Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 28.09.2025
1. російська економіка загрузла у мілітаризації, яка веде країну до фінансової пастки.
— Багаторічні військові витрати остаточно зацементували економіку росії у режимі мобілізації. Кремль перетворив промисловість на конвеєр озброєнь, втягнувши сотні тисяч працівників у виробництво танків, ракет і дронів.
— Це тимчасово стримало падіння ВВП, але створило ще більшу загрозу для фінансів держави, яка вже задихається від санкцій і дефіциту бюджету.
— путін продовжує наполягати на нескінченному нарощуванні армії, хоча витрати на оборону з 2022 по 2024 роки вже сягнули щонайменше 22 трильйонів рублів (понад $260 млрд). Для економіки, що втрачає інвестиції, а банківська система лишається крихкою, такі обсяги стали не підмогою, а новим тягарем.
— Навіть якщо війна в Україні завершиться, росія не зможе зупинити мілітаризацію, адже військовий сектор став для кремля чи не єдиною точкою зростання.
— Це означає, що країна надалі залишатиметься у пастці гонки озброєнь — із роздутими витратами, економічним виснаженням і дедалі глибшою ізоляцією від цивілізованого світу.
2. У росії розпочалося поступове зниження нафтовидобутку, що ставить під загрозу одну з ключових статей доходу бюджету кремля.
— Через санкції та виснаження родовищ у Західному Сибіру, на Уралі та в Поволжі видобуток може впасти щонайменше на 10% до кінця десятиліття.
— москва намагається тримати рівень експорту, але бракує технологій, обладнання та кадрів. Санкції закрили доступ до сучасного програмного забезпечення й бурових установок, а власних виробничих потужностей для їх заміни немає.
— Навіть ті ресурси, які росія намагається завозити через треті країни, обходяться дорожче. Арктичні проєкти, на які Кремль покладає надії, також заблоковані: відсутність танкерів криголамного класу та відмова провідних азійських верфей співпрацювати з рф зривають плани на освоєння нових родовищ. Ситуацію поглиблює кадрова криза: частина фахівців виїхала з країни, інші мобілізовані на війну проти України.
— За підрахунками експертів S&P Global, підтримувати стабільний рівень видобутку стає дедалі складніше й дорожче. «Для російської нафти це по суті довге і поступове прощання», — наголошують аналітики.
— Оскільки третина бюджету рф формується саме з енергетичних доходів, падіння нафтовидобутку неминуче послабить військову економіку Кремля й змусить підвищувати податки, що ще більше вдарить по росіянах.
3. росії не вдалося повернути місце в керівництві Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), яке вона втратила після початку війни проти України.
— На асамблеї організації в Монреалі Москва не отримала достатньої підтримки держав-учасниць. Міністр транспорту США Шон Даффі наголосив, що росія є «найбільш агресивним порушником міжнародних угод і норм» та робить світове авіаційне середовище небезпечнішим. «Як ми можемо допустити, щоб до глобальної організації увійшла країна, яка фактично підвищує ризики для безпеки польотів?» — заявив він.
— ICAO відповідає за встановлення світових стандартів авіаційної безпеки, а її керівний рада відіграє ключову роль у цьому процесі. російська делегація, усвідомивши провал, одразу зажадала «повторного голосування», однак такий крок навряд чи змінить результат.
— Втрата місця в керівному органі ще більше підкреслює міжнародну ізоляцію росії, яка через агресію проти України поступово втрачає доступ до глобальних інституцій.
4. У Брюсселі розглядають юридичний механізм, який дозволить обійти вето Угорщини та спрямувати Україні €140 млрд російських заморожених активів.
— Прем’єр Угорщини Віктор Орбан, відомий своєю проросійською позицією, намагається блокувати ініціативу. Але Єврокомісія вважає, що має підстави ухвалювати рішення не одностайно, а кваліфікованою більшістю, спираючись на попередні заяви всіх лідерів ЄС про необхідність збереження та подальшого використання російських коштів для відшкодування шкоди Україні.
— Більшість країн-членів, зокрема Німеччина, Іспанія, Польща та держави Балтії, активно підтримують план. Опонують лише кілька урядів, зокрема Угорщина та Словаччина, тоді як Бельгія висловлює занепокоєння через ризики для фінансової установи Euroclear, де зберігаються активи.
— Для кремля перспектива конфіскації €140 млрд означає втрату колосальних ресурсів, які могли б підтримати його військову машину.
— Натомість ці кошти підуть на фінансування українського бюджету та оборони, фактично перетворюючи російські резерви на зброю проти самої росії. ЄС планує остаточно розглянути механізм на жовтневому саміті, і якщо він буде затверджений, москва ризикує втратити доступ до найбільших своїх закордонних резервів без жодного шансу їх повернути.
