Аналітичні роздуми. Іранська війна, як камертон, що виявив всю фальш політичної системи світу.
Путін — своя гра. Трамп — гра на виліт. Європа — криза взросління. Україна — час змін. Китай — вічність споглядання.
1. Почнемо з росії. Дано: автократичний переворот початку 2000-них перейшов у повернення в радянський агресивний державний капіталізм 2007 року, та спроби відновити біполярність світу у 2022. 2026 — фізично зношена російська система все більше нагадує срср після Афганістанської авантюри Брежнєва-Устінова. Закритість від спілкування з зовнішнім світом, відлучення від Олімпійських Ігор, санкції заходу, стагнація економіки. Але є і різниця — могутній Китай за спиною, який чи то підпирає росію, щоб не впала, чи то висмоктує з неї останні соки. Це ми маємо дізнатися у наступних серіях цього фільму. Поки що ми маємо: бюджетна криза січня-березня вже зʼїла плановий дефіцит бюджету на рік, додаткові фонди теж закінчуються, мова йде про 10% секвестр бюджету, рубль впав у цьому році на 10% і крокує далі, більшість великих підприємств збиткові або безприбуткові, два місяці дали падіння виробництва по базових галузях, і навряд чи березень щось змінить. Одночасно: Трамп зняв санкції з нафти, що місяцями гуляє світом у немов би безхозних танкерах, а це 120 млн барелів, шведи та французи іноді затримують такі «нічиї» танкери з фальшивими реєстраційними документами, українці періодично їх знищують. Особисто я очікую вже з наступного тижня новий сезон полювання. Європа живе без російського газу, але ще тиждень — і до Європи доїдуть останні супертанкери з катарським зрідженим газом, що вийшли з Дохи ще до початку війни у Затоці. Чи не зміниться позиція європейців, чи готові вони трошки протриматися на африканському та американському газі? Чи буде хтось тиснути на Україну у питання відновлення транзиту? Питання риторичне: якщо війна на Півдні затягнеться, то так. Також думаю, як тільки закінчаться вибори в Угорщині, то нафта потече «Дружбою» на повну потужність.
Також маємо: путін вже другий тиждень не зʼявляється на публіці, росія не робить гучних заяв, лавров сидить на ланцюгу в мзс, у шойгу втрата — заарештований найближчий заступник часів міноборони цаліков. Чи він, вічний ще з 1990 року, не наступний? Весняний супернаступ продовжувався три з половиною доби і завʼяв.
Також маємо: росія мінімілізувала публічні заяви після знищення іранських кораблів на Каспії в порту Бендер-Ензелі, немов би там не було грандіозного трафіку запчастин до шахедів і ракет, а в зворотньому напрямку китайських комплектуючих для зброї і мирного господарства? Так було з Венесуелою, так буде днями з Кубою. Так може бути далі з Нікарагуа та африканськими оплотами «Вагнера». Коло стискається і путін це розуміє. Чи він злякався після удару по Хаменеї? Думаю, да. Той же міг бути вже не дачі біля Януковича, а вибрав смерть.
2. Росіяни зараз грають на нервах Європи, розкидаючи фейкові та справжні карти вторгнення до країн Балтії, провокуючи дискусії в експертних колах, чи захоче НАТО захистити ці країни і чи встигне це зробити до повної окупації? Чи готові європейці захистити сусідів, якщо США буде так зайнято в Ірані, що просто промовчить в НАТО , а Трамп розведе руками і скаже щось на кшталт, що це «війна Байдена». Сьогодні росіяни мають у Ленінградському окрузі до 70 тисяч військових і якусь немалу кількість відновленої броні, знятої з українського ТВД. Сьогодні тут, в Україні, це залізо мертве. На Сувалківському коридорі між Білоруссю та Калінінградом — може стати переможним. Вчора на Литву залетів та впав невідомий дрон з боку Білорусі . НАТО традиційно відмовчується. Чи буде воно мовчати, коли у Нарві зʼявляться дрони разом із «зеленими чоловічками»? Чи витримає облогу Рига?
Особисто я думаю, що ця опція повʼязана з фактором миру в Україні. І що у випадку підписання угоди про припинення вогню, чахлик поставить питання про неможливість використання українських військових на європейській території, як домовленість зі США і НАТО. Також зараз його субʼєктність підпитується тим, що Іран в своїх недоперемовинах із США немов би погоджується вивезти уран до росії і це виглядає непоганим рішенням. Але чи надовго? Кожен день гри на нервах у Затоці — це шанс росії стримати падіння (відновити структуру економіки без завершення війни неможливо).
І так, путін боїться. Найманих вбивць. Ображених генералів. Вчорашніх олігархів без права виїзду за кордон. Не боїться тільки громадян, бо майже куплене населення Москви поки жирує.
