Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 20.09.2026
1. Українські дрони знову дісталися ключової інфраструктури біля москви.
— Українські дрони вночі 20 вересня атакували одразу два важливі об’єкти в Московському регіоні — великий логістичний комплекс у Софьїно та Московський НПЗ у Капотні.
— У Софьїно після атаки спалахнула масштабна пожежа на території великого логістичного комплексу площею близько 850 тис. кв. м. Попередньо, там розташовані складські потужності Ozon та інших компаній.
— У Капотні дрони атакували Московський НПЗ «Газпром нефти» — один із найбільших нафтопереробних комплексів росії та ключове джерело пального для москви й Московської області. Під час атаки на території підприємства було пошкоджено об’єкт і виникла пожежа. За попередніми даними, могло бути уражено район установки ЕЛОУ-АВТ-6.
— Московський НПЗ уже зазнавав українських ударів у червні. Тоді на підприємстві також було пошкоджено об’єкт унаслідок атаки БПЛА.
2. Експорт автомобілів із росії до Казахстану обвалився майже до нуля, свідчать дані Бюро національної статистики Казахстану.
— У січні–липні Казахстан імпортував із росії легкових автомобілів лише на $9,8 млн. При цьому в січні поставки становили $1 млн, у лютому та березні — по $1,5 млн, у квітні — $5,5 млн. У травні експорт обвалився до $111 тис., у червні — до $72, а в липні становив лише $943.
— У травні Казахстан підвищив утилізаційний збір на автомобілі з росії та Білорусі. Для машин із двигунами до 1 л ставка зросла у 14,7 раза — з 1,5 до 22, для двигунів 1–2 л — у 38,9 раза, з 3,5 до 136, а для двигунів 2–3 л — у 32,8 раза, з 5 до 164.
— Казахстан назвав це дзеркальною відповіддю на підвищення росією утилізаційного збору, через яке імпорт автомобілів із країн ЄАЕС до росії також різко скоротився. У 2025 році ввезення автомобілів із Казахстану до росії впало вдвічі — з 22,9 тис. до 10 тис. машин.
3. Найбільший російський забудовник «Самолет» наближається до банкрутства.
— За перше півріччя його виручка впала на 31%, а чистий збиток становив 22 млрд рублів. Виплати за кредитами за шість місяців досягли 49,4 млрд рублів, перевищивши прибуток до оподаткування у 41,8 млрд рублів. Борг перед найбільшим кредитором, Сбербанком, становить 294 млрд рублів.
— Акції «Самолета» з початку року обвалилися більш ніж на 70%, а з початку 2024 року — на 93%.
— На російському ринку новобудов близько двох третин квартир залишаються непроданими — це рекордний показник із часів пандемійної кризи 2020 року. За перше півріччя кількість дефолтів російських компаній зросла до 13 проти восьми роком раніше.
4. росія перетворює державний месенджер Max на потужний інструмент цифрового контролю.
— Дослідники Мічиганського університету виявили, що російська версія Max може без відома користувача робити скриншоти екрана та вмісту мініпрограм, отримувати доступ до їхніх повідомлень і платежів, а також видавати себе за користувача. Додаток також здатний впроваджувати код у мініпрограми, що потенційно дозволяє використовувати його для кібератак.
— За останні 18 місяців десятки мільйонів росіян змушували встановлювати Max. Державні установи, школи та університети переводять на нього службове й навчальне спілкування. В окремих випадках доступ до навчальних корпусів і гуртожитків прив’язують до QR-кодів, які генерує застосунок.
— При цьому Max поки не зміг витіснити Telegram як основну платформу для новин і спілкування.
— Дослідники називають швидке поширення контрольованої державою цифрової інфраструктури в росії прикладом прискорення цифрового авторитаризму.
5. Китай розкритикував новий закон США про посилення санкцій проти росії.
— Пекін розкритикував підписаний Дональдом Трампом закон США, який посилює санкції проти росії та передбачає нові торговельні обмеження для країн, що купують російські енергоносії. Міністерство комерції КНР заявило, що Китай послідовно виступає проти односторонніх і так званих вторинних санкцій, якщо вони не ґрунтуються на рішеннях ООН або міжнародному праві.
