Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 06.05.2025
1. Рублева ціна російської нафти вперше за два роки впала нижче 4000 рублів за барель.
— Середня рублева ціна нафти, яка використовується в росії для цілей оподаткування, у травні 2025 року вперше з 2023 року впала нижче 4000 рублів за барель.
— Це на 41% менше показника, закладеного при плануванні федерального бюджету рф на 2025 рік. У розрахунках застосовується так звана «податкова корзина», що включає нафту сорту Urals (основний експортний бренд рф) і дорожчий сорт ESPO Blend, який також підлягає обкладанню податками.
— Таке падіння цін означає різке скорочення доходів державної скарбниці, яка й без того перебуває під тиском витрат на війну проти України, субсидії військово-промисловому комплексу та соціальні виплати на тлі зростаючого дефіциту.
— Зниження рублевої ціни нафти також свідчить про ослаблення платоспроможного попиту на російську сировину навіть на азійських ринках, де кремль намагається компенсувати втрати від санкційного ембарго Заходу.
2. росія може змінити бюджетне правило через дешеву нафту.
— Кремль розглядає зниження порогу бюджетного правила з $60 до $50 за барель, визнаючи тривалий період низьких цін на нафту та зростання витрат на війну проти України.
— Це означає можливе скорочення держвидатків — навіть попри рекордні військові витрати.
— Фонд національного добробуту рф стрімко тане: з 8,4 трлн рублів на початку 2022 року до 3,3 трлн руб. у квітні 2025.
— Нафта марки Urals вже торгується значно нижче закладеної бюджетної ціни, і Мінфін змушений все частіше витрачати резерви, не встигаючи їх поповнювати.
— Залежність від енергоресурсів (30% бюджету) робить російську економіку вразливою до зовнішнього тиску та коливань цін.
3. Мінфін рф змушений розпродати валюту з ФНД на 800 млрд рублів через обвал нафтогазових доходів.
— Різке падіння нафтових цін і зміцнення рубля поставили під загрозу збалансованість російського бюджету на 2025 рік, змусивши владу вдатися до продажу валюти з Фонду національного добробуту.
— Обсяг розпродажу валютних резервів сягне щонайменше 800 млрд рублів у 2025 році.
— Мінфін рф уже погодив з урядом перегляд бюджету, в якому прогноз доходів від експорту енергоносіїв знижено майже на чверть — з 10,9 до 8,32 трлн рублів. Це означає трикратне зростання очікуваного дефіциту бюджету.
— Таке рішення свідчить про глибоку фінансову нестійкість російської економіки, яка дедалі більше залежить від проїдання резервів через зниження нафтових доходів і міжнародну ізоляцію.
4. Автомобільний ринок рф обвалився: падіння продажів майже на третину — дані Мінпромторгу.
— За підсумками січня–квітня 2025 року російський автомобільний ринок зазнав суттєвого спаду. Згідно з офіційними даними Міністерства промисловості та торгівлі рф, в країні було реалізовано лише 404 016 нових автомобілів — на 27% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (552 763 одиниці).
— Скорочення торкнулося всіх сегментів: продажі легкових авто впали на 26% (346 388 од.), легких комерційних — на 16% (34 037 од.), вантажівок — на 49% (20 038 од.), автобусів — на рекордні 54% (3 553 од.).
— Виробництво всередині країни також не компенсувало загальний спад: кількість реалізованих автомобілів російського виробництва за перші чотири місяці склала 219 тис., що на 9% менше, ніж торік.
— Імпортні постачання в квітні обвалилися на 40%, порівняно з аналогічним місяцем минулого року.
— Загальна динаміка свідчить про системну кризу в автомобільній галузі рф.
— Санкції, відхід провідних іноземних автовиробників і дефіцит комплектуючих продовжують виводити з ладу ключові ланки ланцюга постачань, залишаючи ринок залежним від застарілих моделей і сірого імпорту.
5. ЄС планує повну заборону імпорту російського газу до кінця 2027 року.
— Європейський Союз готує законодавчу ініціативу, яка передбачає поетапну відмову від імпорту російського природного газу, включаючи як трубопровідні поставки, так і зріджений газ (ЗПГ).
— Вже в червні Єврокомісія запропонує заборонити закупівлю російського газу за новими контрактами, включно з усіма спотовими угодами, які наразі становлять близько третини залишкового імпорту.
— Незважаючи на суттєве скорочення постачання після 2022 року, росія залишається помітним постачальником, зокрема через «Турецький потік» та ЗПГ-заводи.
— Очікується, що повна заборона на імпорт за чинними довгостроковими контрактами набуде чинності до кінця 2027 року.
— Водночас Єврокомісія розглядає механізми юридичного виходу з контрактів із фіксованими зобов’язаннями.
— У 2024 році імпорт енергоресурсів з рф коштував країнам ЄС 23 млрд євро, що перевищує обсяг військової допомоги Україні за той же період.
— При цьому частка російського газу в загальному обсязі імпорту країн блоку становила 19%.
— У рамках майбутньої «дорожньої карти» ЄС також планує поступову відмову від імпорту ядерних матеріалів з росії, а також впровадження торгових обмежень, спрямованих на зниження економічної привабливості співпраці з москвою.
