Прорив Силами оборони захисних ліній рашистів у кількох місцях на південному фронті змусив окупантів стягувати більше резервів і забути про власний наступ на Луганщині
Куп’янський наступ провалився
Після провального наступу рашистів на Лиманському та Куп’янському напрямках можна стримано констатувати про початок його згортання і перетворення радше на імітацію наступу та майданчик для потужного «наступального ІПСО». Попри те, що інтенсивні бої відбуваються на обох ділянках фронту, де рашисти зосередили понад 100 тис. військ, окупанти, схоже перестали серйозно прагнути розвинути наступ у стратегічному масштабі. На це вказує передислокація 76-ї дивізії ВДВ із Луганщини на південний фронт, де гостро бракує резервів.
Натомість ЗСУ посилили певні ділянки. Наприклад, до боїв у Серебрянському лісі, що на південь від Кремінної, де останніми місяцями ворогу вдавалося тиснути на ЗСУ, приєдналася відновлена бригада «Азов». Тепер можна очікувати, що рух в лісі йтиме у зворотному напрямку.
Бахмутський наступ не можна зупиняти
ЗСУ продовжують повільно, але постійно витісняти рашистів на південь від Бахмута. Кліщіївка практично під нашим контролем, а окупанти продовжують то відступати за залізницю, то контратакувати, щоб сповільнити рух ЗСУ на схід. Андріївка оточена із трьох сторін і потребує ретельної зачистки від рашистів, які здебільшого відійшли за залізницю. Сама залізниця перетворюється на нову лінію зіткнення. На північ від Кліщіївки Сили оборони почали пробиватися попри Бахмут у напрямку на Опитне. На північ від Бахмута точаться постійні бої біля Берхівки та Ягідного. Втім, як запевняють у Генштабі, зупиняти наступ на цій ділянці фронту не можна, адже це дасть час загарбникам окопатися, як вони це зробили на півдні.
Прорив біля Роботиного, Токмак стає все більш досяжним. Запоріжжя
Від лінії фронту до потужного логістичного центру, на який росіяни перетворили окупований Токмак, залишилося пройти менш ніж 20 км. Тож не дивно, що в місті та на його околицях ледь не щодня цього тижня вибухали ворожі об’єкти. Після звільнення Роботиного ЗСУ рухалися у всі 3 боки від нього. Передові підрозділи штурмували північні околиці Новопрокопівки. Лівий фланг ЗСУ одночасно пробивався до домінуючої висоти 166 м, що в напрямку на Очеретувате, а також до західних околиць Вербового. Загалом нашим воїнам вдалося розширити довжину зіткнення на головній лінії оборони росіян до семи кілометрів. І ця відстань постійно збільшується. Відео докази цьоготижневих боїв демонструють, що нашим воїнам за наявності вогневої підтримки легше просуватися захопленими окопами, аніж штурмувати їх у лоб.
Цікаво, що наш правий фланг після деокупації Роботиного отримав можливість із півдня обійти захисні редути села Копані та вдарити на ворога із незахищеного флангу. Відтак ворог змушений відступити й організовувати оборону в межах села. Маючи низку векторів наступу, керівництво південного фронту впродовж тижня кілька разів змінювали напрямки головного удару, що дезорієнтувало окупантів та розосереджувало їхні резерви та ресурси.
Старомлинівка, Бердянський напрямок, Донеччина
Як ми і прогнозували, ситуація біля села Приютного змусила окупантів, які потрапили у вогневе оточення, відступати на нові лінії захисту, вирівнюючи фронт по селах Приютне – Завітне Бажання.
Водночас фронтальний наступ ЗСУ на Старомлинівку дещо пригальмував. З одного боку тому, що цій ділянці фронту в рашистів ще достатньо резервів, а з іншого – тому, що ця ділянка є в кілька разів ширшою, ніж фронт на Токмацькому напрямку, а отже, більш варіативна. Тактика Сил оборони з вимотування ворожих резервів передбачає створення низки критичних зон, які окупанти будуть змушені закривати в авральному режимі. Наразі Старомлинівська ділянка фронту розтягнута на 24 км. Але потенційно невдовзі активними можуть стати Вугледарський, Новомайорський та Новозлатопільський напрямки, що розтягне активну ділянку фронту вдвічі.
«Великий шухер» у Криму
Події минулого тижня перетворили закриту і потужну військову базу в Криму на прохідний двір для українських ракет і безпілотників. Спочатку українські «нептуни» знищили найкращу російську ППО С-400 «Тріумф». Уже наступного дня окупанти розповідали казочки про збиття 46 наших безпілотників. Утім вже сам факт того, що така кількість безпілотників завдала удару по військовій інфраструктурі півострова, вказує: захист у небі став надто дірявим. Тільки за перевіреними даними Сили оборони зуміли вразити військові об’єкти в Севастополі, Перевальному, Гвардійському та Оленівці на мисі Тарханкут. Окрім того, знаковою подією на День Незалежності стала висадка та вдалі дії нашого десанту на західному узбережжі Криму.
Таким чином ЗСУ не тільки перерізають логістичні шляхи та зменшують військові резерви, а й готують кримський ландшафт до майбутніх боїв, а кримчанам дарують деокупаційний настрій.
Тим часом небо на південному фронті стає все більш прозорим для наших дронів. Так, у селі Залізний Порт ЗСУ знищили загоризонтну РЛС «Предел Е», а на острові Джарилгач мобільний комплекс радіоелектронної боротьби «Леер-2». У районі Токмака «згорів на роботі» ще один новітній комплекс РЕБ, який уперше потрапив під приціл ЗСУ.
Окупаційна влада Криму повідомила, що в ніч на 29 серпня Кримський міст знову закрили через роботу протиповітряної оборони по невказаних об’єктах.
Удари по російських аеродромах
Другий тиждень поспіль ЗСУ здійснюють масовану атаку на російські аеродроми. В ніч на 30 серпня бавовна прилетіла в Брянську, Тульську і Орловську області. Однак найбільш феєричними вибухи були в Псковському аеродромі, де за попередніми даними знищено та пошкоджено 6 військових транспортних літаків Іл-76 та поливне сховище, а також склади та казарми псковських десантників, які минулого року здійснювали військові злочини в Бучі.
Через тривогу ледь не щодня закривали аеропорт в Москві.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
espreso.tv
