3 роки тому РФ розпочала наступ на Авдіївку, який поступово переріс у третю битву за Донбас під час повномасштабної війни.
Через три роки російський наступ все ще триває, але в набагато повільнішому темпі, ніж раніше. 2026 став дуже важким, і РФ не змогла підтримувати темпи просування, які були у неї в 2024 і 2025 роках, навіть зазнавши поразки від 2 контратак в Комарі і Лимані.
Якщо російський наступ на Донбасі спочатку був зосереджений на південному та західному напрямках, то він змістився на північ, де основна битва зараз триває біля Добропілля. Ви легко можете простежити ланцюжок міст від Курахового, Покровська і аж до Барвінкова, за донбаськими укріпленими містами, які РФ атакує. Водночас російський поступ трасою Донецьк-Запоріжжя було зупинено, а те, що далі на півдні, сповільнилося.
Що каже нам карта:
- Невдачі України 2024 та 2025 років були спричинені безліччю факторів, включаючи погану координацію підрозділів, відсутність укріплень та велику кількість російських людських ресурсів. З того часу більшість проблем вирішено.
- Нарратив «війни на виснаження», згідно з яким мали спостерігатися повільні, але зростаючі успіхи РФ аж до українського краху, не реалізувався. Навпаки, РФ просувається все повільніше, а російські втрати зростають.
Щоразу, коли хтось каже, що РФ безперечно виграє війну, показуйте їм цю карту і запитуйте, чому «друга за силою армія у світі» так сильно мучиться на Донбасі, втрачаючи все більше солдатів.
Як Україні вдалося стабілізувати ситуацію на південному фронті
2026 року українській армії вдалося стабілізувати південний фронт, повернувши більше території, ніж вона втратила.
Російська армія продовжує наступ від Гуляйполя фронтом шириною 30 км, хоча темпи просування залишаються обмеженими. РФ направила основну частину своїх регіональних сил у цей сектор — саме 35-ту, 36-ту та 5-ту армії, а також 68-й армійський корпус.
В інших місцях російські сили або обороняються (далі на сході, задіяна 29 армія), або ведуть обмежені наступальні операції на заході, в напрямку Орєхова (задіяна 58 армія). В результаті основний російський удар залишається зосередженим між Терноватим і Гуляйполем, де поступ повільний і спирається на тактику глибокої інфільтрації з метою виходу до дороги Оріхів – Новомиколаївка. Фронтальний наступ на Оріхів, який почався з інфільтрацій влітку, тепер, схоже, захлинається через зусилля українців зі зміцнення позицій.
Цього року українські сили змогли зупинити російський наступ на південь від Запоріжжя, відтіснивши російські війська від району на північ від Степногірська. Водночас вони натиснули на північний фланг російського наступу біля Гуляйполя та наближаються до Великої Новосілки. Українці відіграли успіхи, досягнуті РФ у цьому секторі у 2025 році, повернувши контроль над берегами річки Мокри Яли, а також над другою лінією оборони, що тягнеться у бік Запоріжжя.
На даний момент українські операції дозволили їм зміцнити позиції в Комарі та вздовж обох східного та західного берегів річки Мокри Яли. Ці зусилля усунули загрозу російського наступу у напрямку Покровська, Новомиколаївки та східного Запоріжжя, а також у бік Павлограда та Дніпра.
