Вийшли псевдосоціологічні дослідження «100 найвидатніших українців усіх часів», яке опублікувало «Дзеркало тижня». У цьому дослідженні лідер лихварів усіх мастей і кріпаків (за цим дослідженням) посів п’яте місце. Який до нього може бути Мазепа чи рівноапостольний князь Володимир, або Сагайдачний чи Ярослав Мудрий?
Ключова проблема у нас – українців. Дуже багато серед українців цей вірус меншовартості засів глибинно. Частина українців хоче, щоб їх дурили – розповідали про все хороше і що вони виступають проти всього поганого, а при тому, що роблять ці особи для частини українців – не важливо. Солодка брехня цікавіша. Кажуть, що чоловіки люблять очима, а жінки – вухами. Я не знаю, чим ця частина українців любить, якщо зробили такі висновки щодо рейтингу найвидатніших українців. Те, що відбувається в країні, як казав один відомий чоловік, – ні пером описати, ні мовою розказати.
.
Мародерство для нинішнього 95-го кагалу стало способом управління країною. Можна сказати, що багато не допрацьовує НАБУ, бо жоден з викритих ними посадовців не поніс покарання. Але їхній функціонал достатньо великий, бо вони підсвічують те непотребство, яке коється. Я б назвав їх журналістами-розслідувачами з великими державними повноваженнями. І навіть у такому стані, які вони є нині, вони зайняли роль справжніх журналістів – тих, яких сьогодні майже немає.
Давайте подивимось реальну картину управління українською державою. Президент – єврей. Колишній і нинішній голова ОП – євреї. Віце-прем’єр Чернишов – єврей. Два екс-міністри оборони, Резніков і Федоров – євреї. Два прем’єр-міністри – євреї. Я вже не кажу про Міндічів, Цукерманів та інших. Я нічого не маю проти єврейського народу, бо серед них є і порядні люди. З деякими з них я воював ще у 2015 році, і це були справжні жертовні українці єврейського походження. Але сьогодні в управління країною піднялись на поверхню найгірші представники нації. Це ті, для яких мораль, цінності не мають дна, бо це безодня. Вони готові піти на будь-який злочин, аби здобути величезні багатства.
Апофеозом цього стала вчорашня присутність на обранні запобіжного заходу заступниці Буданова – Мудрій. Ребе, ізраїльський громадянин, визначив себе «моральним авторитетом для українців» і зажадав рішення суду про те, що він, Рабін, візьме її на поруки. Прізвище у Мудрої наче українське, але мама – громадянка Ізраїля, там же і живе, донька вчиться в Америці, а вона, пані Ірина, відвідує синагогу. І на підставі того, що вона синагогу відвідує, то вона хороша. Через це всі вони розмовляють в ОП російською говіркою, бо для таких людей українці є гоями, плебеями, і наша мова для них як осиковий кілок. Вони навіть уже не криються. Не те щоб говорити про боротьбу з корупцією, а вони її систематизували і очолили.
.
Тобто маємо організоване злочинне угруповання – мафію, неукраїнців при владі, які керують країною під час війни. Коли у них така жадоба до мамони, то постає питання: чи потрібно цим особам завершення війни? Точно ні. Для них важливо лише марнославство і мамона (великі гроші). Чи будуть вони це мати після завершення війни? Впевнений, що ні. Тому що доведеться відповідати за мародерство під час війни. І коли сонцесяйний заявляє, що НАБУ до нього претензій не має, то він, м’яко кажучи, лукавить. Проти діючого президента кримінальне розслідування заборонено. Але чи є достатньо свідчень, фактів по відношенню до нього – смію вас завірити, що так, більше ніж достатньо. Через це все ще попереду. Виходячи з цього, це організоване злочинне угруповання буде руками, ногами, зубами триматися за владу, допоки не знищить Україну.
.
Я звертаюсь до шляхетних українців.
Вам це подобається? Ви готові далі не те що миритися, але й підтримувати у тому числі. Такими голосуваннями цей непотріб, цих ворогів, які набагато лютіші і кривавіші, ніж московити, бо вони внутрішні вороги. Допоки українське суспільство не усвідомить, що на чолі України знаходяться могильщики української нації, доти наші хлопці і дівчата гинутимуть на фронті, руйнуватимуться життя мільйонів українців.