3. США. Нагадаю, Трамп з перших днів правління мав зробити щось для стабільності американської фінансової системи, обмеживши бюджетні витрати. Обслуговування боргу забирає вже не мільярди, а трильйони.
Я назву кілька цифр для тих, хто хоче вникнути у питання:
— розмір бюджету США (видатки, доходи, дефіцит у 2025): 7.0 трлн $, 5.24 трлн $, 1,78 трлн $.
— розмір державного боргу США (початок 2024, початок 2025, початок 2026, сьогодні, прогноз початок 2027):
36.22 трлн (січень 2024)
36.21 трлн (останній рік президентства Байдена — без зростання)
38.4 трлн (перший рік Трампа зростання 2.2 трлн)
39 трлн (зростання 600 млрд за три місяці)
42 трлн (другий рік Трампа, зростання 3.5 трлн)
Відсотки на обслуговування боргу складали у минулому році 1 трлн доларів. Різке збільшення суми боргу Трампом не тільки збільшує загальну суму боргу і пропорційно — відсотків. Оскільки воно збільшує ризики падіння курсу валюти та неплатоспроможності, відсотки зростають поки що в арифметичній прогресії. Ще трохи — і в геометричній. Саме це Трамп мав вирівняти скороченням бюджетних видатків та тарифами. В результаті вирівнює тільки падінням курсу і агресивним невіглаством. Так, його бояться поки що навіть біржові індекси. Але війна показала, що це не надовго. Насувається боргова криза через воєнні видатки, ціну на нафту та розбалансування державних фінансів. І головне — через некомпетентність вищого керівництва та відсутність системної державної політики. Якщо спроектувати сьогоднішній стан державних фінансів США до наступних президентських виборів, то президентство Трампа буде коштувати американцям 13-14 трильйонів доларів, майже половину американського ВВП!
4. Сьогодні позиція Трампа дуже не завидна. Навіть ті підприємці («технофашисти»), що привели його до влади, обурені станом державних фінансів, некомпетентними виконавцями, і, хоч і мовчать про «сімейну» корупцію Трампа, безумовно, вміють рахувати гроші. Нещодавно заключений «безтендерний» контракт Пентагону на постачання дронів по суперзавищених цінах з фірмою, де серед власників сини Величного, вже нагадує історію про те, коли жадоба синів Януковича зламала і державне управління, і державний бюджет України. США — не Україна. Двісті пʼятдесят років держави сталої демократії, які будуть відмічатися цього літа — це не тільки запланований бенефіс Трампа із запрошенням світових лідерів, це і час та місце, де зустрінеться весь американський істеблішмент сучасності та минулого. І мова в кулуарах буде йти про минулу війну та імпічмент, навіть, якщо війна вже на той момент закінчиться. У Трампа зараз скорочується вікно можливостей та діапазон дій. З різних боків на нього тиснуть із завершенням війни, з покращенням державних фінансів, але і з відновленням запасів зброї, з допомогою Україні, з допомогою союзникам в Азії, від Ізраїлю до Японії, з антипутінськими санкціями…
І, якщо вибирати між складними домовленостями з абсолютно непоступливим Іраном, продовженням бомбардувань та новою ескалацією в надії зламати Іран, думаю, буде вибрана третя версія. Тому є підтвердження. Йдуть повідомлення, що паралельно з наближенням кораблів з десантниками 82 повітряно-десантної дивізії армії США, в регіон один за одним прибувають літаки з найбільш професійними, тренованими підрозділами — 3 піхотної дивізії, з форту Стюарт, «Дельта», «Зелені кашкети», 75 полк рейнджерів з Форту Брегг, 101 првітряно-штурмової дивізії, 160 авіаційного полку «Нічні сталкери» з форту Кемпбелл.
Така кількість найбільш навчених підрозділів першої армії світу? Досвідчених та екіпірованих? Тільки для підтримки перемовної позиції. Думаю, рішення вже ухвалено. І так, як ми очікували початку війни у одну з субот лютого, так ми можемо очікувати в цю або наступну суботу дій по розчистці Ормузької протоки — взяття під контроль островів та узбережжя, з постійною підтримкою авіації, з черговим раундом атаки на лідерів режиму 2.0.
