Всі попередні роки вважав і вважаю: в серпні 2014 року Україна перемогла. Україна не тільки відстояла свій цивілізаційний вибір і не дозволила впихнути нам окуповані території на умовах ворога, коли ті змогли б блокувати наш шлях в ЄС і НАТО. Україна розбила ворога і загнала його в економічну, політичну і дипломатичну прірву.
Подивимося на історію останніх 6 років у розвитку.
2014 рік. РФ на піку від нафтових грошей. Це поважна і потужна сила в світі, з якою всі бояться зв’язуватися. Україна — маленька і розграбована попереднім керівництвом країна, що летить в прірву від підніжки поставленої РФ і під її регіт, яка щойно анексувала Крим і ввела економічне ембарго на всі наші товарні групи і перекрила для нашого експорту транзит товарів у треті країни.
В РФ був тренд угору, у нас — вниз.
2020 рік.
Державний борг РФ у липні досяг 14,77 трлн рублів і перевищив депозити уряду, які зменшилися до 13,22 трлн рублів. Зовнішній борг РФ на 1 липня склав 477 млрд дол і перевищив об’єм ФНБ РФ, який зменшився до 173,544 млрд дол, — повідомляє Мінфін РФ. Резервний Фонд миші з’їли ще в 2017-му.
44% росіян виживає на доходи менше 15 тисяч рублів у місяць, повідомляють російські дослідження. Ще 28% росіян — на менше 25 тисяч р. у місяць. Росіяни не просто бідні, росіяни — жебраки. Вони ще за інерцією розповідають про ніщіх українцев, які проскакали країну, та по факту, вони бідніші навіть за українців.
Але якщо країна в складному становищі може перезайняти у інших країн, то РФ це наркоман і бомж, якому в борг не дають.
В 2014-15 роках дипломатія України досягла важливого санкційного режиму на РФ. Санкції офіційно, на рівні формулювання в ЄС, прив’язані до виконання РОСІЄЮ Мінських домовленостей. Не Україною. Росією. Україна не лише зуміла зламати гру в настамнєт і зробити РФ стороною конфлікту. Загнавши РФ у дипломатичну пастку дипломатія України нанесла супер-важливий удар — досягла символічного акту остракізму РФ.
Світ побачив: Росію можна бити.
І насправді для РФ все лише почалося.
В лютому-березні 2020 на півночі Сирії Туреччина, що безперечно слідкувала за розвитком бойових дій Української Армії з ВС РФ і вивчала супротивника, пішла на відкрите пряме бойове зіткнення з російсько-асадівськими силами, які насправді російські, а не асадівські. Росія отримала прямий військовий розгром. На весь світ було продемонстровано відсталість російської зброї.
Одразу ж у березні 2020 року вже принц Салман 30-мільйонної Саудівської Аравії пішов на пряме економічне зіткнення з РФ. Тепер цінова війна за нафту з Саудівською Аравією закінчилася ганебною поразкою РФ і, як би не називали домовленості в ОПЕК, тепер Росії диктують навіть об’єми видобутку її основного товару на її власній території. В результаті — падіння видобутку нафти, втрата частки зовнішнього ринку на користь конкурентів, падіння доходів бюджету.
Газ.
Знову ганьба.
В 2014 році Україна потягла Росію в суд. І виграла. Команда Нафтогазу почала діловито арештовувати майно Газпрому в Європі, що стало ще однією іміджевою поразкою грізного Газпрому. В 2020 році за прикладом України вже польська PGNiG відсудила у Газпрому своїх $1,5 млрд в аналогічному позові. Паралельно з цим Нафтогаз негласно лобіював в США санкції проти Північного потоку-2, які США ввели. США ввели санкції проти ПП-2 в 2019 році, при чому у формулюванні, як і в санкціях ЄС прямо вказано, що вводяться ці санкції на підтримку безпеки України.
І РФ викинула білий прапор. Виплатила Україні $3 млрд боргу і підписала транзитний контракт на наших умовах.
Сьогодні Північний поток-2 мертвий. В проект, який ще півроку тому здавався неминучим, навіть у Німеччині вже мало хто вірить. Північний Потік-2 мертвий. Сила Сибіру — мерва. Турецький потік — мертвий. Мегапрожекти, які були покликані «наказать Україну» провалені. Транзит іде Україною, а Газпром платить Україні за невибрану пропускну можливість труби і перекидає в Україну об’єми з інших газопроводів. Фактично росіяни вкинули сотні мільярдів у воду в надії на чудо. Як індіанці Ельдорадо.
А 26.08.2020 року Медвєдєв доручив готуватися до повної відмови Європою від російських енергоносіїв, який планується ввести шляхом введення податку на товари вироблені з високими викидами парникових газів. Тобто російських енергоносіїв.
РФ — отримала під зад не те, що від України, від усіх у світі, за виключенням лише якихось віддалених островів на малозаселених океанічних архіпелагах. Економічно — в РФ катастрофа. Політично — криза і застій. Дипломатично — повний провал і в Гаазі судять російських військових за збитий Боїнг.
Чи можливо було таке в березні 2014 року, коли Україна просила про допомогу?
Відповідь — ні.
Україна зібралася і ціною тисяч життів українських воїнів дала агрессору відсіч. Лише після цього світ увімкнувся у боротьбу і ми прийшли в ось цю історію.
В серпні 2014 і в лютому 2015 років Україна перемогла. Перемогла стратегічно. Україна не тільки відстояла свій європейський шлях і цивілізаційний вибір, Україна глобально підірвала могутність свого історичного ворога.
Ось на цьому фоні і треба розглядати Іловайськ, а разом з ним і Дебальцево. Війська РФ вчинили віроломний напад. Це військовий злочин, за який ворог буде відповідати. Лише шляхом підступного злочину Росії вдалося досягти перемоги в одному тактичному епізоді на частині театру воєнних дій. На всьому іншому ТВД українські війська продовжували відбивалися. Українське військове керівництво не злякалося віддати наказ гасити з усіх стволів і на тактичну глибину, українські війська всіма силами наносили ворогу втрати, в кінці кінців таки зупинили ворога.
Майстер многоходовочек використав епізод в Іловайську для потужної медійної розкрутки, щоб вдарити по мізках українського населення і змусити його шляхом перевороту змести власну проєвропейську владу. Ворог робив ставку на приховану війну і непомітне для світу зруйнування України зсередини.
Чи вдалося йому це? Ні. Світ все побачив, а влада встояла і за 5 років провела великі реформи визнані світом.
Так, ворогу таки вдалося дискредитувати владу і замість проєвпропейської категоричної і жорсткої влади змусити населення шляхом залякування і дискредитації обрати слабку і некомпетенту. Та це вже тактика.
Сьогодні протестує Хабаровськ і протестує Білорусь, а самі імперці в РФ, які раніше оплювали право народу на протест розповідями про боєвіков Майдана, сьогодні в ідеологічній пастці і обговорюють необхідність власних протестів проти Путіна.
Ворог зв’язався з нами, та не вивіз, і тепер зломлений політично, дипломатично, економічно і ідеологічно.
Ось що ми відстояли в Іловайську.
Они хотят стереть нашу память.
Они хотят обвинить в смертях наших военных Украину и Пороха.
Они обещали «зеленый коридор», а потом расстреляли почти всех.
Они говорят, что Иловайск – это наша вина.
Они впихивают в дурные головы, что во всем виноват парад.
Они пытаются спрятать свою звериную сущность под сгнившей и вонючей шкурой «миротворчества».
Они пытаются нас запугать, оббрехать, подавить массой и артобстрелами.
Им часто это удается.
Но имя зверя нам известно. Россия – Москва – Кремль.
Даже если они купят весь мир.
Даже если они убедят самых тупых моих сограждан что дружить с мордором это правильно.
Карфаген должен быть разрушен.
Карфаген будет разрушен.
Обязательно.
Не сомневайтесь.
Аминь.
Трагедія Іловайської трагедії не тільки в тому, що тоді під Іловайськом загинули військові.
Трагедія Іловайської трагедії також і в тому, що відкрита російська агресія, що зумовила Іловайську трагедію, великою мірою залишилась непокараною.
Так, на сьогодні. Так, я вірю, в тому що кожен пес зі свинею за це відповідять.
Але станом на сьогодні світ проковтнув це.
Трагедія Іловайської трагедії також і в тому, що військове вторгнення росія змінила на інформаційне вторгнення, в якому Іловайська трагедія стала одною з головних інформаційних зброй.
І замість того, щоб в цей день згадувати про загиблих і хейтити ворога-окупанта-злочинця, пропаганда зробила все можливе, щоб в Іловайськ асоціювався впливав на українців кардинально інакше.
Щоб виродки, яким не місце серед людей, маніпулювали смертями військових, танцювали на їх кістках в своїх гнилих цілях.
Щоб електоральна маса, яка нічого не зробила для країни прикривала свої деструктивні пролетарські дії виригуючи «Іловайськ і Дебальцево», при цьому нічого не знаючи, не цікавлячись і навіть не задумуючись про цинічність своїх дій.
Трагедія Іловайської трагедії також і в тому, що інформаційний вплив і пропаганда за роки зробили цю рану настільки кровоточивою і руйнівною для України, що під впливом неї (не тільки неї, не головним чином, але в тому числі) відбувся державний переворот.
Коли я відповідаю на питання «що таке Росія», я кажу «Іловайськ».
— Росія, це ж газ і нафта!
— Ні. Росія — це Іловайськ.
— Росія, це берези і балалайки!
— Ні. Росія — це Іловайськ.
— Це великий і могутній «русский язык», це духовні скріпи, це велика місія!
— Це Іловайськ, який означає Зраду з великої літери.
Тому що Росія — це спочатку слово, потім діло. Чи навпаки. І те, й друге — гидотне. І потім вони намагаються потиснути тобі руку, як ні в чому не бувало, але ця рука в крові наших хлопців.
І ніякі успіхи в економіці або спорті, освоєнні космосу й іншому не створять більш ємну репутацію цій країні, ніж створив Іловайськ. Там, в Іловайську, назавжди загинули російські честь та гідність. Вони поховані в українському черноземі.
Все інше про них з того часу не має значення.
Герої не вмирають!
Вони назавжди залишаються в пам‘яті тих хто шанує Україну та подвиги людей, що поклади своє життя за наше теперішнє і майбутнє.
29 серпня — День пам‘яті наших Героїв, Захисників та Захисниць.
Ми пам‘ятаємо про Іловайську трагедію, про сотні полеглих за Незалежність та територіальну цілісність України. За тих хто не хотів тут «русского міра» та московського чобота.
Лише завдяки щоденній пам‘яті та шані — вони будуть увіковічені назавжди.
Завдання кожного з нас — берегти Україну, її здобутки, Незалежність та плекати перемогу!
На мою думку, президент Зеленський мав публічно заявити, що Путін та російські війська винні у загибелі українських воїнів та у війні в Україні, анексії Криму та вбивстві тисячів українців.
Я чекав цю заяву цілий день.
Звичайно можна абстрактно звинуватити Коломойського, Муженка, Хомчака, Порошенка, Корбана, та навіть вомбата…
Я знаю людей, які похвилинно рахували загиблих…
Але у тій жахливій ситуації, коли навіть керівництво залізної дороги донецької області знаходилося в Донецьку і наші малочисленні підкріплення розвантажувались в полях, бо їм не давали зелені корідори, а на фронті розриви між підрозділами, через нестачу військ, були десятки кілометрів, можна було врятувати хлопців, аби не зайшли бтрг РФ.
Росія, Путін, Російська війська, російська політика, росіяни, всі росіяни, є причиною анексії Криму, війни на Донбасі, бомбардування в Сирії, слава нашому пво, політичних убивств в Криму, окупації, використанні забороненої оон хімічної зброї, збиття mh17, нищення польської еліти, убивства 14000 українців, тощо.
Знаючи історію Предністров’я, Абхазії, Осетії, Чечні, Карабаху, я б на місці президента не дуже розраховував на мир, та навіть на перемир’ я.
І раджу, коли він поїде черговий раз зазирати у очі Путіна, не пити з ним чай.
ДО РОКОВИН ІЛОВАЙСЬКА
« Помогите или будьте прокляты» — Рябошапка, Чумак та інші слуги
Нині день Пам`яті Захисників Вітчизни. Невимовний смуток та журба…
Напевно не у всіх…
Але така ось зараз є наша з вами Україна.
Довго думав чи писати. Почитав соцмережі, офіційні релізи владних очільників, шановних Бутусова та Калниша, безпосередньо власне учасників.
Мушу написати.
Люди мають знати і цю правду. Правду про гірку правду і нових проклятих, що намагаються знищити нашу державність .
25.08.2014 законом відновили Військову прокуратуру.
29 серпня жахливим військовим розгромом закінчився Іловайськ і 5 вересня почався нескінченний Мінськ з його дикими вимушеними домовленостями.
30 серпня 2014 року на всій відстані з Іловайська до Києва було готовими дати бій аж 168 ( це зафіксована у справі правда!!) бійців ВСУ, залишків Беркуту та не строковиків Нацгвардії лише зі стрілецькою зброєю на старих ЗІЛах.
Вдумайтесь — 168 автоматників на майже 700 км відстані можливого російського марш-кидка.
Цього ж 5 вересня 2014 у лісопосадці за 15км від Іловайська я, тоді ще не генерали Григорій Остафійчук та Руслан Баранецький ( нині 1-й заступник голови СБУ), головний слідчий у справі Олег Марущак та ще один військовий прокурор допитували генерала Хомчака і всіх уцілілих та не поранених, хто вижив і не втратив глузд при відході.
Їх ( не надумана і не «вилизана» ) правда показів у матеріалах справи.
Справа закінчена розслідуванням за неповні два роки, за виключенням спрямування до суду всіх матеріалів.
Чому так?
Бо повна правда про війну, а не власний піар на трагедії, не цікава нікому.
Ні патетичним попередникам, ні, тим паче, їх сором’язливим патетичним наступникам.
Описувати тут все нами зроблене, а тим паче відповідати на людські та владні голослівні звинувачення та заклинання — немає сенсу.
Час всіх розсудить, а Бог воздасть.
ЧитайтеТе короткі сухі висновки про Іловайськ :
«Наймасштабніше вторгнення на територію України у районі Іловайська відбулось у ніч із 23 на 24 серпня 2014 року з території Росії. Сили вторгнення ЗС РФ складалися з дев’яти батальйонно–тактичних груп:
3500 осіб особового складу; до 60 танків;
до 320 БМД (БМП);
до 60 гармат;
до 45 мінометів;
5 ПЗРК.
Згідно отриманих слідством даних критичне співвідношення військових сил України у районі Іловайська з підрозділами ЗС РФ та формуваннями терористичних організацій «ДНР», «ЛНР» складало:
особовий склад – 1 до 18; танки – 1 до 11;
бронетехніка – 1 до 16; артилерія – 1 до 15;
«Гради» — 1 до 24.
У той же час угрупування ЗС РФ вздовж східної ділянки державного кордону України нараховувало:
35 батальйонно-тактичних та ротно-тактичних груп;
не менше 45100 військовослужбовців;
до 160 танків;
1360 БМП (БТР);
350 одиниць артилерії;
130 одиниць реактивних систем залпового вогню;
192 бойових літаків;
137 вертольотів».
А тепер до відома «патріотів» та не патріотів українського парламенту минулого та теперішнього скликань.
З матеріалами експертизи у справі Іловайська з грифом «Цілком таємно» ( така вимога Закону) з 2016 до 2019 року добровільно ознайомилося 16 нардепів минулого скликання, з нинішнього парламенту — ЖОДЕН! Чуєте- ЖОДЕН!!
На моє пряме письмове звернення до Верховного Головнокомандувача про необхідність спрямування справи по Іловайській трагедії до суду публічну відповідь суспільству «дав» виявляється «проклятий» ще у 2014 Зеленським генпрокурор Рябошапка.
Рівно через 20 днів після призначення на посаду він ліквідував всі підрозділи ГПУ, які займалися цими розслідуваннями.
Діючі на той час у складі військової прокуратури «управління війни» та «управління з розслідування злочинів на окупованих територіях» з 69 слідчих і прокурорів були в один день ним ліквідовані.
Взамін створений (фактично зі скандалом від Рябошапки збережений) Гюндузом Мамедовим департамент війни та окупованого Криму зараз має некомплект 40% прокурорів з 50 штатних одиниць.
І ще трохи життєвого поміж цих сумних новин.
24-річного слідчого військової прокуратури старшого лейтенанта Івана ( прізвище не хочу писати), який майже півроку щодня робив процесуальні огляди та відбір ДНК зі всіх ( всіх!!!) тіл загиблих та неопізнаних вбитих під Іловайськом, нам прийшлося реабілітувати від нервового стресу.
Серце цього військового прокурора важко пережило побачений жах горя родичів від втрати загиблих та щоденне «споглядання» скалічених/обгорілих/розірваних солдатських тіл.
Головного слідчого у Іловайській справі Олега Марущака звільнив «шестимісячний» ( строк руйнування ним прокуратури) Рябошапка.
По всьому напишу словами Валерія Калниша: «Пам’ятай..те» !
… і від себе « не вірьте політикам — вони всі, навіть нові, цинічно лицемірять»
Тому я знову задаюсь питанням:
— То хто ж тепер «відповість» за Іловайськ, коли мало це кому цікаво і немає вже кому робити цю роботу?
Другий рік поспіль «оновлена», а точніше розгромлена новою владою ГПУ чи то б пак Офіс звітує про цю трагедію нашими старими дослівними текстами:
