Реалії сьогодення такі, що оснащення української армії не завжди відбувається новою зброєю та технікою
Наприкінці лютого начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко зробив заяву, що Збройні сили України перебувають на завершальній стадії випробувань модернізованих зенітних ракетних комплексів протиповітряної оборони «Куб» та «Тор», після чого обидві ЗРК повернуться до бойового складу підрозділів Сухопутних військ.
За словами Муженка, таким чином Україна отримала можливість підвищити потенціал як зенітних ракетних військ ЗСУ, так і системи ППО держави в цілому.
Отож, давайте розглянемо ближче те, чим українські бійці будуть збивати російські літаки та ракети, якщо доведеться.
Зенітно-ракетний комплекс «Куб»
ЗРК «Куб» – це самохідний зенітний ракетний комплекс, призначений для захисту Сухопутних військ (в основному – танкових дивізій) від засобів повітряного нападу, що летять на середніх і малих висотах.
Цей зенітно-ракетний комплекс повинен забезпечувати ураження повітряних цілей, що летять з швидкостями 420-600 м/с на висотах від 100-200 м до 5-7 км на дальностях до 20 км при ймовірності ураження цілі однією ракетою не менше 0,7.
Розробка комплексу почалась ще у 1958-му році, однак на озброєння армії СРСР новий ЗРК був прийнятий аж у 1967-му – на шість років пізніше запланованого. Основними причинами труднощів створення комплексу були новизна і складність прийнятих в розробку технічних рішень. Зокрема, вперше для роботи надзвукового прямоточного двигуна використовувалося не рідке, а тверде паливо, а також вперше для зенітної ракети рухомого комплексу апаратуру командного радіоуправління замінили напівактивною допплерівською радіолокаційною головкою самонаведення.
Простіше кажучи, цей ЗРК дещо випередив свій час.
За весь час «Куб» зазнав багато модернізацій та вдосконалень, останні з яких відбулися вже в Україні після розконсервації. Відомо, що роботи з модернізації ЗРК «Куб» проводило українське підприємство НПП «Аеротехніка». Модерінзовані комплекси мають поліпшені технічні характеристики та розширені функціональні можливості за рахунок реалізації нових алгоритмів обробки та відображення інформації про пристрої, що використовують цифрову обробку сигналів на сучасній елементній базі.
Склад і принцип роботи
До складу зенітно-ракетного полку входять 5 стартових батарей і батарея управління, а також допоміжні підрозділи.
Комплекс «Куб» складається з двох самохідних установок на легкому гусеничному ходу, одна з яких («Самохід А») несе на собі всі радіотехнічні засоби, а друга («Самохід Б») – три зенітних керованих ракети 3М9 і є пусковою установкою.
Довжина ракети 3М9 становить близько 5,8 м при діаметрі 330 мм. Вона виконана за схемою «поворотне крило», у якій для управління додатково використовуються розташовані на стабілізаторах кéрма. Це дозволяє зменшити розміри поворотного крила, знизити необхідну потужність рульових машинок і використовувати більш легкий пневматичний привід замість гідравлічного.
Ракета оснащена напівактивною радіолокаційною головкою самонаведення 1СБ4, яка захоплює ціль зі старту, супроводжує її по частоті Доплера відповідно до швидкості зближення ракети з ціллю і виробляє керуючі сигнали для наведення ракети на ціль.
Початкове наведення антени радіолокаційної головки самонаведення на ціль, коли ракета знаходиться на самохідній пусковій установці, проводиться за сигналами з лічильно-вирішувального приладу, розташованого на самохідній пусковій установці.
Підрив осколково-фугасної бойової частини масою 57 кг проводиться по команді автодинного двоканального радіопідривника безперервного випромінювання.
На самохідній пусковій установці, розміщеній на шасі ГМ-578, встановлюються лафети з трьома напрямними для ракет. Електричне стикування самохідної пускової установки з ракетою проводилася за допомогою двох роз’ємів ракети, які зрізаються за допомогою спеціальних штанг на початку руху ракети по направляючій балці. Передстартове наведення ракет в напрямку точки зустрічі ракети з ціллю проводилося приводами лафета, що відпрацьовують дані від самохідної установки розвідки і наведення, які надходять на самохідну пускову установку по радіотелекодовій лінії зв’язку.
У транспортному положенні зенітна керована ракета розташовується хвостовою частиною вперед по ходу самохідної пускової установки. Маса самохідної пускової установки з трьома ракетами і бойовим розрахунком з 3-х чоловік на борту становила 19,5 т.
Устаткування самохідної установки розвідки і наведення розміщується на шасі ГМ-568. Маса самохідної установки розвідки і наведення з бойовим розрахунком з 4-х осіб становить 20,3 т.
До складу самохідної установки розвідки і наведення входять дві радіолокаційні станції – РЛС виявлення повітряних цілей і цілевказівки 1C11, та РЛС супроводу цілі і підсвітки 1С31. Антени РЛС розташовуються в два яруси: зверху антена станції 1С31, нижче – 1C11, і можуть обертатися по азимуту незалежно одна від одної.
Станція 1С11 представляє собою когерентно-імпульсну РЛС кругового огляду (швидкість огляду – 15 об/хв) сантиметрового діапазону з двома незалежними працюючими на рознесених несучих частотах хвилеводними приймально-передавальними каналами, випромінювачі яких встановлені в фокальній площині єдиного антенного дзеркала. Виявлення, впізнання цілі і цілевказування станції супроводу і підсвітки забезпечується при знаходженні цілі на дальностях від 3 до 70 км і на висотах від 30 до 7000 м.
Станція 1С31 також складалася з двох каналів з випромінювачами, встановленими в фокальній площині параболічного відбивача єдиної антени – супроводу цілі і підсвічування цілі. Каналом супроводу цілі станція має імпульсну потужність 270 кВт, чутливість приймача порядку 10-13 Вт, ширину променя близько 1 град. Ефективне значення помилки супроводу цілі по кутових координатах становить близько 0,5 д.у., по дальності – близько 10 м.
Фото – military-informant.com
Технічні характеристики
Тактико-технічні характеристики ЗРК «Куб»:
Бойова маса: 32.4 т
Обслуга: 4 чол.
Озброєння: 3 ракети
Горизонтальна дальність: 22 км
Вертикальна дальність: 12 км
Швидкість ракети: 600 м/c
Маса ракети: 630 кг
Габаритні розміри:
— довжина: 9.3 м
— ширина: 3.25 м
— висота: 3.25 м
Час розгортання (згортання): 5 хв
Максимальна швидкість: 65 км/год
Запас ходу: 500 км
Максимальна потужність: 522 к.с.
Чому «Куб»
Як і у випадку з ЗРК «Тор», не останній вплив на рішення повернути на озброєння ЗРК «Куб» мала наявність на складах великої кількості зенітних керованих ракет, а також наявність персоналу, який ще пам’ятає – як треба поводитись з даним видом зброї («Куб» був знятий з озброєння і відправлений на консервацію у 2010-му році).
Також не варто забувати, що станом на 2019-й рік Україна ще не може забезпечити себе повністю новітніми системами озброєння, тому деякі «дірки» просто змушена закривати тим, що є у наявності. І «Куб» у цьому плані є далеко не найгіршим варіантом зенітно-ракетного комплексу середньої і малої дальності.
