Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 03.03.2026
1. Падіння залізничних вантажоперевезень у росії поглибилося в лютому на тлі загального уповільнення економіки.
— Обсяги перевезень РЖД скоротилися на 3,2% у річному вимірі — до 84,2 млн тонн. Після короткої стабілізації восени минулого року спад відновився і триває в річному вимірі ще з жовтня 2023-го.
— За підсумками 2025 року навантаження знизилося на 5,6% — до 1,116 млрд тонн, що стало мінімумом за 16 років. Понад 35% перевезень припадає на експортні вантажі — насамперед вугілля, метали, нафту та нафтопродукти, тобто сировинні позиції, чутливі до зовнішньої кон’юнктури та санкційних обмежень.
— Вантажні перевезення є ключовим джерелом доходів монополії, однак компанія стикається зі зростанням фінансового навантаження через найвищу за два десятиліття вартість запозичень.
— Уряд і банки обговорюють можливі заходи підтримки — підвищення тарифів, реструктуризацію боргу та продаж непрофільних активів.
— Йдеться про спробу втримати системоутворюючу компанію на плаву в умовах стагнації та структурного скорочення вантажної бази, що відображає загальне виснаження російської економіки.
2. Найбільший у росії виробник сталевих труб ТМК призупиняє роботу одного з трубопрокатних цехів на Первоуральському новотрубному заводі в умовах слабкого попиту на внутрішньому ринку.
— У коментарі підприємства зазначено, що через загальну ситуацію в галузі виробничу програму скориговано, а частину агрегатів, продукція яких наразі не користується попитом, буде тимчасово зупинено.
— Фактично йдеться про вимушене скорочення завантаження потужностей. Зниження попиту на трубну продукцію відображає ширше охолодження в інвестиційних і будівельних сегментах, а також стримування інфраструктурних проєктів.
— Для галузі, значною мірою залежної від нафтогазових і трубопровідних замовлень, це означає звуження ринку збуту та посилення цінового тиску.
3. російський центральний банк подав позов проти Європейського Союзу до Генерального суду ЄС у Люксембурзі, намагаючись оскаржити безстрокове заморожування близько 210 мільярдів євро суверенних активів, заблокованих після повномасштабного вторгнення рф в Україну.
— У заяві регулятора йдеться, що рішення Ради ЄС від 12 грудня 2025 року нібито порушує право на доступ до правосуддя, недоторканність власності та принцип суверенного імунітету держав і їхніх центральних банків.
— У москві також стверджують, що регламент був ухвалений із процедурними порушеннями та фактично позбавляє Банк росії можливості захищати свої інтереси в європейських судах.
— Йдеться про найбільший обсяг заморожених російських державних коштів за кордоном — переважно резервів центробанку, які зберігалися в європейських фінансових установах до початку війни. ЄС раніше заявляв, що активи залишатимуться заблокованими до завершення війни та виплати росією репарацій Україні.
— Позов став визнанням того, що москва не має важелів для розблокування коштів політичним шляхом і змушена переходити до юридичної боротьби.
— Водночас сам процес створює для російської сторони додаткові ризики: судовий розгляд може посилити увагу до ролі центробанку у фінансуванні воєнної економіки та підтримці бюджетних витрат кремля в умовах санкцій.
— Паралельно російський регулятор уже подав багатомільярдний позов у москві проти європейського депозитарію, де зберігається більша частина активів.
— Однак у Євросоюзі неодноразово наголошували, що заморожені кошти залишатимуться інструментом тиску на росію доти, доки вона не припинить агресію та не компенсує завдані збитки.
4. Обсяг заморожених у Німеччині приватних активів громадян росії за два роки скоротився приблизно на третину.
— Станом на 2025 рік сума заблокованих активів становить 2,9 млрд євро. Для порівняння, у 2024 році вона дорівнювала 3,3 млрд євро, а у 2023-му — 4,4 млрд євро.
— До початку повномасштабної війни проти України обсяг заморожених у Німеччині російських активів був мінімальним — близько 342 тисяч євро, однак у 2022 році після різкого розширення санкцій він стрімко зріс.
— Заморожування активів відбувається на підставі регламенту ЄС 2014 року, ухваленого після анексії Криму. Документ передбачає можливість застосування санкцій щодо осіб, причетних до підриву територіальної цілісності та незалежності України.
— У Мінфіні Німеччини пояснюють скорочення суми тим, що частину підсанкційних осіб було виключено зі списків після успішного оскарження обмежень у судах. Водночас у відомстві проводять переоцінку механізмів індивідуальних санкцій відповідно до законодавчих змін, ухвалених у 2022 році.
— Зниження обсягу заморожених коштів може бути пов’язане також із послабленням контролю за дотриманням санкцій. Це створює ризики для ефективності санкційного режиму та потребує додаткової уваги з боку уряду.
5. Німецькі електронні компоненти продовжують потрапляти до російської військової техніки, зокрема безпілотників.
— За інформацією ресурсу War and Sanctions., у категорії «Made in Germany» ідентифіковано близько 137 компонентів, понад половину з яких виявлено у російських дронах. Інші знайдені в ракетах, радіолокаційному обладнанні, військовій техніці та гелікоптерах.
— Найпоширенішими є транзистори, також фіксуються насоси, дроселі, генератори, конденсатори, трансформатори та акумулятори. Найчастіше згадується продукція баварської компанії Infineon Technologies.
— Серед інших виробників — TDK Electronics, Würth Elektronik, Bosch та Pierburg (дочірня структура Rheinmetall).
