Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 17.07.2026​

1. Українські дрони уразили залізничний вузол у Керчі та атакували російські танкери в Чорному морі.

— У ніч на 17 липня українські безпілотники атакували Керч на сході окупованого Криму. За повідомленнями моніторингових ресурсів, під удар потрапив залізничний вузол, який є одним із ключових логістичних центрів забезпечення російського угруповання на півострові.

— Після серії вибухів виникли численні осередки пожеж у районі залізничної станції поблизу Кримського мосту. За попередньою інформацією, зайнялися склади, ешелони на коліях, а також, ймовірно, нафтобаза «Керч».

— Повідомлення також вказують на можливе ураження підстанції «Керченська», що забезпечує електропостачання залізничної інфраструктури. За даними сервісу NASA FIRMS, у районі станції зафіксовано масштабну пожежу. З

— алізничний вузол у Керчі набув особливого значення після численних ударів ЗСУ по транспортній інфраструктурі окупованого Криму, оскільки через нього проходить значна частина військових вантажів.

— Крім того, українські безпілотники вночі атакували шість російських танкерів у Чорному морі.

— Напередодні Сили безпілотних систем України повідомили, що з 6 по 16 липня в Азовському та Чорному морях було уражено 147 суден російського «тіньового флоту», який використовується для експорту нафти в обхід міжнародних санкцій.

2. Найбільший державний промисловий холдинг росії різко скоротив прибуток і заявив про нестачу коштів для інвестицій.

— Найбільший державний промисловий холдинг росії «Ростех», до складу якого входять понад 800 підприємств у 60 регіонах країни, повідомив про різке погіршення фінансових результатів.

— Попри зростання виручки на 25% у 2025 році, переважно завдяки державному оборонному замовленню, чистий прибуток компанії впав на 42% — до 76,4 млрд рублів. У компанії визнали, що власних коштів недостатньо для запуску нових інвестиційних проєктів, що свідчить про погіршення фінансового стану навіть найбільшого промислового холдингу країни.

— Фінансові проблеми охопили й ключові підприємства групи. Виробник вантажівок «КамАЗ» завершив рік зі збитком 43 млрд рублів після падіння продажів більш ніж на 20%. Найбільший виробник танків «Уралвагонзавод» скоротив 10% персоналу та перевів цивільний підрозділ на чотириденний робочий тиждень. Компанія «Вертольоти росії» зменшила прибуток у 2,6 раза, а Об’єднана двигунобудівна корпорація отримала 63 млрд рублів збитку, збільшивши борг майже до 1 трлн рублів.

— На цьому фоні російська влада засекретила фінансову звітність «Ростеху», що ускладнює оцінку реального стану найбільшого промислового холдингу країни.

— Навіть значні військові замовлення вже не компенсують зростання витрат і погіршення фінансового становища підприємств, які забезпечують значну частину російського військово-промислового комплексу.

3. «Росатом» відкладає будівництво нових АЕС через погіршення економічної ситуації.

— російська держкорпорація «Росатом» скорочує інвестиційну програму та відкладає реалізацію низки великих проєктів через погіршення економічної ситуації.

— Цьогоріч обсяг інвестицій компанії буде на 46% менше, ніж минулого року. У компанії заявили, що частину проєктів скасовано або перенесено на пізніший термін. Пріоритет надаватиметься лише тим інвестиціям, які забезпечують найвищу віддачу до 2030 року.

— Крім того, «Росатом» планує скоротити витрати на 5% уже цього року, а до 2028 року — на 10% порівняно з рівнем 2025 року. Такі заходи пояснюють необхідністю підвищити ефективність на тлі несприятливої економічної ситуації.

4. росію накриває хвиля банкрутств: кількість неплатоспроможних компаній стрімко зростає.

— Високі відсоткові ставки, підвищення податків і різке уповільнення економіки призвели до помітного зростання кількості банкрутств російських компаній.

