Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 22.06.2026
1. Україна завдала удару по виробнику електроніки для ракет та систем ППО росії.
— Українські безпілотники атакували підприємство у Воронежі, яке спеціалізується на виробництві напівпровідникових компонентів для російської оборонної промисловості. За даними моніторингових ресурсів, після удару на території об’єкта було зафіксовано наслідки атаки, кадри яких поширили місцеві жителі.
— Підприємство виробляє електронні компоненти, що використовуються у крилатих ракетах Х-101, «Калібр», ракетних комплексах «Іскандер-К», а також у системах ППО С-400 і «Панцир». Йдеться про мікросхеми, транзисторні збірки, діоди та інші елементи, необхідні для роботи систем наведення, радіолокації та бортової електроніки.
— Удар по такому об’єкту має особливе значення, оскільки російська військова промисловість залишається залежною від обмеженого кола виробників складної електроніки. Втрата або тимчасове виведення з ладу подібних підприємств може ускладнити виробництво високоточного озброєння та засобів протиповітряної оборони.
— Останніми місяцями українські удари дедалі частіше спрямовуються не лише на нафтогазову інфраструктуру, а й на підприємства, які безпосередньо забезпечують російську армію критичними технологіями та комплектуючими.
2. Україна втретє за п’ять днів масовано атакувала московський регіон дронами.
— У ніч на 22 червня українські безпілотники здійснили чергову масштабну атаку на московський регіон. Через атаку в аеропортах московського авіавузла були введені обмеження на польоти. Найбільші аеропорти працювали зі збоями, що призвело до затримок і коригування розкладу рейсів.
— Російські авіакомпанії були змушені скасувати частину перельотів. Це вже третя масована атака на російську столицю за останні п’ять днів. За повідомленнями російської сторони, під час попередніх нальотів 18 та 19 червня також фіксувалися десятки й навіть сотні безпілотників.
— москва дедалі частіше стикається з необхідністю перекидати додаткові сили протиповітряної оборони для захисту стратегічних об’єктів у глибокому тилу. Серія ударів демонструє зростаючу вразливість російської системи ППО навіть у районі столиці.
— Для кремля це означає необхідність витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилових регіонів, одночасно послаблюючи прикриття інших напрямків.
— Крім військового ефекту, регулярні атаки створюють проблеми для транспортної інфраструктури, цивільної авіації та ділової активності московського регіону, який залишається ключовим економічним центром росії.
3. Українські удари по НПЗ посилюють паливну кризу в росії.
— росія стикається з наростаючим дефіцитом пального після серії українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі. Черги на автозаправках і перебої з постачанням пального стають дедалі помітнішою проблемою для кремля, який намагається приховати від населення економічні наслідки війни.
— Остання хвиля атак вивела з ладу понад 20% російських нафтопереробних потужностей. У Міжнародному енергетичному агентстві назвали такий рівень порушень безпрецедентним за весь час російсько-української війни.
— Особливо гостро проблема проявляється в окупованому Криму та регіонах, пов’язаних із військовою логістикою. Українські безпілотники регулярно атакують не лише нафтопереробні об’єкти, а й маршрути доставки пального, що ускладнює постачання бензину та дизеля.
— Ознаки паливної кризи вже виходять далеко за межі прифронтових територій. Обмеження на продаж пального поширилися більш ніж на 50 регіонів росії, включаючи віддалені райони Сибіру та Арктики.
— Ситуацію ускладнює те, що російська влада більше не публікує повних даних про обсяги переробки нафти, що свідчить про небажання демонструвати реальні масштаби проблем.
— Водночас відновлення пошкоджених заводів стає дедалі складнішим через залежність від західного обладнання та технологій, доступ до яких обмежений санкціями.
— Останні удари виявилися особливо болючими для рф, оскільки були спрямовані на найбільші та найтехнологічніші підприємства, які виробляють високооктанове пальне. Багато з цих об’єктів використовують критично важливе імпортне обладнання, заміна якого потребує значного часу та ресурсів.
4. Нафта знизилась до 75 доларів за барель.
— Ціна нафти опустилась. У понеділок 22 червня ціна опустилась до 75 доларів за барель, а еталонний сорт Brent – нижче 80 доларів за барель. Так, у понеділок 22 червня ціна барелю нафти тримається на рівні 75,3 доларів за барель. При цьому ціна еталонного бренду Brent тримається на рівні 79 доларів за барель.
— Загалом від минулого робочого дня, пʼятниці, – ціни знизилась на приблизно 1 долар.
5. У росії виник дефіцит пального для малої авіації через удари по НПЗ.
— Паливна криза в росії вже зачіпає не лише автотранспорт, а й авіацію: через дефіцит авіаційного бензину малі авіакомпанії стикаються з проблемами забезпечення польотів у багатьох регіонах.