— Частину таких транзисторів можна вільно придбати онлайн — зокрема на eBay — невеликими партіями. Формально постачання до росії, білорусі чи Казахстану обмежені, однак продукція може потрапляти через треті країни, зокрема Грузію або Китай.
— За оцінкою української воєнної розвідки, у багатьох випадках російські структури використовують підставні компанії для замовлення компонентів безпосередньо в Європі, приховуючи кінцевого отримувача. Надалі деталі або контрабандно завозяться до рф, або проходять через посередників у третіх юрисдикціях.
— Факти свідчать про системні прогалини у контролі за експортом товарів подвійного призначення.
— Попри санкції, росія зберігає доступ до критичних західних компонентів, що дозволяє підтримувати виробництво дронів і ракет та продовжувати війну проти України.
6. Блокада Ормузької протоки може подвоїти ціну газу в Європі.
— За сценарними оцінками Goldman Sachs, повна блокада протоки тривалістю один місяць здатна спричинити зростання цін на газ у Європі більш ніж на 130% — до близько 74 євро за МВт·год.
— Якщо перебої триватимуть два місяці, котирування можуть наблизитися до 100 євро за МВт·год. Йдеться саме про стрес-сценарій, а не про базовий прогноз.
— Через Ормузьку протоку проходить близько 20% світових поставок скрапленого природного газу (LNG), насамперед із Катару. На відміну від нафтового ринку, газовий сегмент має менший запас гнучкості: інфраструктура виробництва та транспортування LNG жорстко прив’язана до конкретних потужностей і маршрутів, що ускладнює швидке перенаправлення потоків.
— Напруження на ринку посилилося після повідомлень про зупинку виробництва на Ras Laffan Industrial City — найбільшому у світі LNG-комплексі під управлінням QatarEnergy.
— На тлі цих новин європейські газові ф’ючерси продемонстрували різке зростання: внутрішньоденна динаміка сягала понад 50%, а нідерландський бенчмарк із поставкою наступного місяця завершив торги в діапазоні середини 40 євро за МВт·год — це найвищий рівень із березня 2025 року.
— Ras Laffan забезпечує приблизно п’яту частину глобального експорту LNG, тому навіть тимчасова зупинка створює суттєві ризики для світового балансу попиту й пропозиції.
— Додатковим фактором напруження стало скорочення проходження танкерів через Ормузьку протоку — ключову артерію енергопотоків із Перської затоки.
— Європа входить у цей період із запасами газу в підземних сховищах нижче середніх сезонних значень та високою залежністю від імпорту LNG.
— Навіть без фактичної тривалої блокади сам ризик ескалації може підтримувати підвищену волатильність і чинити додатковий тиск на ціни.
7. Китай таємно тисне на Іран, щоб той не блокував Ормузьку протоку.
— Bloomberg з посиланням на джерела в галузі повідомляє, що Китай неофіційно звернувся до іранських посадовців із закликом утриматися від атак на нафтові й газові танкери в районі Ормузької протоки та не зривати експорт енергоносіїв, зокрема катарського LNG.
— Пекін також публічно закликав усі сторони конфлікту гарантувати безпеку судноплавства.
— Речниця МЗС Китаю заявила, що необхідно припинити військові дії, уникати ескалації та забезпечити безпечний прохід суден.
— Китай є найбільшим імпортером нафти й газу у світі та значною мірою залежить від поставок через Ормузьку протоку, через яку проходить істотна частина глобальної торгівлі енергоносіями.
8. У Люксембурзі відбулися обшуки в офісах EFG Bank Luxembourg — дочірньої структури швейцарської групи EFG International.
— Слідчі дії пройшли 24 лютого 2026 року за участю 24 поліцейських та двох прокурорів у межах розслідування, розпочатого у 2025 році щодо дотримання норм протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.
— EFG раніше фігурував у епізодах, пов’язаних із сумнівними операціями з коштами з росії. У 2017 році EFG Private Bank прийняв близько $100 млн від клієнта з рф, якого називали близьким до оточення Рамзана Кадирова.
— Інформація про перекази в інтересах оточення Кадирова стала відомою з матеріалів судового розгляду у Великій Британії.
9. Митна служба Фінляндії оприлюднила дані про вплив санкцій Євросоюзу на торгівлю з росією, заявивши, що ключові цілі обмежень поки не досягнуті.
— За словами генерального директора відомства, попри суттєве скорочення двосторонньої торгівлі, санкційна політика не забезпечила очікуваного послаблення економічного, технологічного та військового потенціалу рф.
— Згідно з оприлюдненими даними, до початку повномасштабної агресії росії проти України у грудні 2021 року 955 фінських компаній експортували товари до рф, а 480 здійснювали імпорт. Станом на грудень 2025 року експорт до росії продовжували лише 25 компаній, а імпорт — 11.
— Частка російського напрямку у зовнішній торгівлі Фінляндії нині становить близько 0,4% експорту та приблизно 1,1% імпорту, тоді як у пікові роки вона сягала 11,6% експорту (2008 рік) і 18,7% імпорту (2011 рік).
— Голова митниці наголосив, що, попри різке падіння обсягів торгівлі, ЄС нещодавно не запровадив 20-й пакет санкцій, хоча війна триває вже четвертий рік.
— За його словами, метою санкцій є послаблення економічного, технологічного та військового розвитку росії, однак ця мета поки що не досягнута чинними пакетами обмежень.
— У зв’язку з цим він назвав передчасними дискусії щодо можливого скасування санкцій.
