Чотири місяці тому Усик в інтерв’ю Бєднякову заявив, що в майбутньому хоче попрацювати на державу, проте не має наміру обіймати посаду нижче президентського рівня.
12 червня 2026-го Усика у Овальному кабінеті прийняв Трамп.
Найгірше не те, що про можливий похід Усика в політику нині почали говорити експерти.
Найпечальніше те, що сам Усик вже повірив, що може стати президентом України.
Сьогодні про Усика багато писатимуть, але не позитивні блогери. Влада або мовчатиме і шукатиме підходів до Усика для співпраці, або вирішить, що Усик така ж загроза владі як опозиція, нелояльні мери чи пасіонарії.
Усик може перетворитися в очах прихильників президента конкурентом. Багато внутрішніх фронтів протистоянь доводиться тягнути владі. Це виснажує і рано чи пізно тиск на владу призведе до її серйозних помилок. Лояльних можна рахувати на пальцях, а нелояльних стає легіон, що проб’є владну оборону.
І зверніть увагу, кампанія лобіювання інтересів Усика в США коштує мільйони доларів, а отже Усик прийняв чітке і усвідомлене рішення йти в політику. Тільки для цього цей піар і робиться.
Однак, Усик може витратити гроші на вітер, пролетівши на перших поствоєнних виборах. Люди наїлися інфантилізму, популізму, непрофесіоналізму і не готові у складній ситуації війни, що так чи інакше триватиме, віддавати владу аналогу Зеленського.