— Дефіцит авіабензину в росії різко загострився: малі авіакомпанії змушені самостійно шукати й доставляти пальне. Через нестачу та високі ціни деякі оператори переходять на автомобільний бензин, що підвищує ризики для безпеки польотів.
— Дефіцит пального посилився після ударів по російських НПЗ: у червні виробництво бензину впало приблизно на 25%, а частина великих заводів вибула з роботи.
— Через дефіцит пального влада заборонила його експорт, але учасники ринку попереджають: це не вирішує проблему й може ще більше скоротити пропозицію.
6. У росії заявили про зупинку будівництва захисних дамб через нестачу коштів.
— У росії виникли проблеми з фінансуванням інфраструктурних проєктів, які мають забезпечувати стійкість військової логістики. За інформацією, озвученою в російському інформаційному просторі, останніми днями були зупинені роботи зі спорудження захисних дамб біля мостів, що використовуються для транспортного сполучення та постачання.
— Такі споруди розглядалися як один зі способів захисту критично важливих логістичних об’єктів від українських ударів. Однак роботи фактично припинилися через відсутність фінансування.
— Ситуація виглядає показовою на тлі різкого зростання військових витрат росії. За оцінками західних джерел, цього року додаткові витрати на війну можуть перевищити початкові плани на 4–5 трлн рублів. Водночас навіть за умов рекордних бюджетних вливань дедалі частіше з’являються сигнали про нестачу ресурсів для реалізації нових оборонних та інженерних проєктів.
— Додатковий тиск на бюджет створюють високі процентні ставки, зростання вартості кредитування, дефіцит робочої сили та збільшення витрат на війну. У результаті ресурси доводиться перерозподіляти між різними напрямками, а окремі проєкти відкладаються або заморожуються.
— Якщо інформація про зупинку будівництва підтвердиться, це може свідчити про те, що навіть рекордні військові витрати вже не дозволяють росії одночасно фінансувати всі потреби війни та захист критичної інфраструктури. Це ще один сигнал зростаючого навантаження на російські державні фінанси, які дедалі більше залежать від нафтово-газових доходів та резервів бюджету.
— Проблеми з фінансуванням захисних споруд можуть додатково посилити вразливість логістичних маршрутів, що мають важливе значення для забезпечення російських військ.
7. Мирна угода між США та Іраном може завдати нового удару по російській алюмінієвій галузі.
— Можливе врегулювання між США та Іраном несе для росії не лише ризики падіння нафтових доходів, а й загрожує погіршенням ситуації в алюмінієвій промисловості — одному з найбільших експортних секторів країни.
— Після зниження напруги на Близькому Сході на світовий ринок можуть повернутися майже 3 млн тонн виробничих потужностей з випуску алюмінію.
— Додатково пропозицію стрімко збільшує Індонезія, яка планує наростити виробництво з нинішніх рівнів до 1,7 млн тонн на рік уже до кінця 2026 року, а до 2030 року — до 4 млн тонн. Сукупний приріст пропозиції буде співставним із річним виробництвом усієї російської алюмінієвої галузі.
— Для росії це означає посилення конкуренції на світових ринках і подальший тиск на ціни. Алюміній уже подешевшав приблизно на 15% від нещодавніх максимумів, і аналітики очікують продовження низхідного тренду після зникнення «воєнної премії» в котируваннях.
— Найбільший виробник алюмінію в росії — «Русал» — входить у цей період у вкрай слабкому фінансовому стані. За підсумками минулого року компанія зафіксувала збиток близько 500 млн доларів. При цьому можливості скорочення витрат залишаються обмеженими через дорогі кредити, високу вартість логістики, електроенергії та сировини.
— Для російської економіки це створює додаткові ризики втрати валютних надходжень. Після фактичної втрати значної частини європейських ринків збуту та запровадження санкцій російські металургійні компанії вже працюють у складніших умовах.
— Подальше падіння цін на алюміній може скоротити прибутки експортерів, податкові надходження та валютну виручку, яка необхідна кремлю для фінансування зростаючих військових витрат.
8. Китай готує другий термінал для прийому санкційного російського ЗПГ.
— Китай готує другий імпортний термінал для прийому зрідженого природного газу з російського проєкту Arctic LNG 2, який перебуває під західними санкціями.
— Йдеться про новий термінал Лункоу в провінції Шаньдун, який має бути готовий до експлуатації вже восени. Поява другого маршруту постачання стане важливою підтримкою для російського проєкту Arctic LNG 2 вартістю $21 млрд, який після запровадження санкцій зіткнувся з серйозними труднощами зі збутом продукції.