— Нові заходи можуть зачепити Китай, Індію, Туреччину та деякі країни ЄС. Пекін заявив, що стежитиме за подальшими діями Вашингтона і залишає за собою право вжити необхідних заходів для захисту суверенітету та законних інтересів китайських компаній.
— Заява Китаю пролунала напередодні зустрічі Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна у Вашингтоні.
6. Лондонські страховики розширили зону підвищеного військового ризику на весь Чорноморський басейн через почастішання атак на комерційні судна.
— Об’єднаний військовий комітет (JWC) при Lloyd’s раніше включав до переліку ризикових лише прибережні води росії та України. Тепер вимоги щодо повідомлення про рейси поширюються на все Чорне море, за винятком територіальних вод сусідніх країн.
— Страхові премії за військові ризики різко зросли й додають сотні тисяч доларів до вартості кожного семиденного рейсу.
— Це підвищує витрати на перевезення російської нафти, нафтопродуктів та іншої сировини через Чорне море й ускладнює роботу російських портів та експортерів.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 21.09.2026
1. Українські дрони вранці 21 вересня атакували Уфу в Башкортостані.
— Місцеві жителі повідомляли про вибухи в північній частині міста, де розташований великий нафтопереробний комплекс «Башнафти». Над промисловою зоною після атаки з’явився стовп чорного диму.
— Уфимський нафтопереробний комплекс «Башнафти» об’єднує три НПЗ — «Уфанефтехим», «Новойл» та Уфімський НПЗ із сумарною потужністю близько 23,5 млн тонн нафти на рік.
2. Продажі дизелю на російській біржі за тиждень впали на 30% через зупинку трьох НПЗ.
— Скорочення виробництва нафтопродуктів в росії після зупинки трьох НПЗ призвело до різкого падіння біржових продажів дизельного пального на російській біржі. Йдеться про зупинку переробки на Саратовському, Сизранському і Ярославському НПЗ, які нещодавно були атаковані українськими дронами.
— Обсяги гуртового продажу бензину А-95 та літнього дизельного пального на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі за 14-18 вересня скоротилися на 10,4% та 29,0% відповідно, якщо порівнювати з попереднім тижнем.
— Продажі бензину А-92 зросли на 1,3%. Водночас його середній обсяг реалізації на біржових торгах цього тижня становив 7,32 тис. т за торгову сесію, що на 13% менше, ніж у серпні.
— Гуртові продажі А-95 у середньому становили 4,03 тис. т за сесію, що на 25% нижче за середньодобові показники серпня. Середній обсяг продажів літнього дизельного пального 14–18 вересня знизився до 15,86 тис. т за сесію проти 40,14 тис. т у серпні та 22–24 тис. т за сесію впродовж перших двох тижнів вересня.
3. У московських аеропортах через масштабну атаку безпілотників затримали або скасували понад 400 рейсів.
— У Шереметьєво до дванадцятої години в неділю скасували понад 30 рейсів, ще понад 240 затримувалися на приліт і виліт. Частину літаків перенаправляли до Нижнього Новгорода, Казані, Чебоксар і Санкт-Петербурга.
— У Внуково скасували 11 рейсів і затримали 129, у Домодєдово один рейс скасували та 27 затримали. У Жуковському скасували два рейси та затримали ще сім.
— Перебої торкнулися як внутрішніх, так і міжнародних рейсів, зокрема до Анталії, Стамбула, Шарм-ель-Шейха, Каїра, Єревана, Мінська та Алматы. Масові скасування та затримки означають додаткові витрати й фінансові втрати для авіакомпаній через зірвані рейси, перенаправлення літаків і вимушене обслуговування пасажирів.
4. росія планує різко збільшити виробництво ударних безпілотників в Татарстані.
— На заводі «Алабуга-Волокно» до 2027 року планують запустити нову виробничу лінію, а до 2029-го збільшити випуск авіаційного вуглецевого волокна на 500 тонн на рік (вуглецеве волокно — це стратегічно важливий матеріал для виробництва корпусів дронів).
