Після масового застосування російською армією дронів-камікадзе, зокрема «Герань-2» (відомих як «Шахеди»), одним із найпоширеніших питань серед українців стало: чому місця їх запуску досі не знищені? Як повідомляє «Оборонка» разом із GEOINT-проєктом «Кіберборошно», за два останні роки Росія побудувала розгалужену мережу спеціальних дронопортів — інфраструктур, де можна зберігати, обслуговувати та запускати десятки безпілотників щогодини.
Спочатку для запуску «Шахедів» використовували військові аеродроми, зокрема в окупованому Криму, Брянській та Курській областях. Вибір аеродромів пояснювався наявністю закритої території, охорони, логістики та віддаленістю від цивільної інфраструктури. Згодом географія запусків розширилася — дрони запускали з районів мису Чауда, Єйська, Приморсько-Ахтарська, Курська, Сєщі, а також із району Балаклави. Це дозволяло запускати десятки дронів щотижня, тримаючи майданчики на безпечній відстані від фронту, але достатньо близько до України.
З початком власного виробництва «Гераней» Росія зіткнулася з браком інфраструктури для їх обслуговування. Тому на аеродромах почали зводити гаражі, підземні склади, капоніри з пусковими установками, а також будувати нові дронопорти просто на місці колишніх полів чи лісів. Найбільший із них — Цимбулово в Орловській області, площею 5 км², обладнаний злітними смугами, стаціонарними катапультами, сотнями гаражів і десятками підземних сховищ. За оцінками, інфраструктура Цимбулово дозволяє зберігати до 3000 бойових частин і 100 дронів одночасно. На 2026 рік тут вже збудовано 23 пускові установки, 387 гаражів і 26 підземних сховищ, а також планується подальше розширення.
Сховища на Цимбулово. Фото: “Оборонка”
Крім Цимбулово, дронопорти розташовані на території зруйнованого Донецького аеропорту, а також у Брянській, Ростовській, Смоленській, Орловській областях, Краснодарському краї та Криму. Загалом нараховано щонайменше 63 пускові установки на основних дронопортах, а кількість дронів, які можуть там зберігатися, сягає сотень, із десятками тисяч бойових частин.
Дронопорт на території Донецького аеропорту. Фото: “Кіберборошно”
Чому дронопорти важко знищити
Сили оборони України неодноразово атакували майданчики запуску «Шахедів». Зокрема, у 2024 році були уражені склади біля Балаклави та під Єйськом, а також об’єкти між Цимбулово і Руднєво, де внаслідок удару Storm Shadow загинули двоє російських військових, ще семеро були поранені. Після удару по Єйську вперше за 48 діб не було атак «Шахедами» по Україні. Однак, як зазначають аналітики, дронопорти будувалися з урахуванням можливості ударів: об’єкти розташовані на значній відстані один від одного, мають земляні насипи, підземні сховища, власні системи ППО та РЕБ, а також резервні джерела енергії.
«Дронопорти початково будували набагато більшими, ніж ‘треба’… Його явно будували з запасом», — розповів OSINT-аналітик Dnipro Osint (Гарбуз).
Близькість деяких дронопортів до фронту дозволяє українським силам час від часу завдавати по них ударів, однак повністю знищити таку мережу надзвичайно складно через її розгалуженість, захищеність і постійне розширення.
diysnist.com.ua
========
12 дронортів станом на вересень місяць є у московії для дронового терору проти України. Без них запуск реактивних дронів неможливий. Від 300 до 450 дронів щоночі запускає слухняний Мадяр «на дєрєєвню дєдушкє», щоб 1-2 влучили в якийсь нпз і завдали переважно незначних ушкоджень, але з ефектним димом для соцмереж. Простеньке питання з арифметики для молодшої школи:
Скільки ночей треба (або яку частину однієї ночі), щоб ці 12 дронопортів не просто зруйнувати, а буквально переорати? Чому це не робиться? При чому тут приїзд до Zе абрамовіча? Й за якою статею ККУ кваліфікувати цю курячу сліпоту тих, хто умисно прирікають українців на щоденний та щонічний терор?
