Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 08.09.2026

1. Україна відновила удари по російських НПЗ у глибині росії.

— Україна відновила атаки на російські нафтопереробні заводи після чотириденної паузи. У ніч на 8 вересня удари були завдані по НПЗ у Пермському краї та Татарстані.

— У Пермі розташований «ЛУКОЙЛ-Пермнафтооргсинтез» — один із найбільших НПЗ росії з потужністю близько 260 тис. барелів на добу. Підприємство належить найбільшій приватній нафтовій компанії росії «ЛУКОЙЛ». НПЗ уже неодноразово зазнавав атак українських дронів.

— У Татарстані розташовані великі нафтопереробні та нафтохімічні підприємства, зокрема ТАНЕКО потужністю 300 тис. барелів на добу та НПЗ ТАІФ-НК потужністю 145 тис. барелів на добу.

— Перед новою серією ударів, у неділю, Україна атакувала Рязанський НПЗ — один із найбільших нафтопереробних заводів росії. Удари по російській нафтопереробній інфраструктурі вже впливають на світовий ринок пального.

— Через скорочення внутрішнього виробництва росія обмежила експорт дизельного пального, посилюючи тиск на міжнародний ринок.

2. Україна вп’яте з початку року атакувала Саратовський НПЗ «роснафти».

— Українські дрони в ніч на 8 вересня атакували Саратовський нафтопереробний завод «роснафти». За аналізом кадрів очевидців, саме НПЗ був ціллю атаки.

— Підприємство засноване у 1934 році та з 2013 року перебуває під контролем «роснафти». У 2024 році завод переробив 5,8 млн тонн нафти, або 2,2% загального обсягу нафтопереробки в росії. За рік НПЗ виробив 1,2 млн тонн автомобільного бензину, 1,9 млн тонн дизельного пального та 1 млн тонн мазуту.

— Це вже п’ята атака на підприємство з початку 2026 року. Попередні удари відбулися 21 березня, 31 травня, 8 липня та 2 серпня.

— Після атак завод зупиняв переробку нафти, а після останнього удару на відновлення роботи могло знадобитися 2–3 тижні.

3. росія витратила майже 10 тонн золота з ФНД на підтримку авіапрому.

— росія у серпні продала із Фонду національного добробуту 9,7 тонни золота та 5,7 млрд юанів, випливає з даних Мінфіну. На 1 вересня у ФНБ залишалося 131,5 тонни золота та 184 млрд юанів.

— Від початку року з резервного фонду вже продано 23,5 тонни золота, або 16% запасу, який був на початку січня. У серпні російська влада спрямувала з ФНД близько 190 млрд рублів — більше, ніж за все перше півріччя. Основна частина коштів пішла на підтримку авіаційних проєктів.

— Зокрема, 115,3 млрд рублів ФНД вклав в облігації «Авіакапітал-Сервіс», ще 67 млрд рублів — в облігації «Ростеху». Кошти мають піти на розширення виробництва літаків, авіадвигунів та комплектуючих, а також на пільговий лізинг російських літаків.

— Потреба в такому фінансуванні зростає через гострий дефіцит літаків у цивільній авіації росії. Іноземний парк скорочується швидше, ніж російська промисловість здатна виробляти нові борти.

— Влада обіцяла до 2030 року виробляти майже 100 пасажирських літаків на рік, однак у 2025 році не було поставлено жодного повністю вітчизняного пасажирського літака.

— Програму розвитку авіації до 2030 року, яка передбачає загалом майже 1000 літаків, уже неодноразово переглядали, а терміни запуску виробництва та поставок систематично переносили.

4. росія планує наростити експорт нафти з арктичного проєкту «Восток Ойл».

— У другому півріччі 2027 року звідти обіцяють постачати близько 30 млн тонн нафти, а в перспективі — до 100 млн тонн на рік.

— Під час церемонії завантаження танкера «Валентин Пікуль» та введення в експлуатацію термінала «Бухта Север» заявлялося, що нові танкери мають 7-й арктичний клас. Водночас у суднових реєстрах вони зазначені як судна 6-го класу.

