Тобто ось яка ситуація: український ресторан в українському місті Одеса змушує відмовитися від українських гасел на стінах в середині закладу міжетнічний, ворожий до України кримінал, що керує Одесою, який типу ДОЗВОЛЯЄ йому вести бізнес у місті.
Вважаю це ідеальною ілюстрацією сучасного стану в Україні після перемоги «просто порядочного чєловєка».
Насправді, питання Катьки, яка до заснування Одеси не має ніякого відношення, другорядне. Головне — що неукраїнський кримінал контролює владу в Україні. Загалом і в окремих її регіонах. Цей неукраїнський кримінал є ворожим до України, є неукраїнським і ненавидить українство, як таке.
В усіх країнах є мафія. Ця мафія навіть може бути патріотичною, а не як у нас. У Японії наприклад цілі клани Якудзи після Другої Світової очолювали колишні ветерани. Наприклад, Кодама. Представник правих у юності, під час війни керував таємними операціями японської воєнної розвідки у окупованому Шанхаї, після війни став босом мафії. Тому у Якудзи навіть зараз майже офіційна доктрина корчити з себе патріотів і захисників робочого класу. В США мафію в Другу світову залучали до захисту портів, які мафія контролювала. Тому, коли німецькі диверсанти висаджувалися з субмарин, військова розвідка США залучала до охорони мафіозні сім’ї Коза Ностри.
А от Меїр Суховлянський, представник єврейської мафії в США, спокійно готовий був співробітничати з ворожим до США Кастро, і лише погроза останнього вбити його, якщо не забереться з Куби, цій дружбі завадила. Бо грошики накошені в тих казино з наївних американців (в Лас Вегасі) і кубинців можна було переводити на потреби новопосталої держави Ізраїль і вважатися патріотом на батьківщині.
До речі і фінансування партій криміналом — не українське ноу-хау. Згаданий вище Кодама, наприклад, фінансував створення японської Ліберальної партії.
Так що не треба посипати голову попелом. Бєспрєдєл і бандота при владі не тільки у нас. Ми просто переживаємо зараз свій історичний етап.
В 1991му в Україні колишня колоніальна еліта зробила все, щоб погасити народний підйом українців, не допустити патріотичну еліту до влади, втриматися у владі і передати владу своїм дітям. На їх стороні були колишні імперські владні структури, ЗМІ, промислові активи, які вони швидко захопили, бо були в його керівних органах, правоохоронні органи колишньої імперії і методи цих органів. В результаті лідерам національної еліти влаштовували аварії на дорогах і добивали ударами кастетом у голову, оббріхували у ЗМІ і розвалювали патріотичні проекти зсередини.
Після розвалу совка владні структури імперії різко ослабли, а нові владні структури незалежної країни ще не зміцніли. І у владу в Україні швидко ринув кримінал. В результаті відбулося зрощення постколоніальної еліти з кримінальною. Апогею ця ситуація досягла за часів Хряка, коли зека вони поставили президентом.
Нині в Україні продовжується період захоплення влади кримінальними структурами. При чому важлива відмінність від Японії, що в Україні владу тримає не патріотичний, а антиукраїнський кримінал.
Ситуація з Ребернею в Одесі, як і шмарочос зелених шмар з кварталу, як і взагалі все, що відбувається в ефірах ТБ, вчергове показує, що ці покидьки сприймають українців за загрозу. Вони будуть опльовувати все українське, і взращівать лоха, який внє політікі, якого можна стригти нескінченно.
З усього сказаного вище висновок: патріотична еліта в Україні має перед собою те саме завдання, як і 30 років тому: прийти до влади в Україні. При чому прийти до влади нарешті гарантовано і остаточно, а потім викинути кримінал і антиукраїнський елемент із всіх панівних позицій в Україні і передати ці позиції національним кадрам. Це завдання має бути усвідомлене, як очевидне, ясне і природнє всіма, хто відносить себе до представників цієї еліти.
Окрім чіткого усвідомлення свого зовнішнього ворога, має бути чітке усвідомлення внутрішнього ворога і методів боротьби із ним.
В США, Японії, Італії ці методи були однакові: перепис їхнього поголов’я, створення списків членів мафії, закриття доступу особам пов’язаним з мафією в першу чергу у ЗМІ. Щоб перекрити мафії доступ у політику. У другу — в бізнес, економіку, фінансові операції в банківському секторі. Сюди ще слід додати і заборону лізти у культуру, бо вони, щойно їх починають заганяти в зоопарк, одразу починають знімати кіно про героїчних себе, робін гудів, майклів корлеоне, або голобородьків, які захищають робочий клас, а політичний клас виставляти продажними корупціонерами. А в нашому випадку — ще в ефірах загальнодержавного телебачення розповідають про українок-проституток у віночку.
Якщо ми хочемо цієї мети досягти, то ми маємо переймати на озброєння найкращі світові практики боротьби з потворами. І весь світ нас в цьому тільки підтримає. Не сумнівайтеся. Бо світ проходив ті самі проблеми. Ми маємо стати злішими, безжальнішими до них і хитрішими за цих тупих покидьків. Ось і все.
