Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 01.11.2026
1. Українські безпілотники атакували один із найбільших НПЗ росії — завод «ЛУКОЙЛ-Нижегороднефтеоргсинтез» у Кстово.
— У ніч на 1 листопада українські безпілотники атакували Кстовський нафтопереробний завод у Нижньогородській області росії. Після атаки на території підприємства спалахнула масштабна пожежа. На оприлюднених у мережі відео видно густий дим над промисловою зоною.
— Йдеться про «ЛУКОЙЛ-Нижегороднефтеоргсинтез», відомий як НОРСІ, — один із найбільших нафтопереробних заводів росії. Його проєктна потужність становить близько 17 млн тонн нафти на рік, або приблизно 340 тис. барелів на добу.
— Підприємство виробляє автомобільний бензин, дизельне й авіаційне пальне, мазут, бітум та мастильні матеріали. Кстовський НПЗ вже неодноразово ставав ціллю українських атак.
— Після серпневої атаки підприємство зупиняло переробку нафти, а Генштаб ЗСУ 4 вересня офіційно підтвердив припинення його роботи.
2. Борги російських підприємств із зарплат зросли майже на 19% за місяць і перевищили 2,4 млрд рублів.
— На 1 вересня 2026 року прострочена заборгованість російських підприємств перед працівниками перевищила 2,4 млрд рублів. За серпень вона збільшилася на 385,3 млн рублів, або майже на 19%, а за рік зросла на 47,4%. Понад половина боргів — 1,31 млрд рублів, або 54% загальної суми, — утворилася вже протягом 2026 року.
— Основною причиною невиплат підприємства називають нестачу власних коштів, тобто бізнес дедалі частіше не має ресурсів для своєчасних розрахунків із працівниками.
— Погіршується і ситуація на ринку корпоративного боргу. Якщо у 2024 році в росії зафіксували 11 дефолтів емітентів облігацій, то у 2025-му — вже 24. За неповний 2026 рік їхня кількість сягнула 33. Високі ставки за кредитами та обмежений доступ до фінансування ускладнюють становище російських компаній.
— Водночас значні бюджетні витрати на війну посилюють тиск на економіку, а підприємства дедалі частіше стикаються з нестачею обігових коштів і проблемами з виконанням фінансових зобов’язань.
3. російський аналог Starlink втрачає супутники: ще два апарати «Рассвет» сходять з орбіти.
— Ще два супутники російської системи «Рассвет», яку кремль просуває як власну альтернативу Starlink Ілона Маска, втрачають висоту та мають згоріти в щільних шарах атмосфери. Йдеться про апарати Rassvet-30-17 і Rassvet-3-23, які не змогли вийти на стабільну орбіту після групового запуску в липні 2026 року.
— Із 17 супутників липневої партії три так і не досягли стабільної висоти близько 500 км. За розрахунками, Rassvet-30-17 мав увійти в щільні шари атмосфери 31 жовтня, а Rassvet-3-23 — зійти з орбіти протягом 78 годин після 6 листопада. Ще один апарат, який почав втрачати висоту в серпні, лише у вересні відновив маневри з її підвищення. Проблеми переслідують проєкт із перших запусків.
— Із 17 супутників, виведених на орбіту наприкінці березня, один не зміг досягти заданої висоти та згодом упав. Ще 14 апаратів сформували орбітальну групу на висоті трохи понад 500 км — значно нижче за цільові 800 км, визначені розробником системи, компанією «Бюро 1440».
— Обидва групові запуски російського проєкту супроводжувалися проблемами з виведенням супутників на розрахункові орбіти. Замість розгортання повноцінної системи супутникового інтернету, яка мала стати російською альтернативою Starlink, «Бюро 1440» стикається з повторними технічними невдачами вже на початковому етапі проєкту.
4. Каллас: запрошення путіна на саміт G20 може сприяти легітимізації воєнних злочинів росії.