5. Європейський Союз просуває ініціативу створення «стіни з дронів» на східному фланзі для захисту від російської агресії, але Словаччина та Угорщина залишилися поза цим проєктом.
— До коаліції приєдналися сім країн ЄС — Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія та Болгарія. Вони координують зусилля для посилення безпеки повітряного простору, особливо після зростання ризиків із боку кремля.
— У Братиславі таке рішення викликало невдоволення. Заступник спікера парламенту Словаччини Тібор Гашпар, соратник проросійського прем’єра Роберта Фіцо, різко розкритикував план: «Який сенс будувати оборонний бар’єр у Польщі та Румунії, але не в Угорщині та Словаччині? Це схоже на паркан із величезною діркою».
— Фактичне ігнорування Словаччини в оборонному проєкті демонструє недовіру партнерів до її уряду, який дедалі частіше виступає на боці москви й блокує європейські ініціативи. Для кремля ж це означає ще більшу ізоляцію союзників у Європі.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 29.09.2025
1. ЄС і США фактично паралізували активи російських загарбників у Європі.
— Після введення санкцій ЄС проти «Національного розрахункового депозитарію» влітку 2022 року частина заморожених активів російських олігархів ще могла вивільнятися через індивідуальні ліцензії бельгійського Казначейства.
— Але після американських санкцій проти групи «Мосбіржі» у 2024 році ситуація кардинально змінилася: щоб отримати доступ до грошей, тепер потрібні дозвіл регулятора ЄС і ліцензія OFAC (Управління з контролю за іноземними активами США).
— Ліцензії OFAC досі не видано, що практично паралізувало процес розмороження. Більшість активів російських олігархів та структур, пов’язаних з кремлем, у Euroclear залишаються заблокованими.
— Юристи зазначають: OFAC перевантажене заявами, бракує персоналу, немає політичної волі у Вашингтоні та чітких строків ухвалення рішень.
— Це означає, що гроші, які фінансують війну проти України, залишаються під замком, а перспектива їх розмороження виглядає дедалі примарнішою.
— Санкції працюють. Росіяни не можуть забирати свої активи, і кожен заблокований євро — це удар по фінансуванню кремлівської агресії проти України.
2. Собівартість видобутку нафти в росії зросла до ~$50 за барель.
— Середня собівартість російської нафти зросла після початку війни до приблизно $50 за барель, що створює серйозне навантаження на окупаційні витрати рф.
— Зростання витрат пов’язане із санкціями, які обмежили доступ до сучасного обладнання та технологій, а також з надмірно виснаженими родовищами в Західному Сибіру, на Уралі й Поволжі, які стають все дорожчими для освоєння.
— У таких умовах кремль змушений витрачати значно більше ресурсів, щоб зберегти видобуток на колишньому рівні — це послаблює енергетичну модель фінансування війни й знижує прибутковість суспільно важливого сектору.
3. Китайський удар по російському «тіньовому флоту»: головний нафтовий порт обмежує доступ старих танкерів.
— У китайському порту Ціндао, який обробляє близько 16% імпорту нафти країни, з 1 листопада запроваджуються суворі правила проти «тіньового флоту». Оператори терміналів більше не прийматимуть судна віком понад 31 рік, а також танкери з фальсифікованими ідентифікаційними даними чи недійсними сертифікатами.
— Нові обмеження безпосередньо б’ють по російській схемі обходу санкцій, адже значна частина старих суден, що перевозять нафту з рф, Ірану та інших підсанкційних постачальників, належить саме до «тіньового флоту».
— Для таких суден доступ у порт стане практично неможливим. Крім того, запроваджується система балів, що оцінюватиме кожен танкер за віком та страховим покриттям.
— Судна з низькими показниками ризикують втратити право швартуватися в одному з ключових портів Китаю.
— Цей крок Пекіна істотно ускладнить російський експорт нафти морем, який і так опинився під тиском західних санкцій, зростання витрат на страхування та логістику. Для кремля це означає ще більші проблеми з наповненням бюджету за рахунок енергетичних доходів.
4. російські плани закріпитися в Африці зазнали краху.
— Після смерті Євгена Пригожина створений москвою «Африканський корпус» так і не зміг повторити успіх «Вагнера», а африканські хунти, які зробили ставку на росію, тепер звертаються по допомогу до США та Заходу.
— У Малі, Нігері та Буркіна-Фасо вже шкодують, що дозволили російським найманцям витіснити західних військових. Американські чиновники підтвердили виданню, що африканські уряди знову просять навчання та підтримки від США. Паралельно активізувалися і Франція, і приватні західні військові компанії.
— Спроби росії втримати здобутки провалюються одна за одною. В Судані «Африканський корпус» покинув золоті рудники після хаосу й мародерства.
— У Буркіна-Фасо російських бійців відкликали на війну проти України вже через три місяці після прибуття. У ЦАР найманці здебільшого сидять у казармах, а кремль марно намагається перезаключити угоди про співпрацю.
