Москва так і залишилася дикою кочовою ордою

Всі ці роки нам заважає ефективніше організовувати західних людей на спротив Рашці помилкове уявлення в західній свідомості про Росію, як про таку собі імперію, а Україну — як таку собі колонію. Саме з цих уявлень у головах освіченої західної публіки будується помилкове переконання, що українці «менші», а менший має поступатися більшому просто тому, що слабший.

На такому, первісному праві сили, будується маса правових і моральних систем. Найближчий приклад — бача-базі в дикому Афганістані. Попри офіційні заборони, примітивне суспільство виправдовує це явище ключовим аргументом: «хазяїн багатий, йому можна».

Працює така психологія і на міжнародному рівні. Особливо в головах примітивних дурнів типу Трампа.

Ігнорувати це примітивне мислення навколо нас — велика помилка. Путін знає природу людей і на ній грає. А ми не знаємо і потім кожен раз долаємо проблеми, які нам створюють такі Трампи з своїми собачками-переговорниками.

Ці ж ідеї виношує ЛеПен і німецькі крайні праві. Бо в західному світі, всупереч усталеній думці про «імпотентних лібералів», насправді повно імперців і фашистів. І вони з радістю сприймають зверхні наративи щодо нижчих націй.

Тому уявлення про характер російсько-української війни, як «колоніальний», про Україну, як «колонію Росії», про Росію, як «імперію», це те, з чим ми маємо боротися.

Україна має домогтися деконструкції старого образу рашки в головах світу. Ми вже підірвали її образ непереможності. Але утворився вакуум: раніше в очах людей це був автоматат калашнікова, парад на красній площі і танкові клінья. Тепер іде пошук відповіді на питання: а чим же була росія, якщо замість мощі це смердюча купа засцяного лахміття, на яку перетворили цю «сілушку богатирську» українські козаки?

Ось це і момент для нас просувати власне визначення Росії.

Росія не демократія, не цивілізація, не імперія (навіть не «відстала» і «середньовічна»).

Росія це орда напівосілих кочовиків.

Ці племена за рівнем розвитку нижчі за Африку, джунглі Амазонії і острови Полінезії, не мають розвинутої моралі, суспільства, правової системи.

Їхні лідери, як от радник Путіна Кобяков, прямо зараз закликають до переселення цих кочовиків на окуповані території України.

Це все історія тисячолітньої давності — періоду пєчєнєгов і половцев.

Саме слово «імперія» в свій час вигадали на Заході (в Римській імперії). А активно використовували в 17-19 століттях для позначення європейських імперій — Британської, Іспанської, Португальської, Французької. Європейці приходили в джунглі Південної Америки, в Африку, в Індію, на острови Океанії, вистрілювали місцеві племена і виморювали європейськими хворобами (скажімо, канадські племена алгонкінів в окремих регіонах вимерли до 95%), а залишки змушували купляти буси і дзеркала за реальні ресурси. Часто прибульці значно піднімали ці території за рівнем розвитку.

Тому європейці обманулися і перенесли власний досвід на російську орду.

Але Британська імперія це зовсім не те саме, що орда кочовиків, які живуть в гнилих хижах і серуть у відро.

В 1940-му році окупована Франція не стала колонією нацистської Німеччини. Її всі називають окупованою територією, а не колонією.

Те саме стосується Польщі, Норвегії, Данії, Бельгії, Нідерландів.

Бо ці держави перед окупацією мали розвинений державний апарат і політичні нації.

Так само Україна-Русь в свій час була підкореною європейською державою, яку Золота Орда, а потім Москва, а з іншого боку Польща, намагалися асимілювати і ліквідувати в ній окрему політичну націю.

Американські експерти вважають, що нації виникли в 19 ст, бо тоді виникла американська нація. Нам це смішно. Насправді політичні нації існували завжди. І народжуються вони в різні періоди історії в різних народів.

Навіть князі і їхні численні сподвижники, воєводи, духовенство і різні служиві люди були цією політичною нацією і уявляли Русь, як загальну цінність і свою батьківщину. Що вже казати про українські еліти доби козацтва, де наявність політичної нації не викликає сумнівів.

Українці в своїй історії мали справу з різними типами імперії — Римською, Візантійською, Османською, Монгольською, Російською, Польською, з нацистським проектом «життєвого простору» (Lebensraum). Це не просто типові війни з сусідами за прикордонний клаптик територій — з дрібнотою типу угорців чи румунів. А реально війни на виживання з супротивниками, які були найпотужнішими силами свого часу.

Тому ми не зобов’язані наслідувати нічию думку, включно, західних політичних експертів чи мислителів.

У нас досвід ширший, це ми в цьому питанні є експертами, тому на нашу думку мають орієнтуватися.

І ми не маємо спиратися на західноєвропейські формулювання, а пропонувати свої.

Lebensraum в Україні з розумінням слов’ян як унтерменшів — саме тому і провалився, що німецькі нацистські мислителі мали відстале і помилкове уявлення в своїх головах.

Насправді, мало хто знає, а на Заході тим більше, що саме Московія була класичною колонією української держави Русь.

Прибульці із Києва в 11 ст прийшли у бездержавні джунглі Залісся і принесли неслов’яньским племенам мову, культуру, історію, релігію, першу модель державності і апарат чиновників, модель організації війська. Не від шведських вікінгів майбутня Московія отримала руську мову, руське право і перші міста. А саме кияни, волиняни, чернігівці після завоювання цих земель почали будувати там перші міста, які зберігаються нині й досі, і підняли рівень розвитку місцевих племен. А до того рівень московських племен був нижчий за майя і ацтеків.

Це історичний факт беззаперечно підтверджений в джерелах і археології, але приховуваний століттями, щоб не підривати великоросійську гордість і модний імперський статус в очах європейців.

А за наступні 800 років ці племена навчилися від Києва першої цивілізації, у Золотої Орди перейняли стратегічний вектор на Захід («наши танкі у ЛаМанша»), а у німців після Петра Першого і Катерини — уже сучасної західноєвропейської імперської мішури. При чому після XVII століття українські еліти, які очолювали навіть імперську академію наук і державний апарат, знову відіграли величезну роль у модернізації відсталої Московської держави, де за 75 років до об’єднання з Хмельницьким ще смажили людей на сковорідках при Івані IV.

Ось така «імперія»: в 1918 спалювала російське дворянство в паровозних топках, в 1930-1940-х страчувала своє населення мільйонами, в 1980-х стояла в чергах.

Чомусь мало хто приділяє увагу надважливому факту: навіть сьогоднішня Москва офіційно виводить власну історію із історії сусіднього Києва. Російський татарин чи мордвин прямо зараз за путіна реально вчить у школі, що він походить із Київської Русі.

Тобто колоніальна свідомість в них залишилася досі. Це як жителі бразильського Сан-Паулу, нащадки місцевих індіанських племен, вчили б, що вони — португальці.

Тобто в дійсності не існує навіть окремої самоідентичності «росіянин».

Імперською нація не може бути, якщо вона ще не пройшла власний етно- і націогенез.

При путіні лише робляться перші спроби усвідомити рускімі своє окреме від Києва походження. Вони розвивають новгородську концепцію про походження від вікінга Рюрика, і що руская історія почалась не з вашого Києва, а із Старой Ладогі. Але це є просто іншою версією колоніального походження.

В результаті в голові «руского» аборигена відбувається дисонанс, уявлення про «сво», як про російську визвольну війну. В цій війні треба визволити Київ від фашистських українських захватчіков, які налізли не то з Карпатських гір, не то із злого НАТО, на русскіє зємлі і купєль руского народа.

Ця шизофренія не має нас дивувати.

Англійці в школах ніколи не вчать такий маразм, що вони походять із Нью-Делі в Індії. Бо англійська нація існує і їй це не потрібно.

А російської нації не існує.

Бо Росія — різноплемінна орда зі слабкою спільною ідентичністю.

І навіть ключові лідери цієї орди завжди все усвідомлювали.

Той же Ленін ігнорував великороську ідентичність — він будував ідентичність «комуніст».

А російську націю Ленін не визнавав — розділяв її на «дві культури»: імперську ідентичність — царизм, дворянство, інтелігенцію (експлуататорів) — старанно винищував, а от кого любив, це російське осіле населення. Бо рядові івашки для Орди — безграмотний і безправний ресурс. Ленін так і писав: «івашек надо дурачіть».

Брєжнєв будував російськомовну наднаціональну ідентичність «совєтскій народ».

А нинішній патріарх Гундяєв стверджує, що російська ідентичність взагалі виключно релігійна:

— «Церковь наша это духовная скрепа, это линия самоидентификации нашей нации, это та общность, разрушив которую, мы разрушим свое Отечество».

В перекладі: без релігії — нема «нації».

Тому Путін нині у всіх на очах лише намагається будувати модерну рускую ідентичність. Робить він це на відсталому культі предків («9 мая», когда дєди…), і тому самому відсталому культі сили («можем повторіть»).

Цей процес квазі-націобудівництва в ставці хана в Кремлівському шатрі розглядають саме як абсолютно воєнну мету.

Бо ми бачимо, як у прямому ефірі прямо зараз піддані московського режиму під час наших ударів по Вайлдберіс радіють, що завтра не йти на роботу. Населення на росії не сприймає це як атаку на їхню державу. Москвічам би дуже хотілося, щоб Замкадьє радісно воювало за те, щоб нео-Сарай жив багатше. Але через відсутність національної спільності ставка хана у кремлі змушена гарматне м’ясо саме винаймати і не має змоги об’єднати на безплатних ідеях на весь той ZOV.

Сьогоднішня Москва так і залишилася дикою кочовою ордою.

Вона не є імперією.

Вона не веде колоніальну війну.

Це навала варварів на Рим.

Це периферійна квазі-держава і мілітаризоване суспільство кочовиків атакує більш розвинений культурний центр, від якого сама колись запозичила цивілізацію.

Так от.

ІГІЛу ніхто не віддав Мосул. Орди дикунів розігнали, бо дикунів треба розганяти, а не просторікувати про пушкіна і балєт.

Росія це ІДІЛ.

ІДІЛ розгромлюють спільними силами, а не віддають їм Слов’янськ з Краматорськом. Бо агресивним дикунам не місце в сучасному світі.

Так і передайте Кушнеру.