— Можлива участь путіна в саміті «Групи двадцяти» (G20), який відбудеться у грудні у Флориді, може легітимізувати повернення росії на міжнародні майданчики попри війну проти України. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас.
— За її словами, запрошення путіна викликає серйозні питання, оскільки створює ризик нормалізації воєнних злочинів, які росія продовжує скоювати в Україні. Каллас наголосила, що якщо москва справді зацікавлена в мирі, вона має насамперед припинити атаки, внаслідок яких гинуть мирні жителі.
— Коментуючи участь глави МЗС росії сергія лаврова в зустрічі міністрів закордонних справ G20 в Атланті, Каллас назвала його поведінку неконструктивною. Зокрема, вона розкритикувала пропозицію провести зустріч путіна з президентом України Володимиром Зеленським у москві, хоча для переговорів існують нейтральні майданчики.
— Водночас Каллас зазначила, що присутність лаврова дає змогу європейським представникам безпосередньо спростовувати російські заяви. Каллас також привітала рішення США продати Україні ракети-перехоплювачі для систем Patriot, але виступила проти тиску Вашингтона на союзників по НАТО з вимогою пом’якшити риторику щодо російської загрози.
— За її словами, замовчування цієї загрози не усуне її, а Європа має збільшувати витрати на оборону та обмежувати фінансування російської воєнної машини. На думку Каллас, москва розраховує, що час працює на її користь, і не демонструє готовності до поступок у переговорах, очікуючи, що Захід зрештою піде на них. Вона також застерегла від кроків, які можуть посилити враження розколу між союзниками України.
5. США можуть дозволити «Белавіа» закуповувати запчастини та літаки Boeing.
— Керівництво білоруської авіакомпанії «Белавіа» заявило, що отримало від Міністерства торгівлі США дозвіл на співпрацю з американською корпорацією Boeing.
— За словами представників перевізника, це має відкрити можливість безпосередньо закуповувати запчастини, комплектуючі та програмне забезпечення для літаків Boeing, які вже є у флоті компанії. Також «Белавіа» зможе вести переговори про придбання нових літаків американського виробника.
— Водночас текст нового дозволу США наразі не оприлюднений, тому його точні умови та обсяг поки невідомі. Зокрема, потребує уточнення, які саме постачання та операції з Boeing будуть дозволені. У 2021 році Євросоюз запровадив санкції проти «Белавіа» після примусової посадки літака Ryanair у Мінську та затримання опозиційного активіста Романа Протасевича.
— У 2023 році авіакомпанію внесли до санкційного списку США за порушення експортного контролю, запровадженого через підтримку Мінськом російського вторгнення в Україну.
— У вересні 2025 року Вашингтон зняв американські обмеження в межах домовленостей про звільнення 52 політичних в’язнів. Після запровадження санкцій іноземні лізингодавці вилучили в «Белавіа» частину літаків Boeing та Embraer. Для підтримання льотної придатності решти флоту компанії довелося постачати комплектуючі через треті країни та розбирати старі літаки на запчастини.
6. Аргентинський банк Galicia почав блокувати рахунки росіян.
— Один із найбільших приватних банків Аргентини Galicia наприкінці жовтня почав обмежувати доступ до рахунків клієнтів із російським громадянством. Перші випадки зафіксували 28–29 жовтня. Обмеження торкнулися навіть росіян, які вже отримали аргентинське громадянство, а також деяких громадян білорусі.
— За словами клієнтів, рахунки блокували без попередження. У відділеннях банку їм нібито пояснювали, що причиною є російські паспорти. Водночас зняти готівку дозволяють лише в обмежених сумах.
— Майже 500 клієнтів банку з російським та білоруським громадянством, за їхніми словами, готують колективний позов проти фінансової установи. Аргентина не приєдналася до санкцій проти росії та Білорусі після початку повномасштабної війни. Однак серед можливих причин дій банку називають побоювання щодо вторинних санкцій США. Ще одне припущення пов’язане із завершенням злиття Galicia з аргентинським підрозділом міжнародної банківської групи HSBC.
