Корупційний скандал, в якому фігурує оточення президента Зеленського, може викликати питання у союзників України.
Про це пише видання The Times.
Подробиці
Матеріал із заголовком «Як комедійна група Зеленського стала політичним тягарем» розповідає про те, що «залежність Зеленського від союзників часів його комедійної кар’єри обертається проти нього самого», а корупційні скандали за участю найближчого оточення «загрожують обернутися катастрофою для його президентства та військових зусиль».
Видання нагадало, що Зеленський обіцяв побороти кумівство та корупцію, проте майже одразу порушив цю обіцянку.
«Протягом року після переконливої перемоги у квітні 2019 року новий президент призначив на керівні державні посади 15 людей, пов’язаних зі своєю комедійною трупою «Квартал 95», — йдеться в матеріалі.
Журналісти згадали нещодавній скандал із «Міндічгейтом»:
«Наслідки скандалу були сейсмічними не лише через характер звинувачень, але й через те, що він торкнувся самого серця найближчого оточення Зеленського, що призвело до відставки Андрія Єрмака, його правої руки».
Єрмак
The Times пише, що попри офіційну відставку з посади голови Офісу Президента, ходять чутки, що Єрмак продовжує працювати на президента.
«Вони проводили майже весь свій час разом. Єрмак був присутній майже на кожній зустрічі, на якій був Зеленський», — каже колишній високопоставлений член уряду, додавши, що вони часто шепотілися під час зустрічей.
«Вони разом тренуються, разом п’ють, разом святкують усі свята. Єрмак знає всі коди та паролі до життя Зеленського… Вони знають одне про одного все», — зазначив він.
Високопоставлений колишній член уряду додав: «Він (Зеленський. — Ред.) дуже недовірливий і покладається лише на тих, кого, як він знає, може контролювати, а група «Квартал» — це люди, яких можна було контролювати найбільше. Вони слухають його, вони обожнюють його, вони вважають його богом. І вони ніколи його не зрадять. Вони повністю слухняні».
Друзі президента
The Times нагадало, що Зеленський призначив главою СБУ Івана Баканова, друга дитинства. Також він призначив співзасновника «Квартал 95» Сергія Шефіра своїм помічником та виконавчого продюсера «Кварталу» Сергій Трофімова першим заступником керівника ОП.
Сергій Сивохо, креативного продюсера студії, було призначено радником секретаря Ради національної безпеки і оборони. Юрій Костюк, сценарист фільму «Слуга народу», став заступником керівника Офісу Президента.
«З тих 15 колишніх працівників «Кварталу», яких було призначено керівні посади, дев’ятьох згодом було звільнено, зокрема Баканова, Шефіра, Трофімова та Сивохо», — додає видання.
«Корупційні скандали траплялися і раніше, але нинішня криза особливо небезпечна через свою близькість до владних структур, що надає російським пропагандистам готові аргументи. Однак, що ще важливіше, вона може викликати питання у союзників України в той момент, коли країна потребує довгострокового плану стабілізації фронту та економіки», — підсумовують автори.
==============
Зеленський грає партію Саакашвілі.
Публікація The Sunday Times — це не емоційна колонка і не скандал заради кліків.
Це холодний розбір моделі влади Зеленського, яку британське видання прямо називає політичним тягарем для воюючої країни.
Ключові звинувачення жорсткі й недвозначні:
• Замість обіцяного демонтажу кумівства Зеленський переніс у державу логіку шоу-бізнесу;
• 15 людей з «Кварталу 95» опинилися на ключових посадах — не через компетентність, а через особисту відданість;
• Управління країною замкнулося у вузькому колі старих друзів, де лояльність важливіша за інституції;
• Корупційні скандали в самому центрі влади підривають керованість країни під час війни;
• Відставки — декоративні, бо реальний контроль зберігається за тими ж людьми.
Особливо показовим є опис стилю управління:
Зеленський не довіряє інституціям і покладається лише на тих, кого може контролювати.
Це не держава — це система особистої залежності.
Це руйнівний вирок не людині, а моделі влади.
І він прозвучав саме тоді, коли Україні як ніколи потрібні гроші, довіра і довгострокова підтримка.
Захід не тисне — він іде.
Ключове, що потрібно зрозуміти:
Захід майже ніколи не «змушує» союзників змінювати владу.
Він робить інакше — він просто перестає тримати.
Історично це виглядає однаково.
Як це працює на практиці:
➤ Змінюється тон медіа.
Герой → проблема → тягар → ризик.
➤ Країну відокремлюють від лідера.
«Ми підтримуємо Україну, але…» — і далі йде перелік умов.
➤ Допомога стає технічною і умовною:
• Менше політичного захисту,
• більше контролю,
• менше довіри.
