Як Зеленський відчиняв ворогу двері для повномасштабного вторгнення:
29 жовтня 2019 року розпочалося «дзеркальне» розведення сил та засобів в районі н.п. Золоте-4 на Луганщині.
Зеленський схвалив цей крок, назвавши його «прекрасним».
Це розведення відбувалося на виконання «формули Штайнмайєра» та підписання в Мінську її тексту представником Зеленського Леонідом Кучмою.
У Києві біля Офісу президента 29 жовтня 2019 року відбулася акція протесту проти розведення військ на Донбасі під гаслом «Ні кроку назад!». Учасники, організовані «Рухом опору капітуляції», вимагали припинити відведення військ і та припинити здачу українських територій.
Попри занепокоєння активістів і зафіксовані обстріли, 29 жовтня 2019 року Зеленський не скасував наказ про розведення військ.
Натомість відступ українських військ відбувався під обстріли російських військових.
Наступного дня укріплення, залишені ЗСУ, зайняли російські військові.
Зеленський 29 жовтня 2019 року прокоментував розведення військ:
«Ми все контролюємо, все буде спокійно».
Коли Зеленський сказав, що «ми всі контролюємо», розумні люди зрозуміли, що буде катастрофа.
Від кохання до ненависті минуло чотири місяці.
29 жовтня 2019 року Маріуполь зустрів Зеленського транспарантами «Після відведення (військ) сюди прилетять гради» «Мені 42-й рік, я ж не лох, я президент цієї країни!» і т.п. Це був другий візит гаранта до Маріуполя.
Перший візит, 16 червня 2019 року, був веселий: Зеленський бігав фонтаном, під оплески відкрив центр розмінування акваторії порту та сухопутних оборонних ділянок.
Після початку відведення ЗСУ у Золотому та Петрівському український Маріуполь напружився… І як показав час недаремно…
На виборах Президента Маріуполь дав за Зеленського 80% голосів. Чи не пошкодували про свій вибір?
16 лютого 2022 року Зеленський втретє приїхав до Маріуполя… Втретє і востаннє…Він хотів показати маріупольцям, що ситуація під контролем, війни не буде. А може, хтось із його оточення хотів перевірити, що і як розмінували, особисто побачити залишки укріпрайонів. Але це конспірологія. Зеленський нагородив військових.
А потім відбулося закрите засідання, на якому не було жодного журналіста.
Ми так і не дізналися, що говорив Зеленський, про що попереджав, які завдання ставив перед військовими на тому засіданні.
А за тиждень росія почала бомбити Маріуполь. Почалася повномасштабна війна.
Скільки ж життів маріупольців можна було врятувати, замість запрошення на шашлики та заспокійливих казок від гаранта та його оточення. Питання риторичне.
