Схоже падіння рейтингів власних і підростання рейтингів Петра Порошенка (щойно за SOCIS рейтинг ЄвроСолідарності у Києві добряче обігнав рейтинг «Слуги народу») неабияк стурбувало ЗЕкоманду взагалі, і президента Зеленського конкретно.
Під час прес-конференції Зеленський цілком відверто заявив, що на Петра Порошенка чекає чимало пригод. І схоже з Банкової ДБР відверто скомандували «фас!» А позаяк за рік ДБР проти Петра Порошенка не змогла зібрати взагалі ніяких доказів – вони почали розповідати про історію 2005 року. Про факт купівлі Петром Порошенком картин відомих майстрів.
На 26 травня Петра Порошенка ДБР викликало на допит, при чому в оригінальний спосіб – виклавши відеоролик на сайті ДБР. За словами адвоката Петра Порошенка Ігоря Голованя, формулювання претензій до п’ятого президента міняли прямо посеред ночі. Спершу розповідали про нібито вивезення картин з України, але з’ясувалося, що картини знаходяться в Україні. Проте.
Петро Порошенко на допит не пішов з простої причини. Не існує у КПК такої норми виклику на допит як «відео на сайті ДБР» — ДБР про це повідомили адвокати Петра Олексійовича. Натомість Петро Порошенко у той самий час відкрив виставку тих самих картин у музеї Івана Гончара на Печерську (по суті на території Лаври). І – запросив туди також працівників ДБР, Генпрокуратури, та Офісу президента так само – відео зверненням. Серед іншого, Петро Порошенко запропонував всім переліченим особам ознайомитися з документами на ввезення картин, які було вирішено демонструвати тутож.
Очевидно, у ДБР на такий жарт сильно образилися бо негайно приїхали в музей Гончара – незрозуміло з якою метою і на яких підставах. Бо після перших же питань адвокатів працівники ДБР забралися геть. Але – невдовзі повернулися знову. Все зі спецпризначенцями.
Все те що сталося далі найбільше нагадувало атаку Червоної армії масою на німецькі ДОТи – безжальну і безглузду. По-перше, працівники ДБР увірвалися в приміщення, не допустили туди народного депутата Павленка та заблокували діяльність журналіста Андрія Серебрянського (Луганського). Проте біля музею було багато людей, ще не пішли блогери і журналісти що були присутні на презентації. «Спрацювати втиху» — не вийшло. ДБРівці покинули приміщення, але заблокували вхід.
Дії ДБР виглядали так, ніби їм треба щось зробити, але ніхто не знав як і що конкретно. Постанови суду у них не було. Пред’являти власні документи працівники ДБР відмовлялися. Було помітно – наявність журналістів їх сильно нервувала, вони весь час комусь дзвонили. Тим часом на місце прибув наряд поліції, адвокат Петра Порошенка і народний депутат Герасімов.
Під подальші діалоги між поліцейськими, директором музею, депутатами та працівниками ДБР на асфальті в судомах конав закон України. ДБР всіма своїми діями демонструвало, що закони для нього не писані, якщо існує наказ згори. Виявилося, що в Україні існує чарівна фраза, яка виправдовує будь-яке свавілля – це «слідчі дії». Працівники ДБР відмовлялися пускати в музей народних депутатів, бо – слідчі дії. Поліція пояснила, що вона може лише пересвідчитися, що особи які прибули до музею справді працівники ДБР, але більше нічого зробити не може, бо – слідчі дії. Працівники ДБР ігнорували вимоги адвокатів – бо слідчі дії. Працівники ДБР перешкоджали діяльності журналістів, бо – слідчі дії.
Нарешті гучно проголосивши, що в музеї є загроза пошкодження приватного майна (!!!) спецура ДБР зламала двері і увірвалася до музею. Після довгих вмовлянь до приміщення вдалося пройти адвокату Петра Порошенка і директорові музею. По-факту, все що відбулося називається просто – спроба викрадення картин колекції Петра і Марини Порошенків, у брутальний бандитський спосіб. Назвемо речі своїми іменами – команда Зеленського впевнено і остаточно стала на шлях Януковича. Все те саме повторюється – один в один. Нехтування законами. Наявність лише одного права – права сильного. Ручне керування правоохоронцями. Політичні розправи.
Єдине що можна сказати точно, коли ця виставка картин таки відкриється – вона матиме неймовірний успіх.
P.S. Было-стало, в исполнении ценителей искусства из ДБР.
В общем, если вы пропустили сегодня весь этот юридический нонсенс, то вот краткое содержание:
1) ДБР зарегистрировало криминальное производство по факту незаконного ввоза предметов искусства в Украину, с последующим их незаконным вывозом. Они так поверили в собственную пропаганду про самолеты с деньгами и картинами, что искренне верили в том, что Порошенко вывез ценности из страны.
2) Ночью ДБР узнало о том, что картины никто не вывозил. И ночью они поменяли текст, убрав оттуда информацию про вывоз.
3) Картины были приобретены легально, завезены легально, в период с 1995 до 2006 года. Нет, не надо вспоминать даже про сроки давности. Это все чушь — просто по той причине, что все ввозилось легально.
4) ДБР вломилось в музей БЕЗ РЕШЕНИЯ СУДА! То есть, эти безмозглые упыри не смогли даже Печерский суд убедить в осмысленности всего происходящего и не получили санкции.
5) ДБР вломилось в музей с аргументацией, что потенциальным уликам что-то угрожает. Я сейчас не шучу, именно так они сказали.
6) ДБР изъяли из музея оригиналы таможенных документов БЕЗ РЕШЕНИЯ СУДА и БЕЗ САНКЦИИ.
Что в итоге?
Поломанная дверь в музей.
Публичный позор всех этих тактикульных ушлепков в 5.11.
Изъяли документы, с которых сняты заверенные копии.
В итоге — гарантированные победы в ЕСПЧ.
Юрій Бірюков
Мені здається, що ненависть Зеленського до Порошенко скотилась до мишей. Ганьба з музеєм яка відбувається навіть на 95 квартал не схожа, більше на криве дзеркало з Петросяном, який керує цією операцією з банкової.
ДБР з початку брехало, що картини вивезені, виявилось, що картини в музеї.
Потім, що не сплатили мито, їм показали всі документи.
Але на цьому не зупинились, треба ж показати, як вони ефективно борються з ворогом Банкової, тому вирішили взяти штурмом музей. Музей КАРЛ!
Ідіоти!
І це все відбувається за наш з вами рахунок!
Semen Kabakaev