— Наразі Китай залишається фактично єдиним відомим покупцем санкційного газу з Arctic LNG 2. Через перший китайський термінал Бейхай з серпня 2025 року вже було прийнято понад 2,6 млн тонн російського ЗПГ.
— Водночас ситуація демонструє дедалі більшу залежність російського газового сектору від Китаю. Після втрати значної частини європейського ринку москва змушена переорієнтовувати експорт на азійський напрямок і погоджуватися на суттєві поступки покупцям.
— Для залучення китайських клієнтів оператор Arctic LNG 2 був змушений знижувати ціни на поставки на 30–40%. Новий термінал може частково полегшити експортні проблеми росії, однак він не змінює загальної тенденції: російські енергетичні компанії дедалі більше залежать від обмеженого кола покупців, насамперед Китаю, який використовує цю ситуацію для отримання вигідніших умов закупівлі.
9. Китай нарощує закупівлі іранської нафти, посилюючи конкуренцію для російських постачальників.
— Китай починає активніше повертатися до закупівель іранської нафти після помітного скорочення поставок на початку 2026 року. Дані щодо морських перевезень свідчать про відновлення імпорту, хоча обсяги поки що залишаються нижчими за пікові показники 2024 року.
— Для Ірану це шанс швидко відновити частину експортних доходів після тривалого періоду обмежень. Для Китаю — можливість отримувати додаткові обсяги сировини зі знижкою та диверсифікувати джерела постачання на тлі поступової нормалізації ситуації навколо Ормузької протоки.
— Водночас така тенденція створює додаткові ризики для росії. Китай залишається найбільшим покупцем російської нафти, але повернення на ринок більших обсягів іранської сировини означає посилення конкуренції між двома підсанкційними експортерами за одного й того самого клієнта.
— Фактично москва може втратити частину переваг, які отримала після західних санкцій проти Ірану та скорочення його експорту. Якщо китайські нафтопереробники матимуть ширший вибір дешевої нафти, російським компаніям буде складніше утримувати обсяги продажів без додаткових цінових поступок.
— Для кремля це особливо небажаний сценарій, адже саме китайський ринок став головним джерелом валютних надходжень після втрати значної частини європейських покупців.
— Чим більше альтернатив отримує Пекін, тим слабшою стає переговорна позиція росії та тим менше шансів на отримання надприбутків від експорту енергоресурсів.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 23.06.2026
1. Українські дрони атакували енергетичні та паливні об’єкти в окупованому Криму та на Кубані.
— У ніч на 23 червня українські безпілотники завдали ударів по низці енергетичних і паливних об’єктів в окупованому Криму та Краснодарському краї рф.
— За повідомленнями моніторингових ресурсів, під удар потрапила підстанція «Насосна-2» у Совєтському районі Криму. Після атаки на об’єкті виникла пожежа, а в низці районів півострова зафіксовано перебої з електропостачанням.
— Також повідомляється про повторне ураження нафтобази в морському порту Керчі, яка вже зазнала атаки 21 червня, та нафтотерміналу в порту «Кавказ» на Кубані. На обох об’єктах виникли пожежі. Крім того, ударів зазнав комплекс зберігання та перевалки нафтопродуктів «ТЕС-Термінал» у Керчі — один із ключових логістичних центрів для роботи з паливом і скрапленим газом на окупованому півострові.
— Пожежа також спалахнула на Керченській ТЕЦ у районі Аршинцевого. За попередніми даними, було уражено резервуар мазутосховища. Дим від займання розтягнувся на десятки кілометрів.
— Атака стала однією з наймасштабніших по енергетичній інфраструктурі окупованого Криму за останній час і спричинила перебої в роботі низки об’єктів енергозабезпечення.
2. росія змушена перекидати системи ППО з фронту для захисту москви.
— російська влада намагається посилити протиповітряну оборону навколо москви через регулярні удари українських безпілотників. Зенітний комплекс «Панцир» був розгорнутий біля одного з ключових об’єктів паливної інфраструктури столиці, що свідчить про зростаючу стурбованість кремля безпекою міста.
— Частину систем ППО доводиться перекидати з інших напрямків, зокрема із зон бойових дій. Це вказує на дедалі більший дефіцит засобів протиповітряної оборони, які росія не встигає виробляти та замінювати в необхідних обсягах.
— Значна частина російської ППО створювалася для боротьби з літаками та ракетами, але менш ефективна проти масованих атак безпілотників. Це змушує російське командування витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилу замість підтримки фронту.
— Додатковою ознакою проблем може бути стан розгорнутих комплексів. Один із помічених біля москви «Панцирів» мав додатковий захист та ознаки обмеженого боєкомплекту, що може свідчити про нестачу сучасних систем ППО та зростаюче навантаження на російську оборонну інфраструктуру.