— Остаточна реалізація планів залежить від здатності ЄС забезпечити альтернативні джерела постачання, включаючи США, Катар, Канаду та країни Африки.
— Значні обсяги нових поставок очікуються з 2027 року. Єврокомісія представить офіційні пропозиції у червні 2025 року в Страсбурзі. Їхній зміст може бути уточнений до моменту публікації.
6. ЄС оприлюднить фінальний план повної відмови від російських енергоресурсів — на тлі спротиву компаній і геополітичної невизначеності.
— Єврокомісія представила нову «дорожню карту» з розірвання енергетичних зв’язків із росією. Вона передбачає юридичні механізми дострокового розриву контрактів приватними компаніями та заборону нових угод.
— План виник на тлі пробуксовки санкцій, тиску з боку США (зокрема, непередбачуваної політики Трампа) і зростаючих побоювань, що деякі країни-учасниці можуть повернутися до закупівель російського газу та нафти.
— Частина бізнесу — особливо великі гравці на кшталт Total Energies — не виключає повернення до постачань із росії через дешевизну енергії та ризик деіндустріалізації в ЄС.
— План носить рекомендаційний характер, і немає гарантій, що компанії скористаються новими юридичними інструментами.
— Прем’єр Угорщини Віктор Орбан відкрито блокує подальші санкції та погрожує зруйнувати механізм єдиного продовження санкцій.
— Незважаючи на часткову відмову від російських ресурсів із 2022 року, з початку війни ЄС уже витратив понад 200 млрд євро на російське паливо, з яких половина — на газ.
— ЄС намагається закріпити незворотний розрив з рф в енергетиці, однак на практиці економічні інтереси та геополітична нестабільність можуть поставити під сумнів реальну ефективність плану.
7. росія намагається зберегти залишки впливу: Індія отримала партію ПЗРК «Ігла-С» на тлі загострення з Пакистаном.
— Попри втрату традиційних ринків зброї через міжнародні санкції, росія продовжує використовувати поставки озброєння як інструмент політичного впливу.
— За даними India Today, індійська армія отримала нову партію російських переносних зенітно-ракетних комплексів «Ігла-С» вартістю близько 30 млн доларів США.
— Постачання відбулося на фоні різкого загострення відносин з Пакистаном після теракту в Пахалгамі, де загинули 26 осіб.
— Комплекси вже передано підрозділам армійської ППО для розгортання в зонах потенційного конфлікту. Москва активно використовує подібні кризи як можливість для зміцнення військово-політичних зв’язків з державами Глобального Півдня, намагаючись компенсувати стрімке згортання свого впливу в Європі та Північній Америці.
— 5 травня путін провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді і скористався моментом, щоб засудити теракт і висловити «повну підтримку» Індії в боротьбі з тероризмом.
— Проте такі заяви розглядаються як частина зовнішньополітичної риторики Кремля, яка дедалі більше базується на спробах маніпуляції безпековими кризами в інших регіонах світу.
— Зниження довіри до російських оборонних технологій, а також затримки в постачаннях через мобілізацію ресурсів на війну проти України, змушують рф активніше пропонувати зброю за демпінговими цінами або в обхід стандартних процедур.
8. Єврокомісар від Угорщини намагається загальмувати план ЄС щодо відмови від російських енергоносіїв.
— За кілька годин до офіційного представлення стратегії Європейського Союзу щодо поступової відмови від російських енергоносіїв до 2027 року, єврокомісар з Угорщини Олівер Вархелі висунув процедурне заперечення.
— Цей крок був негайно сприйнятий як політично мотивований, враховуючи проросійську енергетичну позицію прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
— Зазначається, що втручання Вархелі не змінить загального ходу процесу й не завадить остаточному ухваленню плану.
— Будапешт продовжує виконувати роль проксі-актора в інтересах москви в європейських інституціях, системно саботуючи рішення, які послаблюють енергетичні та політичні важелі впливу росії в регіоні.
— Подібні дії Угорщини ставлять під сумнів її лояльність до спільної зовнішньої політики ЄС, особливо у питаннях безпеки та санкційної дисципліни.
9. Канада запускає конфіскацію найбільшого російського вантажного літака Ан-124.
— Федеральний прокурор Канади подав до Верховного суду Онтаріо позов про конфіскацію російського літака Ан-124 «Руслан», що з 2022 року заблокований у Торонто через санкції.
— Літак належить підсанкційній компанії «Волга-Днепр» і оцінюється в \$300 млн. У 2023 році літак був офіційно арештований, і уряд Канади заявив про намір передати його Україні. Щоб пришвидшити процес, до ордера додали «Волга-Днепр» і Сбербанк, що посилює юридичну основу конфіскації.
— Намагаючись уникнути втрати, російська компанія подала до суду, вимагаючи \$100 млн компенсації.
— Проте шанси на успіх мінімальні, оскільки справа розглядається в контексті санкцій проти рф за агресію проти України.
— Конфіскація стане черговим прикладом втрати росією контролю над активами за кордоном.