— У першому півріччі 2026 року російські суди визнали банкрутами 3,55 тис. юридичних осіб, що на 10,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Кількість процедур спостереження — першого етапу справ про банкрутство — зросла ще швидше, на 20,9%, до 2,97 тис. компаній.

— Водночас різко збільшилася кількість повідомлень про намір оголосити банкрутство. Число таких заяв від кредиторів зросло на 18,5% у річному вимірі, а від самих компаній — на 43% порівняно з 2025 роком і на 83% порівняно з 2024-м.

— Фінансові труднощі охопили широкий спектр галузей — від ІТ та роздрібної торгівлі до інфраструктурних підприємств і навіть виробників продукції для військово-промислового комплексу.

— За даними Росстату, на кінець квітня прострочена заборгованість російського бізнесу перед банками, контрагентами та бюджетом досягла 7 трлн рублів, що на 20% більше, ніж рік тому.

— Компанії опинилися під подвійним тиском через зниження споживчого попиту та зростання податкового навантаження. Додатковим фактором стала висока вартість кредитів. За оцінками близького до уряду центру ЦМАКП, у середньому російські компанії змушені спрямовувати 37% прибутку до оподаткування лише на виплату відсотків за банківськими кредитами.

— У низці галузей ситуація ще гірша: у залізничному, судно- та авіабудуванні відсоткові платежі у вісім разів перевищують прибуток, у деревообробці, будівництві та сфері комерційних послуг — у 4–6 разів, у хімічній промисловості та автопромі — більш ніж утричі.

5. У росії через паливну кризу почали масово продавати автозаправні станції.

— У росії на фоні паливної кризи різко зросла кількість оголошень про продаж автозаправних станцій. Лише за останній місяць на майданчиках із продажу бізнесу та комерційної нерухомості з’явилося понад 150 пропозицій.

— На продаж виставляють як незалежні АЗС, так і окремі об’єкти великих нафтових компаній. Вартість об’єктів коливається від 1 до 150 млн рублів залежно від місця розташування, обладнання та стану станції. Серед продавців є як незалежні оператори, так і найбільші нафтові компанії, зокрема «Газпром» і «Лукойл».

— Якщо великі компанії пояснюють продажі оптимізацією активів, то незалежні мережі змушені позбуватися бізнесу через погіршення фінансового стану та накопичені борги.

— Найважча ситуація склалася саме у незалежних АЗС, які становлять основу російського паливного ринку — майже 20 тис. із 27,7 тис. усіх автозаправних станцій країни. Вони опинилися під подвійним тиском: біржові ціни на бензин і дизель різко зросли через дефіцит пального після ударів України по НПЗ, тоді як влада стримує підвищення роздрібних цін на рівні інфляції.

— У результаті продаж бензину для багатьох АЗС став збитковим. Отримані від продажу кошти власники планують спрямувати на погашення боргів.

— Фінансові проблеми незалежних операторів уже позначаються на забезпеченні пальним окремих регіонів, а масовий продаж АЗС став ще одним свідченням поглиблення паливної кризи та зростання проблем у російській економіці.

6. російські мільярдери почали масово виводити капітал за кордон через страх перед економічною кризою та націоналізацією.

— Найбагатші російські бізнесмени, зокрема наближені до путіна, за останній рік вивели за кордон мільярди доларів, побоюючись погіршення економічної ситуації та конфіскації активів.

— Останніми місяцями власники великих статків активно переводять капітал у криптовалюти, закордонну нерухомість та приватні інвестиційні фонди. Найпопулярнішими напрямками стали ОАЕ, Кіпр, Туреччина, Саудівська Аравія, Монако та країни Африки. Також різко зросли покупки елітної нерухомості в Дубаї.

— Відтік капіталу прискорився на фоні масштабної кампанії з вилучення приватних активів у росії та уповільнення економіки. Побоювання бізнесу посилилися після закритої зустрічі з путіним у березні, де великий бізнес фактично закликали робити додаткові внески до бюджету для фінансування війни.

