Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 13.06.2026
1. Сили оборони України уразили один із найбільших нафтових терміналів на півдні росії.
— У ніч на 13 червня Сили оборони України завдали удару по інфраструктурі морського порту Темрюк у Краснодарському краї. Після атаки на території портового комплексу виникли пожежі.
— За наявною інформацією, одне з влучань припало на термінал скраплених вуглеводневих газів компанії «Таманьнефтегаз» — один із найбільших перевалочних комплексів такого типу на півдні росії. Об’єкт використовується для зберігання та перевалки пропану, бутану та інших нафтогазових продуктів. На території термінала зафіксовано пожежу.
— Ще один осередок займання виник у районі складської інфраструктури та стоянки вантажного транспорту. Масштаби пошкоджень уточнюються. Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження нафтоналивного причалу терміналу «Таманьнефтегаз». Пошкоджено нафтоналивний стендер — ключовий елемент інфраструктури, який використовується для завантаження нафтопродуктів на морські судна.
— Крім того, Генштаб повідомив про ураження низки інших військових об’єктів противника. Зокрема, у травні в районі військово-морської бази в Новоросійську були уражені сторожовий корабель «Пытливый» та ракетний катер на повітряній подушці.
— Також атаковано склади боєприпасів у тимчасово окупованому Криму та Луганській області.
2. Війна поглинає майже половину бюджету: військові витрати росії досягли рекордних 65 млрд рублів на день.
— Витрати росії на війну проти України продовжують стрімко зростати, встановлюючи нові історичні рекорди. У першому кварталі 2026 року на армію, озброєння та військове виробництво було спрямовано 5,9 трлн рублів — найбільшу суму за весь період повномасштабної війни.
— Порівняно з аналогічним періодом минулого року військові витрати збільшилися майже на 30%, а від початку 2022 року — у 4,6 раза. У результаті частка військових видатків у федеральному бюджеті досягла рекордних 46%.
— За оцінками, у середньому військова машина росії витрачала близько 2,7 млрд рублів щогодини або 65 млрд рублів щодня. Це співставно з річними бюджетами окремих російських регіонів.
— Особливо показовим є різке зростання секретних статей бюджету. За підсумками кварталу їхній обсяг зріс до 4,9 трлн рублів, а частка засекречених витрат перевищила 38% усіх федеральних видатків. Це свідчить про дедалі більшу непрозорість фінансування війни та приховування реальних масштабів військових витрат.
— Загалом із 2022 року війна вже коштувала російським платникам податків понад 53 трлн рублів. Ця сума еквівалентна десяткам років фінансування систем охорони здоров’я та освіти.
3. Економісти з Німеччини та Швеції заявили про «термінальну стадію» економіки росії.
— Економіка росії наближається до критичної межі через виснаження фінансових резервів, зростання бюджетних проблем і посилення залежності від Китаю. Такого висновку дійшли економісти з Інституту світової економіки в Кілі та Стокгольмського інституту досліджень перехідної економіки.
— У звіті зазначається, що ліквідні активи Фонду національного добробуту росії скоротилися з 6,5% ВВП на початку повномасштабної війни проти України до лише 1,8% ВВП у квітні 2026 року. Водночас дефіцит федерального бюджету за перший квартал уже перевищив запланований на весь рік показник, що свідчить про погіршення фінансового становища кремля.
— Додатковим ударом по російських фінансах стало падіння нафтогазових доходів. У першому кварталі 2026 року вони зменшилися на 45% порівняно з аналогічним періодом минулого року. На думку авторів дослідження, навіть можливе короткострокове підвищення цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході не здатне вирішити накопичені структурні проблеми.
— Також збільшується залежність росії від Китаю. Наразі на Пекін припадає близько 35% зовнішньої торгівлі рф, а китайські компанії залишаються одним із ключових джерел компонентів, необхідних для виробництва та ремонту озброєнь. Така залежність послаблює позиції москви та робить її більш вразливою як в економічному, так і в політичному плані.
— Західні країни мають можливість посилити тиск на російську економіку шляхом жорсткішого контролю за дотриманням цінової стелі на нафту, протидії роботі «тіньового флоту» та посилення експортних обмежень, зокрема щодо поставок через китайські канали.