5. Трамп зараз не тільки людина, що під тиском обставин (можливий імпічмент і далі звинувачення по прихованих Мінʼюстом США документах справи Епштейна) боїться завершити свої дні у вʼязниці. Він ще й людина, яка не може виміряти нескінченний розмір власного его. Його спілкування з японською премʼєркою було вже не спілкуванням навіть монарха, це було спілкування бога. До речі, невипадково, дві країни, що отримали поразку за свої злочини у Другій Світовій і були обмежені Сполученими Штатами у використанні війська, Німеччина та Японія, одразу після цієї образи, підписали документ про стратегічне військове співробітництво. Всі ці вісімдесят років після Другої Світової війни, американська парасолька накривала не тільки ці дві країни, фактично три країни азійського регіону — Японія, Корея, Тайвань, а також всі країни НАТО, мали гарантований захист американських військових. Бази в обмін на безпеку. Коли Трамп почав свої дії по економії, звинувачуючи партнерів у паразитизмі, виявилося, що частина цих країн — Тайвань, країни Балтії, Східна Європа залишаються майже беззбройними в порівнянні з можливим агресором. І сьогодні Європа має вибір — НАТО без США (назавжди або змінити угоду на більш жорстку з наступником Трампа), європейська зведена система безпеки з залученням Британії та Норвегії, або ризик втратити не тільки субʼєктність, але і державність частини членів ЄС. Небажання європейців брати участь у війні в Перській Затоці має три причини:
— Трамп не попередив і не спитав поради;
— Європа не має ефективних воєнних;
— Європа боїться іранського та арабського тероризму.
Чи готова Європа в якості щита, війська та постійного партнера мати Україну? Це єдиний вихід. Але потрібно пройти через чергові виклики:
— необхідно отримати обнулити Орбана і за ним Фіцо;
— необхідно забути про російський газ і нафту;
— підписати з Україною справжню безпекову угоду, що жорстко зобовʼязує;
— змінити законодавство Євросоюзу.
Європа все ще не ратифікувала угоду Трампа про режим вільної торгівлі. Там в тому числі і безмитне постачання зкрапленого газу з США. На 750 мільярдів. І тут випадково цей газ став конче потрібен, хоч він вже має і іншу формулу ціни. Післязавтра — ратифікація.
6. Україна має власні виклики, які можуть завести країну в хаос, а проблеми тилу зробити проблемами фронту. Фактично відсутню більшість в Верховній Раді компенсували за рахунок інших фракцій. Що таке «Довгий парламент» потрібно питати, наприклад, у британців. Він існує у війну тільки при загальному консенсусі на базі домовленостей, що всі партійні та людські протиріччя — потім, коли скінчиться війна. У нашому випадку Президент і Уряд — окремо, Парламент окремо. Перші витрачають гроші на популізм, другі не хочуть ухвалювати жорсткі закони, що борють популізм і корупцію на вимогу тих, хто ці гроші дає (або іноді ці документи тільки роблять вигляд, що вони проти корупції). В любому випадку — нема паперів — нема грошей — падіння курсу — слабкий бізнес — нема стабільності- слабка армія. Питання допитів депутатів НАБУ, небажання Президента та Уряду заповнити кадрові лакуни у владі, подати та ухвалити жорсткі закони поставила суспільство на лічильник. А наявність чорного лебедя, — війни Трампа, — зробила цей лічильник гучним та швидким. Вдалі дії Міноборони щодо забезпечення ЗСУ дронами та дії Сил Оборони по знищенню техніки, живої сили та інфраструктури ворога мають бути доповнені діями політиків. Нафтогазовий час «ч» наближається. А це — зменшення фінансування та жорстка криза у всьому світі. Вже є сенс підняти всім власні записи за 1998 та 2008 рік і трохи задуматися.
7. Китай провадить традиційну політику. Все найбільш важливе — всередині країни. Серед іншого — воєнна реформа та надшвидкий розвиток автомобілебудування. Підготовка до чергового партійного форуму. Питання двох Китаїв. Тільки далі за цим — нафтова криза, проблема постачання газу, добрив. І зовсім не публічно — як розрулити питання Ірану. Китай дає пас Дональду — сам заліз, сам і вирішуй. Лічильник теж вистукує дні до самміту Сі Цзінпінь — Трамп
=======
Іранський Корпус вартових ісламської революції (КВІР) розпочав 80-ту хвилю ракетних атак та атак безпілотників, спрямованих проти ізраїльських міст та американських військових баз на Близькому Сході. Повідомляється, що були уражені ключові місця, включаючи Тель-Авів, Бней-Брак та Сафад, а також американські бази в Кувейті, Йорданії та Бахрейні. Тегеран попередив, що це лише початок тривалої наступальної кампанії. З одночасним розгортанням високоточних ракет та вибухових безпілотників ризик ширшої регіональної війни швидко зростає, оскільки напруженість виходить з-під контролю.
«УДАР ПО ІЗРАЇЛЬСЬКОМУ Військовому Центру»: Іранський КВІР розпочав нову хвилю шалених ракетних атак:
