Давайте, поки видихаю поїздку, ще трошки спробую пояснити чому з білого не можна робити чорне.
Самий страшний час цієї війни, то були перші дні. Коли всі злякалися. Злякалися всі без винятку. І військові теж. Злякалися невідомості. Бо ніхто не знав, як це воно буде, коли піде танкова бригада (другої армії світу) при підтримці авіації, зробивши перед цим артилерійську підготовку та ракетні удари. Ніхто з нас не знав, що і як буде. Ніхто з нас не був до цього готовий. Бо сьогодні я знаю, як це, коли над тобою проноситься «сушка» і заходить на розворот. А тоді не знав. Коли на Холодногірській прямо над моєю машиною з літака посипалися бомби, я не знав що ціль то танкове училище. А ще тоді я не знав, як горить ворожа техніка підбита з коротких дистанцій. Бо тоді я не знав, як я сам особисто поведу себе в тій чи іншій ситуації. Це зараз я знаю, що стан мого організму від мене не залежить, коли сушка наді мною. Кожна клітина клякне, коліні стають ватні, а в роті якийсь присмак металу з якоюсь хімією. І таке буде завжди. Це реакція організму. Перші дні були вирішальні. Перші дні вирішили подальший хід війни та зруйнували плани на «маленькую пабедоносную вайну». І це зробили люди, які були налякані, але робили те що треба. Робили те що від них залежить для відсічі. Однозначно та категорично. Це робили військові, які теж не мали такого досвіду. Всім було лячно. Всім було невідомо.
Але люди прийняли рішення битися і билися. Я не знаю хто і як готувався до війни. Але я знаю, що 18 лютого група рекогносцировки 93 бригади працювала на сумському напрямку. І бійці 93 бригади вступили в бій з першого дня.
Військові робили все що могли. І зробили це.
Те ж саме робили цивільні. Не чекали — «а шо там Кієв». А ставали, брали в руки зброю, лізли в ютуб та гугл, вчилися і зразу на своїх автівках їхали палити наволоч.
Я не знаю, як було в інших містах. Але в Харкові ніхто не довіряв Тєрєхову. Він просто не давав жодного приводу для довіри. Бо ми всі були впевнені, що міська влада скоріше проросійська, ніж проукраїнська. На нього ніхто не мав надії. Всі були впевнені що в кращому випадку він буде нічого не робити. Ми всі розуміли, що в кращому випадку, то буде нейтральна позиція, в гіршому він буде готувати здачу. Все робилося з розумінням того, що ми будемо битися і розраховувати нам нема особливо на кого. Крім ЗСУ. І так, всі були розгублені і налякані. Була навіть спроба головного чекіста області відсторонити Тєрехова та Сінегубова від влади та вдягти кайданки. Теж ще питаннячко, що там була за мотивація. При чому головний чекіст рулив процесами по телефону з безпечної відстані. Так, він навіть когось координував, та давав наводки на кинуту зброю в райвідділах. Але по телефону. Здалеку.
А в місті центр прийняття рішень та відповідальності був у військових. У командувача оборони та у начальника гарнізону. Це зараз цей чєкіст розповідає, як він героїчно вмовив главкома не відправляти 92 бригаду в зону ООС. Але повторю те що бачив своїми очами — 18-19 лютого офіцери 93 бригади проводили рекогносцировку під Харковом. І саме там втримали ворога який майже півтора місяці намагався розрубати оборону, відсікти Харків від Києва, та охопивши місто піти на місто Дніпро.
В перший день другої війни бійці 93 бригади вже били ворога на даючи йому обійти Харків та піти на Дніпро. З засідок та майже з колес при вигрузці. А перша велика колона росіян на сумському напрямку була розмотана 26 лютого. Це було те угруповання яке повинне було відрізати Харків по Київській трасі, та піти на Дніпро по Симферопольскій. 26 лютого.
То вже потім, міська влада Харкова здивує нас кипучою діяльністю, та комунальним «спєцназом». То вже буде потім. Так, ми пам’ятаємо всі заяви та спроби всидіти на двох стільцях та сподобатися (на всякий випадок) всім. Але ми знаємо, що міська влада займається інфраструктурою міста, квітами, розбором розрушених будівель, відселяє людей з потерпілих районів і таке інше. Але ніколи не розповідає як ЗСУ треба воювати, а МО працювати.
Саме тому для мене був шок, що я бачу коментарі мера Дніпра де він в унісон з одним «журналістом» розповідає, як все робиться в МО та ЗСУ не правильно, а потім мені скидають відео, де він чекає «шотамкієв». Розумієте в чому різниця?
Ніхто на має морального права розкривати пащаку та повчати ЗСУ, як і що треба робити, якщо з перших годин не був задіяний у боях чи управлінні оборони. Ніхто. Це просто лицемірство та брехня, розповідати про патріотизм, грати патріота, а потім злитися і замість того щоб категорично сказати — «ми будемо битися і тримати місто за всяку ціну», сидіти и варнякати «всьо рєшаєтся в Кієве, нас бамбіть не будут». Звісно бля не будуть, бо 93 бригада в саме цей час вже палить колону, яка йде на Дніпро. А цивільні з Харкова на своїх автівках носяться фактично по тилам російських військ, та коригують роботу артилерії, при можливості блокуючи техніку та знищуючи її тим, що наколядували у військових та натрофеїли. Звісно не будуть брати Дніпро, бо нема чим. Бо все залишилося тут. Під Харковом.
А потім через три місяці вистачає наглості відкривати ротяку на ЗСУ та МО, що вони не ефективно воюють?
Та пох*уй що ви там копаєте зараз, та яку оборону будуєте. В перші години і дні ви були готові злити Дніпро. Просто сука, злити окупантам.
Хоча тисячі патріотів з Дніпра були готові і готові зараз боронити місто. І довіряли тим хто лицемірно не збирався битися за Україну, а очікував як все закінчиться в Києві. Це просто зрада всіх тих, хто готовий і зараз боронити свою землю, своє місто.
І тут мені в коменти приходять люди з Дніпра з подивом — «ашотакоє, ашонітак»? Все бл*ядь не так. Після Маріуполя, який показав, як треба боронити свою землю, ще в когось є питання, а шо не так? Вас всіх, Дніпрян, були готові покласти під окупацію. Вас всіх були (а може і зараз, а не тільки в минулому) готові передати під прапор росії, чи «новоросії».
Я ще раз наголошую і підкреслюю. Ні одна людина, яка злилась в перші години та перші дні вторгнення, не має морального права критикувати та обговорювати дії ЗСУ. Якщо Дніпрянам подобається така влада, то їх справа. Квіточки, тепломережі, асфальт, отовсьо. Але хай всі ті гасконці, та медіашлюхи закриють свої ротяки в сторону тих хто втримав країну в перші дні.
Просто не мають капітулянти ніякого права щось криво казати на тих хто зупинив навалу в перші дні, та робить це сьогодні. І буде це робити до перемоги. Ніякого права. Ніколи. Ні за три місяці, ні за рік. Все.
Я більше не хочу на цю тему нічого казати. Дуже гидко. Я більше не збираюсь це пережовувати. Якщо звісно, капітулянти не почнуть знову щось «накидувати» на військове керівництво.
P.S. На фотографіях зроблених 26.02.2022 на сумському напрямку під Харковом, вже кинута військова техніка росіян
P.S. Прокоментую епічний срач мера Дніпра з Доніком
Мені в цій ситуації дуже легко коментувати, бо відео з Філатовим я так і не бачив, не мав часу і бажання витрачати зайвих 20 хвилин на перегляд. А пост Доніка без перегляду відео був незрозумілим.
То ж чому легко коментувати, якщо я навіть не бачив причини срачу? — Тому що мій багаторічний стаж у якості «бота» говорить про те, що подібна реакція публічної особи і політика на компромат вже є безумовною поразкою.
Якщо політик/публічна особа не відповідає по суті звинувачень, а намагається істерично дискредитувати джерело (в даному випадку навіть не джерело, а коментатора) — він вже програв. Він своєю істерикою показав своє слабке місце, відсутність відповідей на запитання і ця «квартира лещенка» за тобою, Боря, буде тягнутися все життя і всі конкуренти і «друзі» будуть на цьому акцентувати. Всі давно забудуть про пост Доніка, як вже ніхто не згадає що квартиру лещенка виявив Дзиндзя, але ця хйня буде використана повною мірою.
І ще одна непростима для менеджера, керівника, політика такого рівня помилка — це істеричне ниття на тему що тебе обов’язково замовили, навіть тоді коли обісрався ти сам.
Вибачте, шановні менегери (це багатьох стосується), але хейтери є навіть в «бота».
У вас, вже по суті вашої посади, вже по замовчуванню є тисячі людей, яким ви не подобаєтесь з тих чи інших причин. І цим людям щоб вилити на вас відро лайна зовсім не треба чийогось наказу.
А коли ви обсираєтесь, як у цьому випадку, нити про чиєсь замовлення — це огидно, фууу. Бо навіть лояльна людина має право на критику в такому випадку.
Постраждає і репутація Доніка, звісно.
Бо для багатьох, особливо для публічних людей, політиків, посадовців це стане аргументом.
Чи буде «компромат» на Доніка аргументом для мене? — Ні.
По-перше: тому що, навіть якщо це правда, люди мають право змінитись і стати краще. Такий шанс і таке право, навіть після двіженій Борі у ВР, я давав і самому Борі на мерських виборах, закликаючи голосувати за нього.
По-друге: навіть якщо це правда, мене пред»яви людині за злочини які вона здійснювала в підлітковому віці через сорок років після того — це не про цю людину, це про вас. Це про те що ви гндни.
По-третє: навіть якщо це правда, не треба забувати в якій країні ми живемо. А ми живемо в країні де дітей за вкрадені 1000 гривень садять в тюрму, а рейдери, ті хто вкрав 5 мільярдів доларів з банку, ті хто пиляли гроші на дорогах мільярдами навіть не ходять під підозрою. Тому подібні пред»яви від «поважних людей» свідчать лиш про те, що 14-ти чи 16-ти річний пацан не міг себе захистити, а ви можете. А має бути навпаки.
І останнє: різниця між Філатовим і Доніком в цьому срачі полягає в тому, що зустрівши Доніка я потисну йому руку. А Філатова — ні.
І причина зовсім не в тому що говорив Філатова (бо відео я так і не побачив), а в тому що написано вище.
Бінго!
Найважливіша частина відео Філатова. Не його ця істерика, не готовність здати місто. Його свідчення! —->
—->Зеленський планував ПОВНУ ЗДАЧУ УКРАЇНИ. Відмову від Криму. Відмову від НАТО. Прийняття федералізації (поділу) України. Від Зеленського вийшли на мерів міст і руками Філатова схиляли їх до публічного одобрямса в разі, якщо «президент прийме якісь рішення».
— (Добре якби) мери обложених міст, Маріуполя, Сум, мають висловитись в підтримку, «що ми проти подальшого кровопролиття». (с)
Ось такий боневтік.
Готував. Здачу. України.
Але нас врятували генерали.
Коли зелені «рятівники» підняли лапки і полетіли в Білорусь на поклон, генерал Марченко, генерал Залужний, генерал Муженко, генерал Ніколюк стали до бою. Це вони — генерали, офіцери, солдати і звичайні громадяни — вирішили битися. І втримали нашу країну.
А потім зелені повилазили із своїх нір і стали корчити із себе героїчних захисників з закатаними рукавами і позувати для обкладинки Тайм.
Зараз Філатов почав істерити на Доніка і виставляти його нєгодяєм, але все це лише тому, що тепер в майбутній справі про злочинне угрупування, яке готувало злочин — зраду України, він — організатор. Організатор злочину в його частині зі схилення мерів міст до підтримки злочину босів мафії.
І ще одне. Все це — дуже важливо. Все це НА ЧАСІ. Бо історія і правда це такий самий актив, як і єдність. Ми не маємо права дозволити негідникам знову виставити себе рятівниками. Бо вони знову виставлять наших героїв — зрадниками. Вже почали.
Кожному по заслугам!