Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 12.09.2025

1. У росії готують нове підвищення податків, щоб латати діру у бюджеті, яка утворилася через падіння нафтових доходів і затяжну війну проти України.

— Влада розглядає друге за останні 7 років підвищення ПДВ — цього разу з 20% до 22%. До 2019 року ставка становила 18%, потім її підняли до 20%, а тепер чиновники готуються ще раз закрутити гайки. За оцінками, таке рішення дасть бюджету близько 1 трлн рублів у 2026 році, але фактично вдарить по кінцевих споживачах, адже ПДВ «вшитий» у вартість усіх товарів.

— Крім того, обговорюють нове підвищення податку на прибуток (він вже зріс з 20% до 25%) та ПДФО (цього року запроваджена прогресивна шкала зі ставкою до 22%).

— Проте головним варіантом залишається саме ПДВ. Уряд рф визнає, що альтернатив немає: за 3,5 роки війни дефіцит бюджету перевищив 14 трлн рублів, інакше його «не закрити».

— російська економіка опинилася в ситуації, коли замість розвитку уряд змушений душити бізнес та населення новими податками.

2. російський експорт нафтопродуктів різко скоротився на початку вересня через удари українських безпілотників по великих НПЗ, що паралізували роботу переробки.

— За даними Bloomberg із посиланням на Vortexa, відвантаження нафтопродуктів впали до 1,96 млн барелів на добу у перші сім днів місяця — це мінімум за рік і на 10% менше, ніж у серпні.

— Найбільше зниження зафіксовано у поставках дизельного палива та нафти. Експорт дизелю зменшився на 18%, до 676 тис. барелів на добу, тоді як відвантаження сирої нафти обвалилися майже на 40% після серпневого піку.

— Потоки до Туреччини та Африки зменшилися, натомість частково відновилися поставки до Бразилії.

— Падіння переробки супроводжується зростанням експорту мазуту — на 22%, до 909 тис. барелів на добу, що є найвищим показником з лютого 2022 року.

— Це свідчить про переведення російських НПЗ на простішу продукцію, яка потребує меншої обробки.

— Через обмежені можливості переробки москва може продовжити заборону на експорт бензину й змушує виробників перенаправляти дизельне паливо на внутрішній ринок, аби уникнути дефіциту.

— Морський експорт нафти є головним індикатором реального видобутку в росії, адже кремль засекретив офіційну статистику. Наразі відвантаження з портів, зокрема з Новоросійська, коливаються, але показують слабкість російської нафтової галузі під тиском атак і санкцій.

3. росія опинилася перед продовольчою кризою: через провальний урожай країна змушена різко збільшувати імпорт їжі.

— За даними ФТС, за січень–липень 2025 року ввезення продовольства та сировини зросло на 15% і досягло $24,3 млрд — рекордного показника серед усіх товарних груп.

— Вперше за шість років рф стала чистим імпортером продуктів: закупівлі перевищили експорт на $3,8 млрд. У країну завозять навіть картоплю з Китаю та Монголії, а також вершкове масло з ОАЕ, Індії та Аргентини.

— Аграрний сектор переживає обвал через брак імпортного насіння, санкційні обмеження та кліматичні ризики.

— Минулого року втрати врожаю картоплі склали майже 20%, зерна — 12%, цукрового буряка — понад 20%. Цьогоріч ситуація ще гірша: засуха в південних регіонах призвела до мінімальних за 13 років зборів зерна, урожай вишні та черешні впав у 4 рази, а гречки — до шестирічного мінімуму.

— Це не лише наслідки погоди, а й системна слабкість військової економіки рф, яка вичерпує ресурси та залишає населення без базових продуктів.

4. Верховний суд ЄС заблокував проєкт Росатома в Угорщині.

— Суд у Люксембурзі скасував рішення Єврокомісії, яка у 2017 році дала «зелене світло» на будівництво двох нових енергоблоків АЕС «Пакш-2» без тендерної процедури.

— Судді наголосили, що Брюссель не обґрунтував, чому пряме укладання контракту з Росатомом відповідає правилам державних закупівель ЄС. Це ставить під сумнів легітимність усього проєкту, що фінансується за участі російської сторони.

— Рішення стало ударом для уряду Віктора Орбана, який наполягає на співпраці з москвою попри санкції та залежність від російських енергоносіїв. Угорщина заявила, що формально продовжить роботи, але тепер змушена узгоджувати умови з Єврокомісією.

— Ситуація показує, що вплив Росатома у Європі швидко звужується. Після розриву контракту у Фінляндії тепер під загрозою опинився і головний атомний проєкт кремля в ЄС.

— Для москви це ще одне свідчення втрати позицій на європейському енергетичному ринку.

5. Єврокомісія готує узгодження з країнами G7 нового, ще нижчого цінового обмеження на російську нафту.

— Наразі ліміт, встановлений ЄС і Великою Британією, становить $47,60 за барель. У Брюсселі наголошують, що механізм залишається дієвим, адже саме західні перевізники продовжують транспортувати значну частину російської нафти. Зниження цінової стелі ускладнить їм участь у таких поставках.

— Втім, експерти відзначають, що подальше зниження може посилити плутанину серед учасників ринку та створити проблеми з дотриманням санкцій.

— Консультанти визнають: обмеження залишатиметься бар’єром для російських трейдерів, але не стане фатальним ударом для експорту.

— Разом з тим, якщо США та ЄС справді наважаться на жорсткіші кроки проти російської нафтогазової галузі, наслідки для москви будуть руйнівними, хоч це й може зачепити глобальну економіку.

6. Велика Британія запровадила новий масштабний пакет санкцій проти росії, спрямований на блокування каналів постачання для військової промисловості та обмеження «тіньового флоту», що транспортує нафту кремля.

— Під обмеження потрапили ще 70 суден, які використовувалися для перевезення російської нафти в обхід санкцій, а також 30 компаній і фізичних осіб у різних країнах, що постачають росії електроніку, хімікати й вибухівку для виробництва зброї.

— Зокрема, у санкційний список внесено китайську компанію Shenzhen Blue Hat International Trade Co., Ltd. та її російських співвласників Олену й Олексія Малицьких, турецьку Mastel Makina Ithalat Ihracat Limited Sirketi та її директора Шанліка Шукюрова (громадянина Азербайджану).

— За даними Лондона, поставки цих компаній використовувалися у виробництві ракет «Іскандер», Х-101 та російських дронів.

— Також під санкції потрапили ключові російські виробники військових компонентів: АТ «Завод «Мезон» — найбільший у рф виробник танталових конденсаторів; АТ «НПП «Звукотехника»; АТ «Завод «Реконд» — єдиний виробник низки керамічних і танталових конденсаторів.

— Новий пакет санкцій став відповіддю на посилення російських ракетних та безпілотних атак проти України й останні провокації кремля, зокрема порушення повітряного простору НАТО над Польщею.

— Міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер, яка 12 вересня прибула з візитом до Києва, наголосила: «Міжнародні дії щодо посилення економічного тиску на росію та припинення критично важливих грошових потоків, які кремлю відчайдушно потрібні для фінансування цієї незаконної війни, є життєво важливими. Ці санкції — наступний етап провідних зусиль Великої Британії поряд із нашою підтримкою безпеки України».

7. Японія посилила тиск на москву, знизивши цінову стелю на російську нафту до $47,60 за барель замість $60.

— Рішення набуло чинності 12 вересня та стало синхронізованим кроком із Євросоюзом, який раніше в рамках 18-го пакета санкцій ухвалив таке ж зниження.

— Токіо також запроваджує нові обмеження — замороження активів і контроль експорту для російських та іноземних організацій, причетних до обходу санкцій. Як заявив головний секретар Кабінету міністрів Йосімаса Хаяші, мета цих заходів — посилити міжнародний тиск і змусити кремль припинити війну проти України.

— При цьому уряд визнав, що для самої Японії цей крок майже не матиме економічних наслідків: імпорт російської нафти впав до символічних обсягів — лише 0,1% від загального.

— Єдиним винятком залишаються поставки Sakhalin Blend, які пов’язані з проєктом «Сахалін-2» і забезпечують частину потреб країни у зрідженому газі.

— росія втрачає навіть тих партнерів, які раніше намагалися балансувати між санкційним тиском і власними енергетичними інтересами.

8. Нова Зеландія оголосила про нове посилення санкцій проти росії, приєднавшись до обмежень ЄС щодо ціни на російську нафту.

— З 12 вересня в країні починає діяти знижений ціновий поріг — $47,6 за барель замість попередніх $60.

— Крім того, у санкційний список Веллінгтона внесено 11 фізичних та 8 юридичних осіб. Під обмеження потрапили структури та особи, причетні до постачання і використання хімічної зброї, поширення дезінформації, а також компанії-«обхідники», які через криптовалютні схеми допомагають росії уникати фінансових санкцій.

— Таким чином Нова Зеландія синхронізує свою політику з Євросоюзом і США, посилюючи тиск на Москву, яка на тлі падіння доходів від енергоресурсів змушена продавати нафту з дедалі більшими знижками.

9. Європейські лідери переконали Дональда Трампа у необхідності посилити тиск на росію, оскільки москва не зацікавлена у завершенні війни проти України.

— Тепер сторони узгоджують спільні кроки.

— Минулого тижня у Вашингтон прибула делегація високопоставлених представників ЄС, які разом з американськими чиновниками обговорювали нові обмеження проти кремля — від фінансових санкцій до зупинки експорту російських нафти й газу.

— ЄС завершує роботу над 19-м пакетом санкцій, але наголошує, що найдієвіші заходи можливі лише у партнерстві зі США.

— Розбіжності стосуються методів: адміністрація Трампа робить ставку на торговельні бар’єри, зокрема мита, тоді як європейські уряди віддають перевагу санкціям проти компаній, що співпрацюють з кремлем. Європейські дипломати прогнозують «гарячі дискусії» щодо узгодження підходів.

— Раніше Трамп закликав ЄС ввести 100% мита проти Китаю та Індії за закупівлю російської нафти й повністю відмовитися від імпорту російських енергоносіїв.

— У Брюсселі тим часом ведуть переговори з США про масштабні поставки американських енергоносіїв на суму $750 млрд. Єврокомісар з енергетики Дене Йоргенсен заявив, що ЄС може прискорити відмову від російського газу навіть раніше 2027 року.

— До нового пакета обмежень ЄС планує включити санкції проти китайських компаній, російських банків і суден «тіньового флоту», а також заборону на операції з російською нафтою.

— Додатково обговорюється обмеження видачі короткострокових віз громадянам рф.