Повний текст вчорашньої промови Шольца на екстреному засіданні Бундестаґу (переклад мій, дозволяю медіа передруковувати, може щось технічне варто підредагувати), яку називають історичною. Про російський народ йому ще дещо доведеться дізнатись, правда. Але ця промова поклала кінець полюбовним стосункам Німеччини та Росії, що утримувались на німецькому комплексі вини та бізнесі.
Але найбільше у всій промові мене здивувало те, що мюнхенська безпекова конференція була тиждень тому. Здається, минув як мінімум рік. Чи два.
____
Шановна пані Президентко, шановні колеги, шановні співгромадянки та співгромадяни,
24 лютого 2022 року настав поворотний момент в історії нашого континенту. Напавши на Україну, російський президент Путін холоднокровно розв’язав загарбницьку війну. З єдиної причини: свобода українців ставить під сумнів його власний репресивний режим.
Це нелюдяно. Це суперечить міжнародному праву. Ніщо і ніхто це не може виправдати.
Страшні кадри з Києва, Харкова, Одеси чи Маріуполя показують, що в Путіна абсолютно немає совісті. Обурлива несправедливість, біль українок та українців нас глибоко зачіпають. Я точно знаю, які питання ставлять собі громадянки та громадяни у ці дні вечорами за кухонним столом. Чим вони переймаються, дивлячись на страшні новини із зони бойових дій. Багато з нас ще пригадують історії про війну від батьків та дідусів і бабусь. А молоді важко осягнути, як взагалі можлива війна у Європі.
Багато з них вийшли висловити свій жах по всій країні в тому числі і тут, у Берліні. Ми зараз переживаємо переломний момент. Це означає, що світ після цього вже не буде таким, як раніше. Основне питання в тому, чи має право сила порушувати закон. Чи дозволимо ми Путіну повернути світ назад у дев’ятнадцяте століття, у часи великої сили? Чи зможемо ми зібратися з духом, щоб показати таким розпалювачам війни, як Путін, що і для них існують межі? Для цього треба бути сильними.
Так, ми хочемо і будемо берегти нашу свободу, демократію і добробут. І я дуже вдячний вам, пані Президентко, за те, що сьогодні, на цій спеціальній сесії, я маю нагоду поділитися з вами ідеями федерального уряду з цього приводу. І я також хотів би подякувати головам усіх демократичних фракцій за те, що ви підтримали це засідання.
Пані та панове, напавши на Україну, Путін не просто хоче стерти незалежну державу з карти світу. Це руйнує європейський безпековий устрій, що тривав майже півстоліття після Гельсінського Заключного акту. Він також відокремлює себе від усього міжнародного співтовариства.
У ці дні наші посольства по всьому світу разом із Францією проводили кампанію за те, щоб Рада Безпеки ООН прямо назвала російську агресію обурливим порушенням міжнародного права.
Оцінюючи результати засідання Ради Безпеки в Нью-Йорку, можна сказати, що воно було досить успішним. Обговорення показали, що ми не самотні у своїй відданості миру. Ми захищатимемо його з усіх сил. Я дуже вдячний міністру закордонних справ пані Бербок за ці результати. Лише за допомогою екстреного гальмування, свого права вето Москва – зрештою, постійний член Ради Безпеки – змогла уникнути засудження. Яка ганьба!
Президент Путін при цьому розповідає про неподільну безпеку. Фактично він хоче застосувати силу зброї, щоб розділити континент на вже відомі нам сфери впливу. Це має наслідки для безпеки в Європі. Так, стала безпека в Європі неможлива у протистоянні з Росією. Однак вже зараз Путін ставить цю безпеку під загрозу. Це треба чітко сказати. Ми свідомо і рішуче приймаємо виклик, який ставить перед нами час.
Ми маємо п’ять завдань. По-перше, мусимо підтримати Україну в цьому відчайдушному положенні. Останні кілька тижнів, місяців і років ми над цим працювали. Але напад на Україну означає, що настала нова доба.
У Києві, Харкові, Одесі чи Маріуполі люди захищають не лише свою батьківщину. Вони боряться за свободу та демократію. За цінності, які ми з ними поділяємо. Як демократи та демократки, європейки та європейці, ми на їхньому боці – на праведній стороні історії!
