Я не хочу говорити фразу «Ми ж говорили!» Я хочу нагадати стару авіаційну приказку. «Зліт можна скасувати. Посадку — ніколи!»
А посадка – найнебезпечніший етап польоту. Навіть якщо палива до найближчого аеродрому поки що вистачає. Потрібно вибрати правильний курс та ввести всі дані до бортового комп’ютера. Потрібно привести всі механізми літака до посадкового режиму. Зайти на глісаду, випустити шасі та плавно приземлитися. Ну як? Давайте. Зробіть це разом? Це ж не складно, правда? Це ж весело? ВИЖЕВСЕХСДЕЛАЛИ!!!!
У нашого літака чудовий запас міцності. Але удару об землю він не витримає. У нас достатньо тих, кто вміє вести літак. Але за штурвал ми пустили тих, хто не вміє керувати навіть садовим візком.
У нас не так багато часу до неминучої посадки. Максиміум стільки – скільки до нових «виборів пілота». Чи менше.
Оскільки ми всі в одному літаку, і діватися нам один від одного нема куди — давайте щось вирішувати. А спочатку – думати.
Тому що «повернутися на землю» можна у різний спосіб.
Іноді — у фатальний.
Але шанс на інше — ще є….поки…
