціації міст України Оксани Продан, уряд не може самостійно вирішувати, здійснювати чи не здійснювати передбачені бюджетом виплати без відповідного рішення Верховної Ради.
«У парламентсько-президентській республіці уряд не може собі дозволити хотіти або не хотіти платити чи не платити. Уряд не може самостійно зупинити ці виплати без рішення Верховної Ради, без парламенту», — зазначила вона.
За її словами, Асоціація міст України об’єднує 1092 громади, і всі ці громади зацікавлені в ефективній підготовці до опалювального сезону. Всі вони чекають на допомогу уряду, тому що уряд на сьогодні винен 85 мільярдів гривень теплопостачальним підприємствам.
«Ці гроші уряд не віддає і не планує віддавати. Уряд і до заяви пані Підласої не поспішав виконувати свої функції. Але хоча б не шкодити — це принаймні уряд може робити і без додаткового фінансування. Якщо є проблеми з коштами, якщо є проблеми на казначейському рахунку, уряд це має бачити не сьогодні на вчора, а заздалегідь. На основі цього вони зобов’язані готувати зміни до державного бюджету на поточний рік і з цими змінами приходити на узгодження до парламенту», — заявила Продан.
В АМУ наголошують, що ситуація безпосередньо стосується спроможності громад виконувати завдання із забезпечення стійкості та підготовки до опалювального сезону. Зокрема, Асоціація ставить питання, як громади мають готуватися до опалювального сезону та виконувати плани стійкості за відсутності передбачених коштів.
АМУ також ставить питання про відповідність зупинки платежів закону про Державний бюджет України на 2026 рік та можливі наслідки такого рішення для громад і населення.
Коли Корецький говорить про скорочення витрат, а Зеленський розповідає про «космічний брак грошей», тицьніть їх носом у ці цифри:
Згідно з проектом державного бюджету України на 2027 рік, загальне фінансування державних установ зростає на 13,5% порівняно з бюджетом на 2026 рік.
Найбільш помітне зростання бюджетів передбачене для силового блоку, дипломатичної служби та органів контролю.
Міністерство закордонних справ — фінансування збільшується до 11,3 млрд. грн. (+36% або на 3 млрд. грн. більше).
Міністерство цифрової трансформації отримає 13 млрд грн (+30%).
Міністерство молоді та спорту – витрати зростуть на 19% до 7 млрд грн.
Адміністрація Держслужби спецзв’язку та захисту інформації отримає 60 млрд грн (+18%).
Антикорупційні та контролюючі органи, судова система
Бюро економічної безпеки фінансування збільшується на 48% до 3,2 млрд грн.
АРМА (Нацагентство з розшуку та управління активами) отримає 624 млн грн (+45%).
Державна судова адміністрація – бюджет збільшиться до 33 млрд грн (+35%). Зростання на 8,5 млрд. грн.
Нацагентство із запобігання корупції — 2 млрд грн (+28%).
Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку — 409 млн грн (+28%).
Рахункова палата – 1,5 млрд грн (+24%).
Верховна Рада (Апарат ВР) — фінансування зросте на 31% (майже 1,2 млрд грн) і становитиме 5 млрд грн.
Офіс Президента (Держуправління справами) — витрати становитимуть 4,7 млрд грн (+14%), при цьому безпосередньо на Офіс Президента закладено 1,07 млрд грн (+22%).
Антимонопольний комітет України – 750 млн грн. (+10%)
Державний дорожній фонд — уряд частково відновлює фонд, закладаючи 53 млрд. грн. (зростання витрат на дороги загального користування у 2,7 рази порівняно з 2026 роком).
Український інститут національної пам’яті отримає збільшення бюджету на 29%.
Уповноважений із захисту державної мови — фінансування запропоновано збільшити майже вдвічі (на 36 млн. грн. — до 66 млн. грн.), в основному за рахунок зростання фонду оплати праці відомства.
Головне управління розвідки — бюджет зросте до 42 млрд грн (+32%), що є одним із найвищих показників зростання серед силових відомств.
Служба безпеки України отримає 58 млрд грн (+26%).
Служба зовнішньої розвідки – 7,3 млрд грн (+12%).
РНБО — 406 млн грн (+20,4%).
Державне бюро розслідувань – 5,5 млрд грн (+17%).
Офіс Генерального прокурора — 21 млрд грн (+14%).
Здебільшого всім відомствам збільшують і так «космічні» зарплати!
А де саме в Держбюджеті-2027 та «жорстка економія», про яку нам говорять?
=====
«Сенс Банк» платив по 186 тис. грн на місяць «смотрящому» від ОП Веселому, — Железняк
Бізнесмен Василь Веселий отримував від «Сенс Банку» 186 тис. грн на місяць за послуги, які в актах виконаних робіт описувалися як комунікація з державними органами та консультування Наглядової ради.
Про це розповів нардеп Ярослав Железняк.
«Смотрящих» в цій країні було багато. Навіть були такі, яким ще Держава платила зарплату. Але щоб «смотрящій» отримував зарплату і прямо писав у акті виконаних робіт ….роботу «смотрящего»- це тільки при цій владі.
Ми отримали акти виконаних робіт для СенсБанку від Василя Веселого. Щоб ви розуміли, він отримував стабільно 186 тис / місяць і заробив на цьому за 15 місяців 2,8 млн грн», — зазначив парламентар.
За словами Железняка, в кожному з 15 актів слово в слово повторюються три рядки:
- «забезпечення та здійснення інформування ключових державних стейкхолдерів про хід трансформації Банку до державного банку»;
- «консультування членів Наглядової Ради з питань комунікації та зв’язків з громадськістю і державними органами»;
- «проведення нарад… стратегії і тактики роботи Наглядової ради з державними органами».
«Датованих подій за 15 місяців — лише чотири (23.04.2024 комітет, 29-31.05.2024 Львів, 19.07.2024 НР, 26.11.2024 зустріч з головою НР). Решта — «консультування членів НР» щодо документів, які банк і так отримав: листи Мінфіну, накази НБУ, постанови КМУ, лист НКЦПФР у відповідь на лист НАБУ.
Показово, що січень-травень 2025 — майже виключно позапланова перевірка НБУ. Договір завершено 25.06.2025 — через тиждень після розпорядження КМУ про призначення нової Наглядової», — підсумував нардеп.
