Місто-фортеця Бахмут має великі шанси стати тим каменем, об який зламають свої зуби російські окупаційні війська, втім зараз бої йдуть в межах міста
Бахмут
Зосередивши довкола Бахмута найбільшу концентрацію артилерії та боєздатних частин, окупанти спромоглися на просування на 60 метрів у день. Натомість, за підрахунками військових експертів, через орієнтовно два місяці боїв такої інтенсивності кількість артилерійських обстрілів може скоротитися до такого рівня, як у ЗСУ. Щоправда, нюанс у тому, що в нас постріли б’ють точно в ціль, а не насипають «куди влучить». Тобто десь у лютому росіяни остаточно виснажаться і втратять увесь наступальний потенціал, адже вони не вміють наступати без артилерії.
Упродовж минулого тижня на південних та північних околицях міста тривали важкі бої. Ворог намагався пробитися між Опитним і Кліщіївкою та в напрямку на Підгородне, втім Сили Оборони відбили всі атаки. Водночас у східних і південно-східних межах Бахмута точилися міські бої. У цій частині міста є промислова забудова, яка переходить у низькоповерховий приватний сектор. З боку вулиці Патріса Лумумби окупантам вдалося просунутися на кілометр і зайти у приватний сектор на вулиці Максименка. З південного сходу загарбники спочатку пробилися майже до дамби на річці Бахмутка, що ділить місто навпіл. Але вже у п’ятницю наші воїни відкинули їх майже на кілометр. Натомість росіяни знищили залізничний міст, який забезпечував постачання Бахмута зі Слов’янська.
На схід від Соледара московити спершу окупували половину Яковлівки, а перед вихідними зайняли її повністю. Втім на вихідних ЗСУ провели контрнаступ і деокупували більшість села. Втім росіяни не полишають спроб обійти Яковлівку з півдня.
Тим часом ЗСУ повідомили, що на допомогу захисникам на Бахмутському напрямку нарешті надійшло довгоочікуване підкріплення та ротація. На позиції почала заходити підсилена 24-та бригада ім. Короля Данила.
HIMARSи знищили пункт зосередження окупантів у Кадіївці та ліквідували близько 60 росіян, а ще сотню вивели з ладу.
Південний фронт
Від Мелітополя до Бердянська ЗСУ реалізовують той самий сценарій, за яким розвивалися події на Правобережжі Херсонщини – посилено знищують будь-які накопичення бронетехніки чи живої сили ворога, щоб підготувати ґрунт для наступу.
На Запоріжжі «бавовна» побувала в Молочанську, Пологах, Токмаку, Новобогданівці, Майському, Дніпрорудному, Енергодарі й Василівці, знищено чимало техніки, а місцеві лікарні переповнені пораненими росіянами, в тому числі відомо про ліквідацію штабу ФСБ.
Але найгарячіше цими днями було в Бердянську і Мелітополі. Від лінії фронту до Бердянська – понад 100 км, що занадто далеко для HIMARSів. Попри це, в п’ятницю по скупченню ворога прилетіло близько 15 ракет, ймовірно, запущених з ракетного комплексу «Вільха» українського виробництва.
У Мелітополі пролунало до десятка гучних вибухів, в різних районах міста, зокрема знищено ресторан «Привал мисливця», в якому саме зібралося чимало окупантів та поплічників «губернатора»-колаборанта. Однак найпотужнішим успіхом став підрив українськими диверсантами опор залізничного мосту між Мелітополем і Костянтинівкою. Цей міст – один з небагатьох, який забезпечував росіянам логістику з Криму.
У Криму бавовна завітала на 3 стратегічні аеропорти, зокрема, «Бельбек» в Севастополі, «Саки» в Новофедорівці, а також в Джанкої. Хоча окупанти офіційно заявили, що їхня ППО збила усі безпілотники. Через «необережне поводження з вогнем» згоріла казарма в селищі Совєтський, постраждали чмобіки.
Луганщина
Якщо південний фронт тільки «дозріває» під шквальним вогнем ЗСУ, то Луганщина вже майже готова. Складається враження, що от-от уся оборонна система чмобіків посиплеться, як картковий будинок. Хоча на карті немає змін, однак про це свідчать чимало додаткових фактів. Усі атаки росіян на Білогорівку, Торське чи на захід від Сватового закінчилися провально та вичерпали значні людські ресурси. Водночас сіра зона підійшла на 2 км до південних околиць Кремінної, а за 5 км на північ від неї тривають активні бої, в яких ЗСУ зуміли не тільки зберегти контроль над Червонопопівкою, а й розвинути успіх.
На північ від Сватового Сили Оборони поступово просуваються в напрямку Нижньої Дуванки. У самому Сватовому знищили базу вагнерівців. Окупанти змістили свої оборонні та логістичні акценти на Старобільськ і поступово відводять стратегічні резерви. Таке враження, що вони змирились із втратою Сватового і Кремінної.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
espreso.tv
