Минулого тижня почалися судові слухання, які можуть пролити світло на події, що передували повномасштабному вторгненню російських загарбників в Україну.
Мова йде про розгляд справи Олега Кулініча – колишнього керівника кримського управління СБУ, який був ледь не центральним елементом шпигунської мережі зрадника України Володимира Сівковича.
Нагадаємо, Кулініча слідчі СБУ звинувачують у державній зраді. Встановлено, що він був завербований колись топовим українським чиновником і за сумісництвом офіцером російського фсб Сівковичем. Який, у свою чергу, створив у москві цілий «політичний офіс», який за завданням російських спецслужб розробляє плани окупації нашої держави.
Роль Кулініча полягала у тому, щоби увійти до ближнього кола екс-керівника СБУ Івана Баканова та, зокрема, просувати потрібні загарбникам призначення у вертикалі спецслужб. З чим він, на жаль, впорався. До його «заслуг» перед окупантами, наприклад, відноситься призначення на топову посаду біглого генерала Андрія Наумова. Який, перед великою війною став правою рукою Баканова і займався кришуванням контрабанди.
Українські спецслужби навіть публікували записи розмов Кулініча із Сівковичем, де вони обговорюють потрібні росіянам призначення.
Але це загальновідомі факти.
Цікавіше – матеріали справи та свідчення самого Кулініча. Які, відверто кажучи, шокують.
У суді він зачитав фрагмент фсбшної довідки, у якій зазначається, що його куратор Сівкович розглядався у 2019-му році новою владою як потенційний перемовник з росією. Так-так, людина, яка розробляла і розробляє плани окупації України, могла стати перемовником у часи ілюзій про те, що треба просто перестати стріляти.
Це є в матеріалах справи, до яких долучені знайдені під час обшуків у справі файли на електронних носіях. Один з цих файлів свідчить саме про це.
І Сівкович розглядався у якості перемовника з кремлем саме тоді, коли формувалася парламентська монобільшість і вся вертикаль влади «слуг».
Ці матеріали чудово пояснюють, яким чином агентура Сівковича обійняла ключові посади у різних гілках влади. Не тільки у спецслужбах, а й у Верховній Раді.
Аж до самого свого затримання силовиками за звинуваченням у державній зраді посаду голови комітету з питань свободи слова обіймав Нестор Шуфрич. Для того, щоби викрити цього найближчого друга Віктора Медведчука і багаторічного російського агента спецслужбам знадобилося півтора року тільки повномасштабної війни, не кажучи вже про період з 2014 року. І пішов він у слідчий ізолятор як агент Сівковича, який виконував його завдання.
Але з іншими його агентами чомусь досі ніхто нічого не робить.
У тій же Верховній Раді продовжує очолювати фінансовий комітет Данило Гетманцев. Який взагалі офіційно був помічником Сівковича, і якого саме цей зрадник України вивів у люди. У розпорядження Гетманцева віддані всі фіскальні органи країни, куди він попризначав своїх людей на ключові посади. За тією самою методикою, яку практикував Кулініч в СБУ.
Українські ЗМІ неодноразово писали і про зв’язки Гетманцева з Сівковичем, і про його бізнес у Криму, і про зв’язки його родини з міжнародними торговцями зброєю для терористичних угруповань на кшталт Хезболли. Але він продовжує керувати українською податковою і виконувати надважливе для росіян завдання – нищити український бізнес.
Насправді, це одне з ключових завдань для окупантів, адже саме підприємці є фундаментом європейської демократичної країни з ринковою економікою. Якою росіяни бачити Україну не бажають. І те, що Гетманцев намагається продати як «ефективне наповнення державного бюджету», насправді є знищенням бізнесу за марксистською моделлю, що дуже вигідно загарбникам.
Видається, що лише тепер, коли у судах публічно будуть розбиратися по суті справи щодо мережі Сівковича, ми остаточно зрозуміємо, чому люди на кшталт Шуфрича і Гетманцева засідали і засідають в українському парламенті.
Тому що все просто. Будь-які переговори – це про довіру. Як же Сівкович і фсб могли повірити у щирість намірів, якщо б їм не виділили квоти у новій владі? А ніяк. Напевно, це було навіть вимогою для початку розмови.
І, судячи з того, як повільно слідство вскриває ці російські консерви, всі опції досі є чинними. Шуфрича хлопнули, Гетманцева залишили. Чому так?
А тому що Шуфрич – це просто голова у телевізорі. А Гетманцев має реальний доступ і реальну владу. Ось такий переговорний процес.