— За попередніми оцінками, додатковий обсяг може забезпечити виробництво до 28 тис. ударних безпілотників на рік — на 78% більше.
— Паралельно в «Алабузі» будують підземні виробничі приміщення. За даними Dnipro Osint, площа споруд уже досягла 42 тис. кв. м. Будівництво, ймовірно, почалося після перших українських ударів по підприємству.
— росія одночасно намагається збільшити виробничі потужності для ударних дронів і захистити їх від українських атак, переносячи частину виробництва під землю.
5. Закритий документ російського уряду розкрив масштабний план поглиблення співпраці росії та Ірану у фінансовій, енергетичній, ядерній, авіаційній і транспортній сферах на 2024–2026 роки.
— 44-сторінній документ із грифом «Для службового користування» затвердили 2 вересня 2024 року. росія та Іран планували збільшити частку двосторонньої торгівлі в національних валютах з 68% у 2024 році до 71% у 2026-му, розширити власні фінансові системи та використовувати цифрові валюти центральних банків для транскордонних розрахунків.
— План також передбачає участь «Росатома» в роботі АЕС «Бушер», співпрацю в розробці іранських нафтових і газових родовищ, а також створення в Ірані виробництва окремих деталей для російських літаків.
— Окремі проєкти стосуються залізничного маршруту Рашт–Астара, логістичної інфраструктури, ІТ, телекомунікацій і медіа.
— Документ свідчить про спробу росії та Ірану створити довгострокові економічні й фінансові зв’язки, менш залежні від західної інфраструктури та санкцій. Водночас частина передбачених проєктів ще не має підтвердженого статусу реалізації.
6. Кілька закордонних нафтопереробних заводів «Лукойла» скоротили виробництво або зупинилися через невизначеність із продажем активів компанії.
— Американський фонд Carlyle близько року веде переговори про купівлю активів «Лукойла» у 17 країнах вартістю близько $20 млрд. На початку 2026 року сторони досягли домовленості, яку схвалив OFAC, однак угода зависла в адміністрації Дональда Трампа через погодження між Радою нацбезпеки, Держдепартаментом і Мінфіном США.
— Зокрема, румунський НПЗ Petrotel не працює після планового ремонту. За оцінкою учасника переговорів, завершення угоди дозволило б повернути в роботу додаткові потужності переробки на 100–150 тис. барелів на добу.
— OFAC при цьому продовжує ліцензії, які дозволяють роботу підприємств «Лукойла».
7. Індійські нафтопереробні заводи можуть скоротити закупівлі російської нафти через загрозу нових мит США.
— Виробники вже почали шукати альтернативні вантажі для поставок у листопаді. росія залишається головним постачальником нафти до Індії: близько 40% імпорту країни у 2026 році припадає на російську нафту. У вересні поставки можуть становити близько 1,9 млн барелів на добу — понад 35% імпорту та найнижчий показник із квітня.
— Новий закон США дозволяє президенту запроваджувати мита до 100% на товари країн, які купують російську енергію. Індія вже стежить за тим, чи застосує Вашингтон ці заходи також проти Китаю.
— Водночас швидко замінити російські обсяги буде складно через високі ціни на нафту та обмежену доступність альтернативних поставок. Попит Індії на нафту також зростає, а імпорт може досягти рекордних 5,4 млн барелів на добу.
8. Угорщина просить США звільнити її від можливих санкцій за закупівлю російської нафти на перехідний період.
— Голова парламентського комітету із закордонних справ Угорщини Мартон Хайду заявив, що звернувся з таким проханням під час зустрічі з представниками Республіканської та Демократичної партій США.
— Новий уряд Петера Мадяра заявляв про намір відмовитися від російського газу та диверсифікувати імпорт нафти, однак країна залишається залежною від російських енергоресурсів.
— У листопаді 2025 року угорська влада отримала від США виняток із санкцій щодо закупівлі російської енергії. Тепер Будапешт намагається зберегти його на перехідний період.