— За оцінками західних дипломатів, москва демонструє межі своїх можливостей: її найкращі сили відправлені воювати проти України, а в Африці кремль втрачає вплив і контроль.
— Спроби росії позиціонувати себе як «альтернативу Заходу» на континенті провалюються.
5. Санкції ЄС вдарили по бізнесу росії в Індії.
— Нафтопереробний завод компанії Nayara Energy, який контролюється структурами «Роснефти», скоротив експорт майже вдвічі. Якщо раніше ключові обсяги йшли до Європи, то тепер значна частина нафтопродуктів не знаходить покупців і накопичується у плавучих сховищах.
— У вересні НПЗ Nayara, третій за потужністю в Індії, експортує лише близько 2,2 млн барелів – удвічі менше, ніж рік тому. Причому понад половина цих обсягів лишається на дрейфуючих танкерах або перевантажується на інші судна біля берегів Омана.
— Замість очікуваних доходів від міжнародних продажів російська «Роснефть» змушена зосереджуватися на внутрішньому ринку Індії, а її глобальні позиції на ринку нафтопродуктів продовжують слабшати.
6. США звинуватили росію у зриві переговорів щодо миру в Україні та розглядають посилення військової допомоги Києву.
— Віцепрезидент США Джей Д. Венс заявив, що російська сторона відмовилася як від двосторонніх контактів із Україною, так і від багатосторонніх форматів за участі Вашингтона.
— За його словами, кремль несе значні втрати на фронті, не досягаючи результатів, але вперто відмовляється визнати реальність і зробити кроки до завершення війни.
— Водночас у Білому домі підтвердили, що ведуться активні дискусії щодо можливих поставок Україні крилатих ракет «Томагавк».
— Остаточне рішення залишиться за президентом США, який визначатиме подальші кроки, виходячи з національних інтересів країни. росія опиняється в ситуації, коли відмова від переговорів підштовхує Вашингтон до розширення військової підтримки України, що лише поглиблює кризу для кремля.
7. росія намагається посіяти протиріччя між Європою і США, підірвати солідарність НАТО.
— Нещодавні дії росії, особливо вторгнення й повітряні провокації, мають на меті внести розкол між Європою та Америкою, а також посіяти внутрішні суперечки серед держав НАТО. російські атаки створюють образ, що Європа не здатна захистити свій повітряний простір, що підриває довіру громадян до урядів.
— Воєнна активність кремля демонструє слабку готовність Трампа підтримувати європейських союзників у кризовий момент. Це загострює дебати всередині НАТО: якщо одні вимагають рішучих дій, навіть використання сили, інші обережніші, побоюючись загострення ситуації.
— Якщо росія вдасться до ескалації, існує ризик, що під тиском внутрішніх суперечок і політичної втоми США — особливо за часів Трампа — Європа почне сваритися між собою про те, наскільки сильно підтримувати союзника, який збив російський літак.
— Отже, москва намагається не лише завдати військового удару, але й зруйнувати зсередини західний альянс — і ця гра може виявитися значно небезпечнішою, ніж сама війна.
8. Китайський суднобудівний гігант Yangzijiang Shipbuilding скасував контракти на будівництво чотирьох нафтоналивних танкерів через санкційні ризики США.
— У повідомленні компанії на Сінгапурській біржі йдеться, що дочірні структури розірвали угоди, оскільки «єдиний акціонер покупця був залучений у схему обходу американських санкцій».
— Загальна вартість контракту становила близько $180 млн, а поставки планувалися у 2026–2027 роках. Yangzijiang заявила, що під час укладання угоди провела перевірку контрагента, проте дані про його зв’язки з підсанкційними схемами стали відомі лише нещодавно.
— Це рішення демонструє, що навіть китайські компанії уникають ризиків співпраці з підсанкційними структурами, побоюючись вторинних санкцій США.
— Втрата можливості будувати танкери підриває спроби розширити «тіньовий флот» для обходу обмежень на експорт нафти.
9. Казахстан готовий переорієнтувати постачання урану з росії на західні ринки, зокрема США.
— Про це заявив голова правління «Казатомпрому». За його словами, нині більшість казахстанського урану надходить до росії та Китаю, але компанія робить кроки для диверсифікації ринків збуту. «Ми готові збільшити постачання на американський та інші західні ринки, навіть попри складнішу логістику й дещо вищу ціну. Це дозволить знизити ризики для нашої діяльності».
— «Казатомпром» готовий змінити маршрути транспортування урану й відмовитися від використання російських портів на користь так званого
— Середнього коридору через Каспійське море та Кавказ. росія поступово втрачає контроль над одним із ключових для себе напрямків уранового ринку, оскільки Казахстан дедалі активніше орієнтується на співпрацю із Заходом.