— Накопичені дисбаланси, виснаження резервів і зростаюча залежність від зовнішньої підтримки свідчать про суттєве ослаблення економічної стійкості росії на четвертому році повномасштабної війни проти України.
4. Виплавка сталі в росії впала до мінімуму за 15 років.
— Металургійна галузь рф переживає спад через санкції, слабкий внутрішній попит, високі ставки та загальне уповільнення економіки. У 2025 році виробництво сталі скоротилось до 67 млн тонн (−12% до 2021), а в І кварталі 2026 року — ще на 10,4%, до 15,6 млн тонн.
— Найбільше просіли ключові споживачі — будівництво, машинобудування, нафтогазова та транспортна галузі. Внутрішнє споживання зменшилось на 14% у 2025 році та ще на 15% у І кварталі 2026-го.
— Додатково ринки ЄС, США, Британії, Канади та Японії фактично закриті для експорту. Фінансові результати погіршуються: великі виробники фіксують збитки, скорочують інвестиції та завантаження потужностей. Галузь ризикує перейти в довготривалий кризовий стан без значної підтримки держави.
5. У росії почався дефіцит авіапального слідом за кризою на ринку бензину.
— Паливна криза в росії поширюється на нові сфери. Після дефіциту бензину, який уже зачепив понад 20 регіонів країни, проблеми виникли й із забезпеченням авіаційним пальним. Низка великих російських аеропортів запровадила обмеження на заправку літаків. Авіакомпаніям відпускають лише мінімально необхідний обсяг пального для виконання рейсів.
— Проблеми почали загострюватися наприкінці травня після серії українських ударів по російських НПЗ. Лише за один місяць було атаковано 16 нафтопереробних заводів, що суттєво скоротило обсяги переробки нафти та виробництва пального.
— За даними російських джерел, наприкінці травня паливні оператори почали повідомляти авіакомпаніям про неможливість виконувати поставки авіакеросину за чинними контрактами в аеропортах Санкт-Петербурга, Єкатеринбурга, Уфи та низки інших міст.
—
— Ситуація на ринку стала настільки напруженою, що біржова торгівля авіакеросином практично зупинилася. Оптові ціни зросли до рекордних 113 тисяч рублів за тонну, що на 52% більше, ніж на початку березня. За словами учасників ринку, пропозиція пального фактично зникла, а окремими днями на всю країну продавалося лише кілька цистерн авіакеросину. На тлі загрози дефіциту уряд росії був змушений заборонити експорт авіапального до кінця листопада 2026 року, щоб втримати залишки ресурсів на внутрішньому ринку.
6. Заборгованість по зарплатах у росії зросла до максимуму з 2019 року.
— Прострочена заборгованість російських компаній по зарплатах у квітні 2026 року становила 2,88 млрд рублів (41 млн дол). Це наблизилося до значень грудня 2019 року, коли прострочення становило 2,9 млрд рублів. Сума прострочення на 750,3 млн рублів (35%) (10,6 млн дол.) більша, ніж у березні. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року зростання становило 1,4 млрд рублів (+94,3%) (20 млн дол).
— Ключовий чинник заборгованості – відсутність коштів. Це є причиною двох третин прострочень – через неї не виплатили зарплат на 2,092 млрд рублів (30 млн дол).
— Друга причина – невчасне отримання грошей з бюджету – спричинила невиплату 787,6 млн рублів (11,12 млн дол). Порівняно з березнем 2025 року ця сума зросла у 62 рази.
— Також більше половини цих боргів (55,1%) утворилися в 2026 році. У 2025 році – 34,2%, а у 2024 році і раніше – ще 10,7%.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 12.06.2026
1. Сили оборони України завдали масованого удару БПЛА по підприємству «Тольяттикаучук» у Самарській області росії.
— «Тольяттикаучук» є одним із найбільших нафтохімічних підприємств країни та входить до групи «Татнефть». Завод спеціалізується на виробництві синтетичного каучуку, полімерів, мономерів, продуктів органічного синтезу та компонентів для паливної промисловості.
— Ключовою продукцією підприємства є бутадієн-стирольний та ізопреновий каучук, які використовуються у виробництві шин і широкого спектра гумотехнічних виробів. Ця продукція застосовується в автомобільній галузі, промисловості, транспортному секторі та спеціальній техніці.
— Удар по «Тольяттикаучуку» став черговою атакою на російський промисловий комплекс, який забезпечує стратегічними матеріалами різні галузі економіки країни.
2. Україна атакувала великі нафтохімічні підприємства в Татарстані та Самарській області.
— У ніч на 12 червня українські безпілотники завдали ударів по кількох об’єктах паливно-енергетичного комплексу росії, зокрема по великих нафтохімічних підприємствах у Татарстані та Самарській області.
— Однією з цілей став завод «Нижнекамскнефтехим» у Татарстані — один із найбільших нафтохімічних комплексів росії. Підприємство, що належить «Сибуру», виробляє синтетичний каучук, пластики, полімери та іншу хімічну продукцію, яка використовується в різних галузях промисловості.
— Також під удар потрапив нафтопереробний завод «Танеко» у Нижньокамську, що належить «Татнефти». За повідомленнями російських джерел, на території підприємства спалахнули пожежі.
— Попередньо повідомляється про пошкодження установок первинної переробки нафти та резервуарів для зберігання сировини.
— Потужність заводу становить понад 16 млн тонн нафти на рік, що робить його одним із найбільших НПЗ країни. Атака стала черговим ударом по російському нафтовому та нафтохімічному сектору.
— Від початку року українські дрони регулярно атакують НПЗ, нафтобази та хімічні підприємства, що вже призвело до скорочення переробки нафти, дефіциту пального в окремих регіонах і різкого зростання цін на бензин.
3. Видобуток нафти в росії падає вже шостий місяць поспіль. За даними ОПЕК, після пікового показника у листопаді 2025 року на рівні 9,38 млн барелів на добу виробництво зменшується щомісяця.
— У травні середньодобовий видобуток становив 9,009 млн барелів. Таким чином, за пів року росія втратила близько 370 тис. барелів на добу, або майже 4% від листопадового рівня.
— Поточний обсяг видобутку також на 690 тис. барелів нижчий за квоту, виділену росії в межах угоди ОПЕК+. Однією з причин спаду стали регулярні удари українських безпілотників по об’єктах нафтової інфраструктури.
— Атаки виводять з ладу потужності зі зберігання, перекачування та переробки нафти, ускладнюючи роботу галузі. Додатковий тиск створює нестача інвестицій, яка дедалі сильніше позначається на можливостях підтримувати видобуток на зрілих родовищах та розвивати нові проєкти.
4. У росії почала сповільнюватися реалізація національних проєктів через проблеми з фінансуванням.
— Виконання національних проєктів у росії дедалі більше відстає від затверджених планів. Станом на 1 червня витрати за цими програмами становили 2,25 трлн рублів, або лише 34,5% від річного плану. Відставання від графіка досягло 7,1%.
— Найгірша ситуація спостерігається у високотехнологічних напрямках, які кремль раніше називав ключовими для забезпечення технологічного суверенітету країни.
— Зокрема, проєкт «Засоби виробництва та автоматизація» виконано лише на 18%, «Нові атомні та енергетичні технології» — на 18,3%, «Ефективна транспортна система» — на 18,2%, а проєкт «Економіка даних і цифрова трансформація держави» — на 26,9%.
— Також відстає програма технологічного забезпечення біоекономіки, рівень виконання якої становить лише 30%. Уряд уже був змушений переглянути фінансування окремих проєктів, а також зменшити підтримку агропромислового комплексу та низки регіональних програм.
— Уповільнення реалізації національних проєктів створює додаткові ризики для російської економіки.
— Відставання у сферах автоматизації, цифровізації та розвитку нових технологій посилює технологічний розрив із провідними світовими економіками та ускладнює вирішення проблеми дефіциту робочої сили, яка стає дедалі гострішою через війну та демографічну кризу.
5. Індія заявила, що купувала російську нафту після 2022 року на прохання США.
— Міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар заявив, що Нью-Делі почав активно закуповувати російську нафту після початку повномасштабної війни не лише через вигідну ціну, а й на прохання США, які прагнули не допустити різкого зростання світових цін на нафту.
— За словами міністра, у 2022 році Вашингтон закликав Індію збільшити закупівлі російської нафти для стабілізації глобального нафтового ринку. Він наголосив, що індійська влада керувалася насамперед ціною та доступністю ресурсів.
— Джайшанкар пояснив, що після запровадження західних санкцій проти росії європейські країни почали активно купувати нафту на Близькому Сході, яка традиційно постачалася до Індії.
— У результаті Нью-Делі був змушений шукати альтернативні джерела постачання, і російська нафта стала одним із них. Міністр також розкритикував суперечливий підхід США до санкцій проти російського нафтового сектору, заявивши, що в цьому питанні переважали економічні інтереси, а не принципові міркування.
— Заява індійського міністра фактично підтверджує, що після втрати європейського ринку росія змогла зберегти значну частину нафтового експорту завдяки попиту з боку азійських країн.
6. У Бельгії російського бізнесмена засудили до п’яти років ув’язнення за обхід санкцій. Суд у Брюсселі засудив російсько-бельгійського бізнесмена до п’яти років
— позбавлення волі за незаконні поставки до росії хімічних речовин і товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися, зокрема, у виробництві вибухових матеріалів. Слідство встановило, що бізнесмен відігравав ключову роль в організації експорту до росії понад 400 тонн продукції, частина якої перебувала під санкціями Європейського Союзу.
— Серед поставлених товарів були датчики для виявлення та контролю вибухів, а також оксид ітрію, який використовується у високотехнологічних галузях, зокрема у виробництві оптики, лазерів та електронних компонентів.
— Суд визнав, що діяльність бізнесмена була кваліфікована як «політичний злочин» через сприяння постачанню до росії продукції, яка має стратегічне значення.
— Європейські країни дедалі активніше переслідують осіб і компанії, які допомагають москві отримувати доступ до технологій та матеріалів, необхідних для підтримки промисловості й військового виробництва попри міжнародні обмеження.
7. США продовжили дозвіл на імпорт російської нафти до Японії до кінця 2026 року.
— Міністерство фінансів США продовжило до 18 грудня 2026 року дію ліцензії, яка дозволяє транспортування та постачання нафти з російського проєкту «Сахалін-2» до Японії.
— Виняток поширюється лише на нафту, призначену для японського ринку. Ліцензія діє з 2022 року та регулярно продовжується через побоювання щодо енергетичної безпеки Японії.
— У 2025 році Токіо також вивів нафту з «Сахаліну-2» з-під дії цінової стелі, встановленої країнами Заходу для російської нафти. Крім того, США до грудня продовжили дозвіл на проведення окремих фінансових операцій, пов’язаних із цивільною атомною енергетикою, за участю низки російських банків, які перебувають під санкціями, включно зі «Сбербанком», ВТБ, «Газпромбанком» та іншими фінансовими установами.
— Навіть на фоні санкційної політики окремі винятки для російського енергетичного сектору продовжують діяти з міркувань енергетичної безпеки союзників США.
— Водночас залежність окремих країн від російських енергоресурсів залишається одним із факторів, який дозволяє москві зберігати частину експортних доходів попри міжнародні обмеження.
8. Кіпр закрив усі візові центри в росії.
— Посольство Кіпру оголосило про припинення роботи всіх візових центрів на території росії. З 15 червня подати документи на отримання кіпрської візи можна буде лише безпосередньо в консульському відділі посольства в москві або в генеральних консульствах у Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі та Краснодарі. У диппредставництві пояснили, що робота візових центрів припиняється через завершення терміну дії договору з оператором BLS International.
— Після запровадження у 2025 році обов’язкової здачі біометричних даних російські громадяни вже були змушені особисто з’являтися для подачі документів. Тепер процедура стане ще менш зручною через скорочення кількості пунктів прийому заяв. З
— акриття візових центрів створює додаткові труднощі для росіян, які планують поїздки до Кіпру. Це ще один приклад поступового звуження можливостей для громадян росії отримувати консульські та візові послуги за кордоном після початку повномасштабної війни проти України.
