Кретини карантину

257
Карантин вихідного дня в інтерпретації українського уряду перетворився у “кретини вихідного дня”

Запроваджувати локдаун по суботах і неділях для кафе, фітнес-залів та сфери послуг на дев’ятому місяці епідемії коронавірусу в Україні могли тільки самогубці. Бо ж не весь бізнес пережив перші два місці повного локдауну, а ті хто вижив — ще досі відхаркує наслідки вимушеного простою. Все більше київських таксистів — це менеджери розвитку з тих фірм, які не пережили весняний карантин.

Замість того, щоб зробити розумні висновки з поправкою на жахливий стан української економіки, де в бюджеті на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля уже очікує дірка в 270 мільярдів гривень — уряд вирішив влаштувати перегони на граблях і розтяжках одночасно.

Чого лише варта заява очільника Кабміну про те, що це Європа…бере приклад із України, як боротися з COVID-19. От прямо у блокноти записують, як прокліпати усі можливі початкові протиепідеміологічні заходи, коли кількість хворих на коронавірус рахували десятками, а не десятком тисяч. Як добити нещасний малий бізнес, який тут з горем пополам зростав перші 30 років. А ще як пустити гроші із Фонду боротьби з коронавірусом… на асфальт. Бо ж дивиться на бетон приємніше аніж мати хліб і масло в холодильнику.

І то нічого, що 28 серпня цього року Конституційний суд уже визнав неконституційними урядові карантинні обмеження у березні-квітні. І оцей карантин вихідного дня у листопаді по суті є…незаконним. А отже оці усі обмеження для ресторанів і магазинів напередодні “чорної п’ятниці” є так собі конституційними. І цілком можливо, справи за порушення карантину потім легко розваляться у будь-якому суді.

Ні, авторка цього матеріалу ні в якому разі не закликає порушувати карантин. Досить уже нам поганого прикладу ресторану Колі Тищенка “Велюр” та особисто Володимира Зеленського і його вірного попутника Андрія Єрмака, які неодноразово порушували масковий режим у закладах харчування, у військових частинах, магазинах, школах та університетах. Приклад “верхів” породив модель поведінки для “низів” — ось звідти пішли оці маски на підборідді і розмови про те, що коронавірус породили вишки 5G.

Але давайте порахуємо, як це вдарить по українській економіці. Тих, хто заробляє на себе сам і дає роботу ще кільком українцям.

80% виручки українських закладів громадського харчування припадає саме на вихідні дні. Половина доходів брендів одягу — це теж вихідні і святкові вікенди. Всі вони без клієнтів і отриманої виручки можуть повторити сумну долю колег, які збанкрутували навесні і там, де рясніли яскраві вивіски — зараз наклеєні оголошення про оренду.

Не так давно авторка цих рядків відвідувала сеанс кінофільму “Атлантида” та Національний художній музей України. Скрізь міряли температуру, просили вдягати маски і проводили регулярне вологе прибирання. Шалених черг і ажіотажу в місцях культурного відпочинку не було — тобто сенсу закривати кінотеатри і музеї, по яких карантин ударив просто нещадно, сенсу особливого не було.

Людей там було не так багато. І я думаю, що отримати коронавірус набагато легше в маршрутці у пробці з Лівого берега на Правий в час пік. Або ж у потязі — де у купе кільканадцять годин їде троє абсолютно випадкових людей з невідомим станом здоров’я. Або під час шопінгу у продуктовому супермаркеті увечері, коли всі масово купують пиво і до нього і близько стоять у чергах на каси.

Що пропонує уряд натомість? По суті Денис Шмигаль розписався у власній безпорадності  і абсолютному нерозумінні базових медичних норм. Коронавірус не розсмоктувався сам собою, коли депутати у сесійні тижні всіляко ігнорували масковий режим. Коли нічні клуби після 22.00 типу не працювали, а насправді в інстаграм можна було знайти за тегами низку світлин із вечірками до ранку.

Так от зараз унікальна інформація для Шмигаля і Степанова — за вихідні вірус теж нікуди не піде. А навіть почне атакувати вдвічі сильніше. Бо ж наші громадяни з ударною силою у п‘ятницю штурмуватимуть ресторани, ТРЦ і каси супермаркетів. А на вихідні не обмежуватимуть себе у соціальних контактах — масово відвідуючи родичів та друзів.

Уряд, влада, Міністерство охорони здоров’я зараз уперто заявляють, що локдаун — це єдиний вихід. І так мовляв, вчиняють Франція, Польща, Італія. Тільки от така схема годитися для тих, у кого є запас економічної міцності і у кого нема війни із Російською Федерацією уже сьомий рік. Кому не пропонують взяти на себе фінансування ОРДЛО до 2050 року. Так само локдаун годиться для тих, у кого в урядах працюють нудні економісти і аналітики, а не веселі коміки і випадкові кочегари із Бурштинської ТЕС.

Нині уряд, який тримав нас всіх під замком три місяці весною, замість того, щоб обладнати додаткові лікарні, купити мільйони тестів, налагодити систему відслідковування та ізоляції хворих на COVID-19 та їхні контакти, дезінфекції громадського транспорту — зробив рівно “нуль” і в черговий раз  вирішує свою неефективність та бездарність за рахунок українців.

Ми б могли піти шляхом “Шведського варіанту”, але не вистачило сили зізнатися у тому, що локдауни для нас — занадто велика розкіш. Могли б піти шляхом Словаччини, але тут нема снаги і розуму організувати масове тестування, бо ковідні гроші або залиті бетоном та трасі, або мільярди цих коштів пішли на підтримку поліції.

Можна було раніше розповісти про користь масок і запровадити за їхнє не носіння штрафи, але президент і очільник ОПУ Єрмак самі власним прикладом підтвердили сумну істину, що ігнорування правил гігієни — обов’язково притягне до себе ковід.

Лише зараз у новинах з’явилась інформація, що уряд на дев’ятому місяці появи коронавірусу в Україні — постановив виділити з «ковідного» фонду додаткові 895 мільйонів гривень на забезпечення киснем ліжкового фонду в лікарнях за рахунок коштів…виділених на утримання доріг.

До весни можемо отримати не просто тотальний коронавірус. Не просто економічну кризу з банкрутством мільйонів громадян. А реальну трагедію із державним управлінням. Бо нинішні дії влади можна сміливо записувати у хрестоматію про те, як не можна керувати країною. Поверніть дорослих і розумних в уряд! “Квартал” і “Слуга народу” уже не смішні і не надихають.

МАРИНА Данилюк-ЯРМОЛАЄВА

Поделиться:
Загрузка...