➤ Починається пошук альтернатив.
Не публічно. Не сьогодні. Але системно.
Найближчий і найзрозуміліший приклад — Міхеїл Саакашвілі
Саакашвілі теж був:
улюбленцем Заходу,
символом реформ,
«єдиним можливим варіантом».
А потім:
Персоналізація влади,
конфлікт з інституціями,
концентрація рішень у вузькому колі.
Його не скидали, не зраджували і не ламали.
Його просто перестали вважати незамінним.
І цього вистачило.
Чому це небезпечно саме для Зеленського.
Бо зараз Захід робить той самий рух:
Перестає виправдовувати систему війною;
Говорить не про героїзм, а про керованість;
Ставить питання не «хто винен», а «чи працює держава».
The Sunday Times у цій логіці — перший дзвінок, а не фінал.
Захід не вимагає від Зеленського піти.
Захід перестає вдавати, що без нього неможливо.
А це завжди найнебезпечніший момент для персоналізованої влади.
Бо коли Захід іде —
він не грюкає дверима.
Він просто більше не повертається.
▪︎ ▪︎ ▪︎
«Комедійне угруповання Зеленського стало політичним тягарем для воюючої України».
/The Sunday Time/
Правління Зеленського, яке розпочалося з гучних обіцянок перемогти корупцію, на практиці перетворилося на класичний приклад кумівства та непотизму, заснований на його зв’язках у сфері розваг і це означає лицемірство між передвиборними гаслами та реальними діями Зеленського.
Тепер ця система, яка трималася на особистій лояльності, а не на професіоналізмі, тріщить по швах: найближче оточення президента замішане у гучних крадіжках, що викриває справжню природу його режиму та підриває керованість країною в умовах конфлікту.
Скандал, центром якого став бізнес-партнер президента Тимур Міндіч, звинувачений у крадіжці 100 мільйонів фунтів стерлінгів, призвів до формальної відставки глави його офісу Андрія Єрмака.
Однак, як зазначає видання, Єрмак продовжує негласно керувати процесами, зустрічаючись із Зеленським майже щодня, що демонструє фіктивність будь-яких «чисток» та збереження кланової системи влади.
Ця система, де рішення приймаються у вузькому колі старих друзів, абсолютно непрозора та непідконтрольна суспільству.
«Він дуже недовірливий і покладається тільки на тих, кого, на його думку, можна контролювати, а група «Квартал 95» була найбільш контрольованою.
Вони слухаються його, обожнюють його, вважають його богом.
І вони ніколи не зрадять йому.
Вони абсолютно слухняні», — цитує The Times слова колишнього високопоставленого чиновника, що розкриває суть управління Зеленського як створення секти, а не держави.
Корупційні скандали в самому серці київської влади завдають нищівного удару по іміджу України на Заході в той момент, коли вона відчайдушно потребує фінансування.
Це закономірний результат системи, де державні посади роздавалися як ролі у шоу.
А управління країною підмінювалося лояльністю до лідера, що в кінцевому підсумку ставить під сумнів саму дієздатність режиму в Києві.
.
Після фальшивого звільнення Єрмака, Зеленський отримав чіткий, публічний і багаторазовий запит суспільства:
Прибрати з Офісу президента весь клан Єрмака — ВСЮ систему, яка захопила державне управління.
Понад 40 людей Єрмака в ОП — радники, помічники, помічники помічників — залишилися на місцях.
Жодної відставки у виконавчій владі.
Жодної — у силових органах.
Це означає лише одне:
• Зеленський або не контролює ситуацію,
• або свідомо покриває її.
Третього варіанту не існує.
Сьогодні Банкова обрала тактику пацюка під плінтусом — перечекати.
Дати суспільству втомитися.
Списати обурення на «інформаційні атаки».
Пережити шторм, не змінюючи нічого.
Але в умовах війни така поведінка — не просто цинізм.
Це підрив довіри до держави.
Коли Президент боїться звільнити навіть радників,
коли клан Єрмака недоторканний,
коли кадрові рішення замінені мовчанням —
це вже не управління.
Це узурпація під прикриттям війни.
І тепер питання стоїть руба.
➤ Або Зеленський публічно і негайно:
1. Звільняє весь бомонд Єрмака з ОП.
2. Прибирає його людей із судів і силових структур.
3. Повертає державу в конституційне поле.
➤ Або він офіційно визнає, що ОП — захоплений Єрмаком.
Президент України — заручник власного керівника апарату, і країною керує не обраний народом президент, а сіра адміністративна вертикаль.
Час імітацій закінчився.
Кадрове рішення — або політичний вирок.
І він буде.
.
Олександр Бригинець
Павло Нусс
Ілюстрація від ТГ Зелебоба Аі