— Є питання і до логістики заявлених обсягів. Для експорту 30 млн тонн нафти на рік через «Бухту Север» потрібно щодня завантажувати 6–8 танкерів класу Aframax місткістю від 80 тис. до 120 тис. барелів кожен.

— Такої кількості танкерів арктичного виконання наразі немає ні у «Роснафти», ні на світовому ринку.

— Отже, заявлені плани «Восток Ойлу» щодо експорту десятків мільйонів тонн нафти стикаються із серйозними логістичними обмеженнями.

5. ЦБ росії зафіксував рекордний «тіньовий» відтік капіталу.

— У другому кварталі 2026 року з росії вивели $12,2 млрд за операціями, які не вдалося віднести до стандартних категорій платіжного балансу. Цю суму центробанк росії записав у статтю «чисті помилки та упущення».

— Порівняно з першим кварталом, коли обсяг таких операцій становив $1,4 млрд, показник зріс у 8,7 раза і став рекордним за всю історію статистики ЦБ, яка ведеться з 1994 року.

— Попередній квартальний рекорд за цією статтею був зафіксований у першому кварталі 2009 року — $8,3 млрд. Таким чином, новий показник перевищив його майже у 1,5 раза.

— У другому кварталі через «помилки та упущення» з росії фактично зник кожен десятий долар експортної виручки, яка становила $125,7 млрд, а також майже третина профіциту торговельного балансу — $38,3 млрд.

— Стаття «чисті помилки та упущення» формально означає статистичні розбіжності, однак може включати не враховані платіжні операції та прихований відтік капіталу. російські мільярдери останніми місяцями також активно переводили кошти за кордон через побоювання щодо стану економіки, банківської системи та можливого вилучення їхніх активів.

— Серед напрямків переказів називали Кіпр, ОАЕ, Туреччину, Саудівську Аравію та країни Африки.

6. «Арктик СПГ 2» вимагає від південнокорейської верфі $1 млрд через розірвання контракту.

— російський проєкт «Арктик СПГ 2» подав позов до південнокорейської суднобудівної компанії Hanwha Ocean, вимагаючи близько $1 млрд.

— Причиною судового спору стало розірвання контрактів після запровадження західних санкцій проти росії. Південнокорейська верф мала побудувати три газовози льодового класу Arc7 місткістю 172,5 тис. кубометрів кожен.

— «Арктик СПГ 2» не був безпосереднім замовником суден, однак посилається на угоди про передачу прав, які нібито надавали проєкту повноваження щодо початкових контрактів.

— Газовози замовлялися спеціально для вивезення ЗПГ з арктичних родовищ. Основну частину флоту планували будувати на російській верфі «Звезда», а частину замовили на азійських підприємствах, щоб прискорити формування флоту.

— Санкції фактично зірвали плани росії щодо створення повноцінного флоту для експорту ЗПГ із Арктики, а тепер невиконані контракти обернулися для проєкту багатомільярдними судовими претензіями.

7. Угорщина висилає 10 російських дипломатів.

— Угорщина ухвалила рішення про висилку 10 співробітників російської дипломатичної місії. Їм наказано залишити країну через діяльність, яку Будапешт вважає неприйнятною для дипломатів відповідно до Віденської конвенції.

— Влада Угорщини заявила, що рішення спрямоване на захист безпеки та суверенітету країни. При цьому Будапешт не планує розривати дипломатичні відносини з росією та заявляє про готовність продовжувати діалог.

— російський МЗС уже пообіцяв відповісти на висилку дипломатів. Рішення стало черговим кроком Угорщини щодо посилення безпекової політики.

— У серпні країна вперше офіційно визнала росію загрозою для Угорщини, Європи та світового порядку, а також засудила російську агресію проти України.

— Раніше угорська влада звинувачувала російську розвідку у спробах проникнення до країн ЄС та заявляла про необхідність посилення захисту від російських спецслужб.