— Після початку повномасштабного вторгнення російська влада значно активізувала націоналізацію приватних активів. Лише у 2025 році держава вилучила 24 великі активи загальною вартістю близько 11 млрд доларів, що утричі більше, ніж роком раніше.

— Загалом із 2022 до кінця 2025 року в росії було націоналізовано активів на 6,5 трлн рублів.

7. росія втрачає контроль над Кримом через масштабні удари українських дронів.

— Українська кампанія із застосуванням безпілотників дедалі сильніше підриває військову логістику росії в окупованому Криму, ставлячи під загрозу здатність москви утримувати контроль над півостровом.

— Крим, який із 2014 року був головним військовим плацдармом росії, стає дедалі вразливішим. Україна значно активізувала удари по критично важливій інфраструктурі, зокрема по електропідстанціях, мостах, нафтобазах, аеродромах і транспортних вузлах.

— Безпілотники також регулярно порушують автомобільне, залізничне та морське сполучення між Кримом і росією.

— Із 692 українських атак по Криму від початку повномасштабної війни понад половина припала на останні 12 місяців, а майже п’ята частина — лише з червня 2026 року, що свідчить про різке посилення тиску.

— Подальше порушення логістики через Крим може суттєво ускладнити забезпечення російського угруповання на півдні України та посилити тиск на військові й економічні можливості росії.

8. Угорщина розслідує можливу держзраду ексміністра закордонних справ через зв’язки з росією.

— В Угорщині розпочато розслідування щодо колишнього міністра закордонних справ Петера Сійярто за підозрою у державній зраді через його можливі зв’язки з росією. Про це повідомив прем’єр-міністр Петер Мадяр.

— За його словами, розслідування вже триває, однак подробиці не розголошуються, оскільки справа містить значний обсяг секретних матеріалів Міністерства закордонних справ та інших державних органів.

— Підставою для перевірки стали оприлюднені раніше записи телефонних розмов, на яких Сійярто спілкується з главою МЗС росії лавровим. На записах колишній міністр інформує російську сторону про перебіг зустрічей у Європейському Союзі, просить надати аргументи для використання на засіданнях глав МЗС ЄС та, за даними журналістських розслідувань, обговорює можливості пом’якшення санкцій Євросоюзу проти росії.

— Під час передвиборчої кампанії Петер Мадяр публічно заявляв, що такі дії можуть містити ознаки державної зради та потребують ретельного розслідування.

— Сійярто, який очолював угорське МЗС з 2014 року до завершення правління Віктора Орбана, відкинув звинувачення, назвавши свої контакти з російською стороною звичайною дипломатичною практикою.

— Незадовго до виборів міжнародний консорціум журналістів опублікував розслідування, в якому стверджується, що угорська влада систематично просувала інтереси кремля в Європейському Союзі, зокрема домагаючись послаблення санкцій проти росії та посилення тиску на Україну.

9. ЄС запровадив санкції проти шести представників російського ВПК через виробництво дронів.

— Рада ЄС запровадила санкції проти однієї фізичної особи та п’яти російських компаній, пов’язаних із військово-промисловим комплексом рф. Обмеження стали відповіддю на триваючу агресію росії проти України, зокрема смертоносні атаки на Київ у ніч на 1 та 5 липня 2026 року.

— До санкційного списку увійшли п’ять компаній групи ABS Electro, які розробляють і виробляють електронні та радіоелектронні компоненти для російських безпілотників. Зокрема, вони створюють системи, що підвищують стійкість дронів типу Shahed і Geran до засобів радіоелектронної боротьби. До санкційного списку також внесли голову ради директорів ABS Electro Ірину Харісову, яка очолює кілька компаній холдингу.

— Санкції передбачають замороження активів, заборону на надання коштів або економічних ресурсів підсанкційним особам і компаніям, а також заборону на в’їзд до ЄС для Ірини Харісової.

— У Європейській раді заявили, що ЄС і надалі посилюватиме тиск на росію, зокрема шляхом запровадження нових санкцій, та підтвердили незмінну підтримку України.