Коли Україною керує 95квартальний невіглас, повне ZErо в дипломатії і в зовнішній політиці,- катастрофічні наслідки, ми вже всі відчули на собі не раз. Треба готуватися до гіршого… особливо, коли застосовується криворізька школа дипломатії і все під контролем «найвеличнішого» лідора і дипломата….
На мою думку головною подією вчорашнього дня був не орден Білого орла, а ультиматум Зеленського Лукашенку.
Виступаючи на пресконференції з президентом Гондурасу Насрі Асфурою в п’ятницю в Києві президент Зеленський запропонував Лукашенку вимкнути всі ретранслятори, які корегують удари російських дронів по Україні. Зеленський дав Лукашенку 1 тиждень пообіцявши, що потім ЗСУ «вимкнуть» ретранслятори самі.
Пізніше Зеленський нагадав, що нафтопереробна промисловість Білорусі (зокрема нафтопереробний завод у Мазирі, біля кордону України) працює на Росію і Лукашенко може це також зупинити.
Давайте промоделюємо, як може розвиватися ситуація у наступні дні. При цьому будемо виходити з умови, що Зеленський уже не зможе змінити своїх слів, навіть якщо вони вилетіли спонтанно, щоб не виглядати слабким.
1. Позитивний для України сценарій.
Лукашенко влаштовує істерику Путіну і вимикає ретранслятори, розуміючи, що може бути удар ЗСУ по території Білорусі, бо ретранслятори є військовими обʼєктами російської армії. Тим більше, що пролунала погроза розібратися з суто білоруською власністю — Мазирським нафтопереробним заводом, який постачає пальне в Росію.
Ймовірність такого розвитку подій залежить від того наскільки Лукашенко боїться і наскільки Путін слабкий.
Тим більше, що на території Білорусі може діяти не ЗСУ, а добровольчі підрозділи громадян Білорусі, наприклад, полк ім. Кастуся Каліновського під історичним біло-червоно-білим прапором «Пагоня».
2. Негативний для України сценарій.
Лукашенко не слухає погроз Зеленського і на Полісся стягуються підрозділи білоруської армії для захисту (не ретрансляторів), а суверенної території Білорусі. Мінськ не вступає у війну, але створює додаткову загрозу по північному кордону Україні. Це відволікає ресурси. Україна виглядає слабкою, бо ультиматум не виконаний, скореговані із Білорусі удари по нам продовжуються, як і поставки пального в Росію.
3. Негативний для НАТО і України сценарій.
На жаль, може бути ще гірше. Під тиском недопрезидента Путіна так званий президент Лукашенко не виконує ультиматуму і (щоби зберегти лице) ЗСУ, чи полк Каліновського в складі ЗСУ, знищує всі, або частину рестрансляторів на території Білорусі.
На першому етапі це викликає обʼєднання навколо прапора в Україні, рейтинг Зеленського зашкалює.
У відповідь Росія завдає удару по обʼєктах в Естонії, або якійсь іншій країні Балтії, заявляючи, що знищила, наприклад, український завод із виробництва дронів. Щойно учора про це говорив Віталій Портников в ефірі у ФейгенLIVE. Країни Балтії закликають активізувати статтю 5 НАТО, а у відповідь від Трампа … лише кілька гострих постів у його соцмережі і глибоке занепокоєння у Брюсселі.
Результат — блок НАТО, як система колективної безпеки, дискредитований. Європейський виборець наляканий і чинить тиск на політиків. Допомога Україні починає зменшуватись. На виборах у Німеччині, Франції та інших країнах приходять до влади партії, де закликають до відновлення контактів з Росією. Президент Навроцький заявляє… ну це тоді вже навіть не буде мати значення, бо всі емоції з орденом Білого орла будуть здаватися незначним епізодом у порівнянні з проблемами, що настануть.
А все починалося з ультиматуму президента Зеленського на прес-конференції з президентом Гондурасу. Сподіваюсь на Банковій добре подумали над наслідками і це не було спонтанно?
Зрештою, може ми не володіємо розвідінформацією інформацією про стан Білорусі і Росії і можемо помилятися, а найбільш імовірним є сценарій 1?
Але те, що ця заява загострила ситуацію неймовірно — це однозначно.
P.S. Поговорив з опозиційними білорусами — вони вважають, що удар по ретрансляторах подарує Путіну привід для повноцінної окупації Білорусі. Хоч сили напасти на Україну з півночі в нього й немає.
Флешмоб «Дайош другий фронт на Заході!» підхопив посол України в Польщі Василь Боднар. Він відрікається від нагороди — Кавалерського Хреста ордена «За заслуги Республіки Польща». Довгий і плутаний допис посла з цього приводу свідчить лише про те, що він сам розуміє, яку дурню його змушують робити, але він, як слухняний чиновничок, зробить усе, що накажуть.
А тепер увага! Для всіх тих, хто забажають тут шукати хоч якісь натаяки на гідність і патріотизм. Ніхто з тих, хто уже приєднався до флешмобу, не згадує у своїх заявах про образу за втручання в наші внутрішні справи й топтання по нашій історії, ніхто не виступає на захист національної гідності й не відстоює добре ім’я Героїв УПА. Ніхто не лише з отих орденоносців, але й з усіх тих, які кинулися коментувати тему про «поганих і зрадливих поляків». Усі акцентують лише на образі за дорогово нашева гєнсєка Vладзімір-Лєксандровіча, якого посміли образити в Польщі. Не про Україну, а про свого царька пишуть усі обіженки! Задача зрозуміла — по команді всі дружно мають показати лояльність! Не до України, а до сцарька.
І окремо про посла. Він має працювати не з президентом Польщі, а з міністром Сікорським, який, попри хамські вибрики Zейла залишається відданим другом України. Цей демарш дипломата робить неможливим нормальне виконання ним своїх обов’язків для підтримки інтересів України в Польщі. Не конче отримає статус persona non grata, але нерукоподаваність і відторгнення йому гарантовані.
Чорновіл