У четвер, напавши на Україну, президент Путін створив нову реальність. Ця нова реальність вимагає чіткої відповіді. Ми таку відповідь дали. Як відомо, вчора ми вирішили, що Німеччина постачатиме Україні зброю для захисту країни. Іншої відповіді на агресію Путіна бути не могло.
Пані та панове, наше друге завдання – збити Путіна з курсу війни. Війна – це катастрофа для України. Але війна також стане катастрофою для Росії. Разом з главами держав і урядів ЄС ми ухвалили пакет санкцій небачених масштабів.
— Ми припиняємо фінансування російських банків і державних компаній.
— Ми обмежуємо експорт нових технологій до Росії.
— Ми беремо на приціл олігархів та їхні інвестиції в ЄС.
— Крім того, йдеться про санкції проти Путіна та людей із його безпосереднього оточення та обмеження видачі віз російським чиновникам.
— Ми відключаємо великі російські банки з мережі банківських комунікацій SWIFT. Про це ми домовилися вчора з главами держав і урядів економічно найсильніших демократичних країн і ЄС.
Подивімося правді у вічі: Путін не змінить негайно свого курсу. Але дуже скоро російське керівництво відчує, як дорого воно за це платить. Тільки за останній тиждень ціни російського фондового ринку впали на понад 30 відсотків. Це свідчить про те, що наші санкції діють. І ми залишаємо за собою право на подальші санкції, без жодних обмежень.
Нашим принципом лишається питання: що найбільше зачепить відповідальних за цю війну? Саме про них йдеться. Не про російський народ. Тому що воювати вирішив Путін, а не російський народ. Тому треба сказати чітко: ця війна — війна Путіна!
Мені важлива ця різниця. Бо примирення між німцями та росіянами після Другої світової війни є і залишається важливою главою нашої спільної історії. І я знаю, наскільки важко переживають цю ситуацію багато з наших громадян, які народилися в Україні чи Росії. Тому ми не дозволимо, щоб цей конфлікт між Путіним і вільним світом роз’ятрив старі рани і призвів до нових потрясінь. Не варто забувати і про те, що у багатьох містах Росії останніми днями громадяни протестували проти війни Путіна, знаючи, що на них чекає арешт і покарання. Це вимагає великої сміливості і справжньої відваги!
Сьогодні Німеччина на боці українок і українців. Сьогодні наші думки та співчуття на боці жертв російської загарбницької війни. Так само ми підтримуємо всіх тих, хто в Росії відважно кидає виклик владі Путіна і виступає проти його війни з Україною.
Ми знаємо, що вас багато. Я звертаюсь до вас усіх: не опускайте руки! Я абсолютно переконаний, що і в Росії пануватимуть свобода, толерантність і права людини.
Пані та панове, третій серйозний виклик – не допустити поширення війни Путіна на інші країни Європи. Це означає, що без ніяких «якщо» і «але» ми виконуємо свої обов’язки в НАТО. Те ж саме я говорив нашим союзникам у центральній та східній Європі, які переймаються своєю безпекою.
Хай президент Путін не недооцінює нашу рішучість захищати кожен квадратний метр території Альянсу разом з нашими союзниками! Ми говоримо про це цілком серйозно. Із вступом країни до НАТО ми як союзники зобов’язані її захищати. Точно так само, як самих себе! Наші збройні сили вже розширили підтримку східних союзників і продовжуватимуть це робити. Я вдячний міністру оборони за цей важливий сигнал!
— Ми посилили свої війська у Литві, де ми керуємо оперативною групою НАТО
— Ми розширили та продовжили наше представництво у повітряному патрулюванні в Румунії
— Ми хочемо взяти участь у формуванні нового підрозділу НАТО в Словаччині.
— Наш флот допомагає посилити безпеку Північного, Балтійського та Середземного морів додатковими кораблями
— І ми готові брати участь в обороні повітряного простору наших союзників у Східній Європі зенітними ракетами.
У ці дні наші військовослужбовиці та військовослужбовці готувались до цих місій в умовах браку часу. Я кажу їм від імені нас усіх: «Дякую»! Дякую вам за вашу важливу службу особливо в ці дні!
Пані та панове, з огляду на поворотний момент, який означає агресія Путіна, наша позиція така: все, що потрібно для забезпечення миру в Європі, буде зроблено. Німеччина зробить свій солідарний внесок. Проте сьогодні вже недостатньо чітко й однозначно про це заявити. Нашим збройним силам для цього потрібні нові потужні можливості.
І це четверте завдання, пані та панове. У того, хто читав історичні трактати Путіна, хто бачив його публічне оголошення війни Україні по телебаченню, або хто, як і я, нещодавно спілкувався з ним особисто, не лишається жодних сумнівів: Путін хоче створити Російську імперію. Він хоче докорінно реорганізувати відносини в Європі, щоб вони відповідали його власним уявленням. І він не цурається військової сили. Це ми й бачимо сьогодні в Україні. Тому мусимо запитати себе: які можливості має путінська Росія? І які навички потрібні нам, аби протистояти цій загрозі сьогодні та в майбутньому?
Ясно одне: нам доведеться значно більше вкладати в безпеку нашої країни. Щоб таким чином захистити нашу свободу і демократію. Це зусилля на рівні всієї держави. Наша мета — ефективні, надсучасні, прогресивні збройні сили, які надійно нас захищатимуть.
Тиждень тому на Мюнхенській безпековій конференції я сказав: нам потрібні літаки, які літають, кораблі, які ходять морем, і гарно оснащені для виконання своїх завдань військовослужбовці. Йдеться саме про це. І це, безумовно, не проблема для країни нашого розміру та ваги в Європі. Але не будемо обманювати себе: краща техніка, сучасне оперативне обладнання, більше особового складу – це коштує великих грошей. Для цього ми створимо спеціальний фонд «Бундесвер». І я дуже вдячний міністру фінансів панові Лінднеру за його підтримку!
Федеральний бюджет на 2022 рік передбачить цьому спеціальному фонду одноразову суму у сто мільярдів євро. Ми використаємо ці кошти на необхідні інвестиції та проєкти озброєння. Відтепер ми щороку вкладатимемо в нашу оборону більше двох відсотків валового внутрішнього продукту.
І я тут звертаюся до всіх фракцій німецького парламенту: закріпімо цей спеціальний фонд в конституції! Я хотів би дещо додати: ми поставили таку ціль не лише тому, що пообіцяли нашим друзям і союзникам, що до 2024 року збільшимо витрати на оборону до двох відсотків від нашого економічного виробництва. Ми робимо це і для себе, для власної безпеки. Ми чудово усвідомлюємо, що не всі майбутні загрози можна стримати за допомогою ресурсів наших збройних сил.
— Тому нам потрібна тісна співпраця в галузі високих технологій
— Тому ми зміцнимо нашу технічну та суспільну стійкість проти кібератак та дезінформаційних кампаній; проти атак на нашу критичну інфраструктуру та канали зв’язку.
В технологічному плані ми лишатимемось на висоті:
— Тому для мене, наприклад, так важливо, щоб ми тут у Європі створювали наступне покоління бойових літаків і танків спільно з європейськими партнерами – і особливо з Францією. Ці проєкти — наш головний пріоритет. Поки літак не запрацює, ми продовжимо разом працювати над «Єврофайтером».
— Також добре, що цього тижня нарешті можуть бути підписані контракти на «Євродрон» нарешті можуть бути підписані цього тижня. Ми також працюємо над закупівлею озброєного дрона Heron з Ізраїлю.
— Для ядерної співпраці ми вчасно закупимо сучасну заміну застарілим літакам «Торнадо». Єврофайтер має бути оснащеним для електронного протистояння. Винищувач F-35 розглядається як літак-носій.
І насамкінець, пані та панове, ми робитимемо більше для енергетичної безпеки нашої країни. Федеральний уряд вже розпочав низку важливих заходів у цьому напрямку. І ми змінимо курс, щоб подолати нашу імпортну залежність від окремих постачальників енергії.
Події останніх кількох днів і тижнів показали нам, що відповідальна, перспективна енергетична політика має вирішальне значення не лише для нашої економіки та клімату. Це також дуже важливо для нашої безпеки.
Тому що швидшим буде прогрес розширення проєктів відновлюваної енергії, то краще. І ми на правильному шляху: як промислова країна, ми хочемо досягти нейтральних показників викидів CO2 до 2045 року! З цією метою нам доведеться прийняти важливі рішення:
— Накопичення запасів вугілля та газу. Ми вирішили збільшити обсяги довгострокового зберігання природного газу на два мільярди кубометрів. Крім того, ми разом з ЄС будемо закуповувати додатковий природний газ на світових ринках.
— І насамкінець ми прийняли рішення швидко побудувати два термінали зрідженого газу у Брунсбюттелі та Вільгельмсгафені.
Я хотів би щиро подякувати міністру економіки панові Габеку за його завзяття! Цей перехід буде успішним, бо те, що зараз необхідно зробити в короткостроковій перспективі можна поєднати із довгостроковими кроками. Термінал зрідженого природного газу, куди сьогодні приходить газ, завтра може отримувати зелений водень. І, звісно, ми беремо до уваги високі ціни на енергоносії. Путінська війна призвела до ще більшого здорожчання енергоносіїв.
Тому цього тижня ми домовилися про пільговий пакет, що включає скасування цього року доплати згідно із законом про зелену енергетику, збільшенням пільги на проїзд, субсидією на опалення для малозабезпечених, субсидіями для сімей та новими податковими пільгами.
Федеральний уряд це зробить швидко. Наш посил зрозумілий: ми не залишимо громадян і компанії сам на сам із цією ситуацією.
Пані та панове, переломний момент стосується не лише нашої країни. Він б’є по всій Європі. Ця ситуація приносить виклики, але також і можливості. Наш виклик у стабільному та постійному зміцненні суверенітету Європейського Союзу. Можливість полягає в збереженні єдності, яку ми показали протягом останніх кількох днів – ключове слово тут — пакет санкцій. Для Німеччини та для всіх інших країн-членів ЄС це означає не просто розраховувати, що можна отримати з Брюсселя для своєї країни. А поставити собі питання: яке рішення будем найкращим для нашого Союзу?
У наших діях ми думаємо про інтереси всієї Європи. Тільки так ми зможемо протистояти викликам нашого часу. І це підводить мене до мого п’ятого і останнього пункту: війна Путіна докорінно змінить і нашу зовнішню політику. Якомога більше дипломатії, але без наївності – ця позиція залишається. Але не бути наївним також означає не вести пустих розмов. Для справжнього діалогу потрібна готовність до нього обох сторін.
Путіну цього явно бракує – і не лише в останні кілька днів і тижнів. До чого це призведе в майбутньому?
Ми не відмовимося від переговорів з Росією. Навіть у цій екстремальній ситуації завдання дипломатії – тримати канали комунікації відкритими. Іншу позицію я вважаю безвідповідальною.
Пані та панове, ми знаємо, за що стоїмо, беручи до уваги власну історію. Ми стоїмо за мир в Європі.
— Ми ніколи не сприймемо насильство як політичний інструмент
— Ми завжди будемо відстоювати мирне вирішення конфліктів
— І ми не заспокоїмося, доки в Європі не буде миру.
В цьому ми не самотні, ми разом з нашими друзями та партнерами в Європі та в усьому світі. Наша найбільша сила – це наші об’єднання та союзи! Саме їм ми завдячуємо тим великим щастям, яким наша країна насолоджується понад 30 років: жити в єдиній державі, у процвітанні та мирі з нашими сусідами.
Якщо ми не хочемо, щоб ці останні 30 років залишалися винятковим історичним часом, то мусимо зробити все можливе, щоб утримати Європейський Союз разом, зміцнити НАТО і налагодити ще тісніші зв’язки з нашими друзями, партнерами та однодумцями у всьому світі. Я переконаний, що нам це вдасться.
Ми рідко були з нашими партнерами такими рішучими і такими згуртованими. Сьогодні нас об’єднує усвідомлення сили вільних демократій.
Ми знаємо, що те, що підтримується широким соціальним і політичним консенсусом, буде сталим навіть у цей переломний момент і після нього. Тому я дякую вам і всім фракціям, які рішуче засудили російське вторгнення в Україну, бо це безпідставний напад на незалежну країну, на мирний порядок в Європі та світі. Сьогоднішня резолюція чітко про це свідчить. Я дякую всім, хто цими днями виступає проти війни Путіна, тим, хто збирається тут, у Берліні та в інших містах, на мирні демонстрації. І я дякую всім, хто підтримує нас в ці часи за вільну та відкриту, справедливу та мирну Європу.
Ми станемо на її захист. Дуже дякую!
