Як розіграти справді ефективне ІПСО проти української армії? Треба просто роздати повістки кримінальним злочинцям, а не відправити їх до суду. Відколи ми стали брати приклад із груп Вагнера і переймати досвід Пригожина по вербуванню убивць, канібалів і ґвалтівників до лав Армії Росії?
Ви знаєте цю історію в деталях. Купка малолітніх горе-блогерів перебралась з Івано-Франківська до Києва, винайняла квартиру і почала влаштовувати вечірки з алкоголем, наркотиками і транквілізаторами. Вони знімали контент порнографічного характеру з непритомними дівчатами й викладали це з цинічними коментарями. “Сама винна”, — пишуть моралізатори. “Надто коротка спідничка”, — кажуть екзальтовані жінки, які із лавок під під’їздами пересіли в соцмережі. “А деякі дівчата мали акаунти на OnlyFans, а отже були не проти”, — пишуть знавці еротичного контенту.
Правда, є суттєве “але”. Викладання нюдсів на еротичній платформі має робити сам автор. Він укладає угоду з центральним офісом у Лондоні, відправляє дані свого паспорта і фото документа зі своїм обличчям. Інша справа, коли тобі під спідницю лізе група осіб і знімає голою у стані без свідомості. А потім публічно пише, що ти проститутка, як і всі інші жінки.
Врахуймо загальну атмосферу такого контенту з кримінальним душком. За 19-річними стрімерами спостерігають сотні однолітків. Які буквально можуть сприйняти меседж “всі жінки однакові і повторити цей досвід з подругами, однокурсницями, малознайомими дівчатами із соцмереж. Тривожна тенденція в часи, коли сотні жінок і дівчат потерпіли від зґвалтувань і катувань з боку російських окупантів. Коли Офіс Генерального прокурора й омбудсмен регулярно видають історії про наругу над українцями в окупації від 4 до 82 років. Якщо така поведінка буде нормою в тилу від українців до українців — яке майбутнє нас чекає?
Тому, коли поліція переможно повідомила, що шістьом фігурантам вручили повістки до армії замість затишної камери у СІЗО — цензурних слів просто не лишилось.
З яких пір захист власної країни у війні за незалежність від РФ прирівнюється до покарання? Відколи воєнкоми й поліція вирішили поглумитися з армійців, прикордонників і поліціянтів, які щодня на передовій роблять немислиме? З яких пір військових, хист, талант, кмітливість і винахідливість яких так цінують західні колеги і світова преса — вирішили опустити нижче плінтуса? Це ніщо інше, як недобитки “совка”, де похід в армію сприймався як виправна колонія. Не дивно, що оця сумнівна акція викликала лють і обурення тих, хто захищає країну з честю і совістю та абсолютно добровільно.
Практика роздавати повістки тим, по кому реве та стогне кримінальний кодекс — абсолютно принизливе згущене з армії. Спеціалісти з ІПСО в російських ГРУ і ФСБ — можуть плеснути в чарку “столичной” — так нашкодити моральному духу і боєздатності війська могли лише ми самі собі.
Повістку до армії отримав адвокат горе-блогерів. Ось тут на фото він шостий.
Це дуже цікава особистість.
Саме ця особа була адвокатом у справі Олеся Бузини.
А ще саме цей правник вів справу щодо реєстрації одіозного прокурора і українофоба Рената Кузьміна кандидатом в народні депутати від партії ОПЗЖ.
Чи є такий спеціаліст в теорії серйозним посиленням війська після мобілізації? Певно, що ні. Складно довіряти людині, яка захищала тих, хто підривав державу зсередини. Подібних безпринципних осіб треба кенселити, а не урівнювати їх у правах з реальними героями. От підуть такі персонажі, як оця мерзенна шістка в ЗСУ — отримають алібі, можливо навіть якусь грамоту. Далі повернуться героями та отримуватимуть хвалебні оди від наших тіток «молимось за вас, хлопчики». Огидна тенденція на зрівнялівку людей, які посвятили себе Армії та захисту народу України з дегенератами й відверто небезпечними елементами. Мені здається, що це сильно попахує Пригожиним і вагнерівцями.
У серпні-вересні минулого року ми усі реготали, коли гаманець Путіна і колишній зек Євгеній Пригожин їздив російськими колоніями строгого режиму і агітував ув’язнених стати штурмовиками. За це засудженим обіцяли обнулити строки і дати старт лакшері-життю. Програма мінімум — вижити на Бахмуті і виснажити наші десантно-штурмові війська. І дарма, що бійня на цьому напрямку нагадує Верден аніж переможне визволення “поневоленого народу Донбасу”.
Нині можна часто зустріти думку, що, мовляв, давайте і ми застосуємо таку ж тактику атак і наступу. “Побережемо наших котиків, відправимо зеків”. Дорогі мої, це не спрацює. Бо перше — так ЗСУ морально нічим не відрізнятиметься від війська окупантів. Друге — ми на тому етапі війни, де це не працює. Нам потрібні досвідчені офіцери, ефективні маневри на полі бою і навчена піхота. Ось що сказав міністр оборони Великої Британії Бен Воллес під час відвідин полігону, де тренуються наші військові: “Що потрібно українцям, так це здатність формувати військові формування на місцях, щоб використовувати маневр об’єднаними силами ЗСУ, щоб відкинути росіян. Саме так ви перемагаєте атаки живої сили, до яких зараз змушені вдаватися росіяни… вони вдаються до атак типу Першої світової війни з відповідними жертвами”. Нам потрібні якісні сухопутні сили і серйозна підготовка наступу, а не армія в робах, яка недавно знімала голих дівчат для розваги.
Чому вербування злочинців — удар по іміджу ЗСУ? Розгляньмо кілька реальних некрологів із РФ.
Ось вагнерівець убив дружину і мав замах на тестя. Скористався пропозицією Пригожина — приїхав додому в чорному пакеті.
На Уралі іменної парти й таблички на стіні школи удостоївся чоловік, який вбив свою матір.
У російських ЗМІ були повідомлення, що на війну в Україну приїхав маніяк-канібал. І я не заздрю тим нашим людям в окупації, до яких ця потвора прийде на поріг.
Ще один красунчик із РФ — теж нещодавно ліквідований вагнерівець спалив матір і сестру. Тепер герой і рольова модель для школоти у РФ.
А ось іще кандидат на поповнення — юнармієць прочитав “Злочин і кару” Достоєвського. Сприйняв це як інструкцію до виконання і зарубав матір уві сні сокирою.
Такі історії остаточно розвінчали у світі будь-яку повагу до російської армії, до офіцерів і еліти їхньої армії. Але це вибір самих росіян, де культ зон, концтаборів і ГУЛАГУ — частина національного коду.
У нас же ЗСУ — лідер довіри у суспільстві. Це наш гарант на те, що персональне завтра таки настане. І коли силові структури роздають повістки адвокатам Бузини і Кузьміна і сексуальним маніякам — це руйнує довіру до армії. І насправді це саме те ІПСО, яке чекала Росія. Бо байка про пельмені від волонтерів викликає тільки меми й сміх. А тут можуть піти тріщини, які можуть завадити нам виграти війну.
