Вчені зафіксували тимчасове зникнення корони чорної діри
Астрономи вперше виявили разючий ефект «мерехтіння» надмасивної чорної діри масою в 19 мільйонів сонячних мас – об’єкт 1ES 1927+654 знаходиться в галактиці на відстані 275 мільйонів світлових років і був виявлений в березні 2018 року.
Феномен поки не змогли пояснити, адже чорні діри не світяться – насправді вони активно поглинають матеріал з простору довкола. Про це передає Sciencealert.com.
Протягом 40 днів астрономи спостерігали, як корона об’єкта різко потьмяніла, перш ніж знову спалахнути навіть яскравіше, ніж раніше.
«Ми очікували, що такі великі зміни яскравості мають змінюватися у часових масштабах від багатьох тисяч до мільйонів років. Але в цьому об’єкті ми бачили, як він змінювався в 10 тисяч разів за рік і навіть у 100 разів за 8 годин, що абсолютно нечувано та вражаюче», – говорить фізик Ерін Кара з Массачусетського технологічного інституту (MIT).
Навколо чорної діри в області є декілька компонентів. Там горизонт подій – знаменита «точка неповернення», при якій навіть швидкості світла недостатньо для досягнення швидкості віддалення. У активної чорної діри також є акреційний диск матеріалу, що циркулює на об’єкті, як вода, що циркулює в каналізації. І відразу за горизонтом подій активної чорної діри, навколо внутрішнього краю акреційного диска, знаходиться корона.
Це область дуже гарячих електронів, які, як вважають, «харчуються» від магнітного поля чорної діри, діючи як синхротрон, прискорюючи електрони до таких високих енергій, що вони яскраво світяться на рентгенівських хвилях.
Астрономи спостерігали, як корона чорної діри зникає, а потім з’являється знову
Як йдеться у статті в Astrophysical Journal Letters, астрономи вперше помітили феномен на об’єкті 1ES 1927+654 два роки тому, коли система автоматичного обстеження наднових зірок виявила неймовірно яскравий спалах від галактики, в 40 разів більше своєї нормальної яскравості.
Це привернуло увагу вчених. За допомогою телескопів вони побачили, що приблизно через 160 днів після спалаху ядро 1ES 1927+654 почало тьмяніти. За 40 днів рентгенівське випромінювання повністю згасло.
Але потім яскравість знову почала поступово зростати. Через 300 днів після першого спалаху ядро галактики сяяло майже у 20 разів яскравіше, ніж до початкової події.
«Зазвичай ми не спостерігаємо таких змін у акреційних чорних дірах. Це було так дивно, що спочатку ми подумали, що з даними щось не так. Коли ми побачили, що вони правдиві, це було дуже захоплююче. Але ми також не знали, з чим маємо справу; ніхто з тих, з ким ми розмовляли, не бачив щось подібне», – говорить астрофізик Клаудіо Річчі з Університету Дієго Порталеса в Чилі, провідний автор дослідження.
Астрономи не зовсім впевнені, як утворюються і «харчуються» корони чорних дір. Але якщо, згідно з теорією, це якось пов’язано з магнітними полями чорної діри, то драматичні зміни, які спостерігали в чорній дірі 1ES 1927+654, могли бути викликані чимось, що порушує ці магнітні поля.