Ця безтяма буде безкінечна. Маємо здолати меншовартісність, навіть у самого непотребного українця є дно, нижче якого він не опуститься – по цінностях, по моралі. А для цих ворогів дна немає, там безодня. Майбутнє країни і нації – у наших руках.
Земля має горіти під ворогами України. Українці – сильна нація, але нам у багатьох треба витравити дух кріпака, дух меншовартості.
Штучний пантеон: як кабінетна соціологія намагається переписати українську історію
В епоху інформаційних воєн та телевізійної монополії одним із найнебезпечніших інструментів впливу стає так звана «кабінетна соціологія», ну, ви зрозуміли, такущо виробничих масштабах штампують агенціх типу КМІС. Її мета часто полягає не у фіксації реальних суспільних настроїв, а в програмуванні колективної пам’яті. Яскравим прикладом такої технології стало нещодавнє опитування, де чинного президента Володимира Зеленського штучно інтегрували до п’ятірки «найвидатніших українців усіх часів» — в один ряд із Тарасом Шевченком, Лесею Українкою, Богданом Хмельницьким та Степаном Бандерою.
Проблема цього явища полягає зовсім не в тому, скільки відсотків здобув чи втратив політик. Справжня маніпуляція криється в самій спробі легітимізувати через соціологічні таблиці абсурдне сусідство: поставити в один умовний пантеон титанів, які століттями виборювали право українців на існування, та вихідця з російськомовної розважальної індустрії.
Механіка соціологічного гіпнозу
Як працює ця маніпуляція? Організатори опитувань пропонують людям назвати видатних діячів з пам’яті. В умовах, коли суспільство перебуває під постійним тиском новин, телемарафону та медійного піару влади, спрацьовує базовий психологічний рефлекс — люди називають прізвище, яке лунає з кожної праски. Але згодом ці цифри публікуються з гучними заголовками, і поточний політичний діяч непомітно «вписується» у вічність.
Це фарисейство чистої води. Кабінетні опитування використовуються для того, щоб підмінити справжню історичну велич медійною впізнаваністю. Це спроба прирівняти кров, пролиту за націю, до кількості ефірного часу.
Чужий культурний код: від КВК до політики
Щоб усвідомити прірву між справжніми національними лідерами та чинним очільником держави, достатньо поглянути на їхній шлях. Історичні провідники формувалися в тюрмах, на засланнях, у підпільній боротьбі та інтелектуальній праці на благо нації. Натомість Володимир Зеленський — це продукт зовсім іншої екосистеми. Його бекграунд — це сцена КВК, гумор нижче пояса, та індустрія розваг, яка роками живилася з російського ринку і транслювала відповідні наративи.
Багато в чому його прихід до влади став можливим саме завдяки багаторічній підготовчій роботі московської пропаганди та пострадянської масової культури, які системно висміювали українську ідентичність, маргіналізували патріотизм та привчали глядача до образу політики як дешевого серіалу. Блазнювання на сцені та висміювання власної держави (згадаймо жарти про «Україну-актрису з німецьких фільмів для дорослих») — це не той фундамент, на якому будується національна гідність.
Лідерство по духу, а не за рейтингом
Справжній лідер нації визначається не відсотками в соціологічних звітах, а глибоким, органічним зв’язком зі своїм народом — як по крові, так і по духу. Національний лідер мислить категоріями століть, відчуває культурний код своєї нації як частину самого себе і готовий нести хрест історичної відповідальності.
Неможливо стати духовним провідником нації просто за рахунок вдалої піар-кампанії чи того, що тобі пишуть правильні тексти для вечірніх відеозвернень. Глибинне нерозуміння українського духу, відсутність укоріненості в українській традиції неможливо компенсувати жодними кабінетними рейтингами.
Історія — це суворий суддя, який не читає соціологічних звітів і не дивиться телевізійних шоу. Коли інформаційний пил осяде, а медійні технології перестануть діяти, штучно створені кумири неминуче зникнуть з пам’яті поколінь. У справжньому українському пантеоні залишаться лише ті, хто дійсно належав цій нації своїм духом і своїми діями, а не ті, кого туди тимчасово вписали соціологи.