— У підсумку кремль опиняється перед дедалі складнішим вибором: або послаблювати прикриття військ на фронті, або миритися зі зростаючими ризиками для москви та ключових об’єктів у глибині російської території.
3. Окупований Крим призупиняє роботу дитячих таборів через паливну кризу після ударів по логістиці.
— Окупаційна влада Криму оголосила про призупинення роботи дитячих літніх таборів і частини туристичної діяльності до вересня через проблеми з постачанням пального.
— Причиною стали перебої в логістиці після українських ударів по маршрутах постачання та транспортній інфраструктурі, які ускладнили доставку пального на півострів. Паливна криза стала черговим свідченням зростаючих труднощів із забезпеченням окупованого Криму ресурсами.
— Після серії атак на транспортні вузли та логістичні маршрути росія змушена витрачати дедалі більше ресурсів на підтримку функціонування півострова.
— Для кремля ситуація є особливо показовою, оскільки Крим тривалий час подавався як один із символів російського контролю над окупованими територіями. Тепер навіть забезпечення туристичного сезону та роботи дитячих таборів залежить від стабільності логістики, яка дедалі частіше зазнає ударів.
4. Податкова заборгованість росіян і бізнесу досягла рекордних 4 трлн рублів.
— Сукупна заборгованість громадян і компаній у росії зі сплати податків, зборів та страхових внесків станом на квітень 2026 року сягнула майже 4 трлн рублів. За рік цей показник зріс приблизно на третину. За даними росстату, безпосередньо недоїмка з податків, зборів і страхових внесків становить 1,7 трлн рублів. Решта суми припадає на пені, штрафи та відсотки, нараховані за прострочення платежів.
— Найбільша заборгованість накопичена за податком на додану вартість (648 млрд рублів). Далі йдуть податок на прибуток організацій (294 млрд рублів) і страхові внески (292 млрд рублів).
— Зростання податкових боргів відображає посилення фінансового тиску на бізнес і населення на тлі уповільнення економіки та високих витрат російського бюджету.
5. Акції «Газпрому» продовжують знижуватися і вже впали до мінімуму за майже два десятиліття.
— Вартість акцій «Газпрому» опустилася нижче 100 рублів за папір, повернувшись до рівнів 2008 року. Від довоєнних максимумів «Газпром» втратив близько 75% своєї вартості, а капіталізація компанії скоротилася на понад 7,5 трлн рублів.
— Це стало одним із наймасштабніших падінь серед найбільших російських корпорацій. Компанія, яка колись була символом російського впливу на європейському газовому ринку, дедалі більше перетворюється на фінансовий тягар для економіки, тоді як її можливості генерувати надприбутки для бюджету продовжують скорочуватися.
6. Паливна криза в росії набирає обертів: оптові ціни на бензин перевищили 100 рублів за літр.
— На російському паливному ринку загострюється дефіцит пального після серії успішних ударів по нафтопереробній інфраструктурі. Реальні оптові ціни на бензин і дизельне паливо в окремих регіонах вже досягли рекордних рівнів та значно перевищують офіційні біржові котирування.
— У дрібному опті бензин продається по 95–105 рублів за літр, а дизельне паливо — до 115 рублів. Водночас нафтотрейдери повідомляють про гостру нестачу ресурсу та затримки поставок, які в окремих випадках сягають двох-трьох місяців.
— За оцінками учасників ринку, нинішній випуск бензину приблизно на 20% відстає від внутрішнього попиту. Це вже призводить до перекосів на ринку та стрімкого зростання фактичних цін.
— Якщо раніше кремлю вдавалося компенсувати втрати переробних потужностей запасами та перерозподілом потоків, то тепер дефіцит починає проявлятися безпосередньо на ринку.
7. У Сенаті США закликали посилити санкційний тиск на росію та перекрити головне джерело фінансування війни.
— Американський сенатор Джеррі Моран заявив, що суворе виконання нафтових санкцій продовжує завдавати відчутного удару по російській економіці та обмежує можливості кремля фінансувати війну проти України.
— За його словами, санкції змушують російську владу дедалі частіше обирати між військовими витратами та фінансуванням внутрішніх потреб країни.
— Навіть попри тимчасове послаблення обмежень, яке дозволило москві отримати додаткові мільярди доларів від експорту енергоносіїв, росія не змогла досягти вирішальних результатів на фронті, тоді як економічний тиск продовжує накопичуватися.
— Моран підтримав намір адміністрації США повернутися до жорсткішого контролю за дотриманням санкцій проти російської нафти та наголосив, що саме енергетичні доходи залишаються ключовим джерелом наповнення російського бюджету.
— Сенатор підкреслив, що обмеження вже довели свою ефективність: скорочення нафтових надходжень послаблює фінансові можливості кремля, збільшує навантаження на бюджет і ускладнює фінансування військової машини росії.
