В останні дні багато українців вирішили, що Європа є нашою останньою надією у боротьбі з Трампом і Путєним. Мовляв, заміним американо на європіано і будем воювать проти підарашистів трохи складніше, але прорвемось, обстановка напряжонна, але контрольована.
Це не так. «Financial Times» проаналізувало наскільки європейці в військовому плані залежать від американців. І загальний результат такий: прямо зараз — дуже суттєво. Може через багато років щось зміниться, але зараз – є умовна «кнопка» для відключення американських літаків на службі у європейців.
Це означає, що нам не варто розраховувати на жодні різкі рухи з боку євросоюзників, які могли б роздратувати Трампа. Вони можуть скоріше пропонувати йому, просити щось. Але вони точно не будуть приймати односторонні рішення а-ля «та пішов ти нах*уй ї*банько, зарядимо потужність в незламність і будем воювать на пляжах денцями розбитих пивних пляшок, тому що це все, що у нас є!»
Цей лонгрід для тих, хто хоче розуміти реальні можливості. На жаль, він ні фіга не лікує, вибачте((((
Чи можуть США вимкнути зброю Європи?
Давній союзник США тримає на відстані смертоносне повстанське угруповання за допомогою ескадрилій військових літаків, які постачають американці.
Коли зовнішня політика США різко змінюється, літаки залишаються, але раптово зникають підрядники, запчастини та вкрай необхідні оновлення програмного забезпечення. За кілька тижнів більше половини літаків опиняються на землі. Чотири місяці потому столицю захопили повстанці.
Такою була реальність Афганістану в 2021 році. Після того, як виведення військ США вивело з ладу більшість кабульських гелікоптерів Black Hawk, каскадний ефект був швидким. «Коли підрядники пішли, це було схоже на те, що ми витягли всі палички з кубика Дженги і очікували, що він залишиться стояти», — сказав один американський командир в інтерв’ю урядовим дослідникам того ж року.
Сьогодні подібний привид переслідує союзників США в Європі. Після того, як США припинили військову підтримку України, різко розвернувшись у бік Росії, багато європейських урядів відчувають докори сумління за десятиліттями закупівель американської зброї, які поставили їх у залежність від Вашингтона у питанні подальшого функціонування їхніх озброєнь.
«Якщо вони бачать, як Трамп поводиться з [президентом України Володимиром] Зеленським, вони повинні хвилюватися. Він кидає його під автобус», — сказав Мікаель Грев, колишній пілот винищувача Gripen, а нині генеральний директор шведської компанії Avioniq, яка займається розробкою штучного інтелекту. «Скандинавські і балтійські країни повинні замислитися: чи не зробить він те ж саме з нами?»
Таке занепокоєння призвело до того, що дебати розгорнулися навколо питання про те, чи зберігають США секретні так звані «вимикачі», які можуть знерухомити літаки і системи озброєнь. За словами Річарда Абулафії, керуючого директора консалтингової компанії AeroDynamic Advisory, це ще не доведено: «Якщо ви постулюєте існування чогось, що можна зробити за допомогою невеликого програмного коду, то це існує».
На практиці це може навіть не мати значення, оскільки сучасні бойові літаки та інші складні види озброєнь, такі як протиракетні системи, сучасні безпілотники і літаки раннього попередження, вже покладаються на американські запчастини і оновлення програмного забезпечення.
«Це не так просто, як вимикач», — сказав Джастін Бронк, старший науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб (Rusi). «Більшість європейських збройних сил значною мірою залежать від США в питаннях підтримки зв’язку, радіоелектронної боротьби і поповнення боєприпасів під час будь-якого серйозного конфлікту».
Тим часом залежність Європи від США зростає: за даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, на Америку припадає 55 відсотків європейського імпорту оборонного обладнання між 2019 і 2023 роками — порівняно з 35 відсотками за попередні п’ять років.
Сер Бен Воллес, колишній міністр оборони Великої Британії, сказав, що, якби він все ще був на посаді, його першою реакцією було б замовлення «оцінки наших залежностей і вразливостей у відносинах з міжнародними партнерами — в тому числі зі США». Це дозволило б поміркувати «над тим, чи потрібні стратегічні зміни».
Бойові літаки
Трамп неодноразово заявляв про свій намір купити — або захопити — Гренландію, автономну територію в складі королівства Данія. Посилаючись на стратегічну важливість Арктики, данські міністри дали зрозуміти, що намагатимуться зміцнити острів — потенційно шляхом розширення злітно-посадкової смуги аеропорту для розміщення куплених у США винищувачів F-35.
Але для цієї конкретної місії ці літаки можуть виявитися майже марними. «Який сенс Данії відправляти F-35 для захисту Гренландії?» — запитує Саш Туса, аналітик з аерокосмічних і оборонних питань, вказуючи на невизначеність щодо того, чи будуть F-35 літати — якщо США не захочуть цього.
Літак покладається на постійне оновлення і технічну підтримку з боку США через їхню Автономну логістичну інформаційну систему, яка має бути замінена програмою-наступницею, відомою як Odin, Інтегрована мережа оперативних даних. Ці системи керують усім — від планування місій і баз даних про загрози до діагностики технічного обслуговування.
«Проблема справді складного оборонного обладнання полягає в тому, що [воно потребує] стільки підтримки з боку постачальника, що якщо постачальник вирішує припинити підтримку, обладнання перестає працювати, якщо не миттєво, то дуже, дуже швидко», — сказав Туса.
Питання, над яким вони будуть думати, — «як ви додасте захист від США до своєї оборонної структури?» Більше половини сучасних бойових літаків Європи — в основному F-35 і F-16 — закуповуються в США.
Ще до ери Трампа, на ранніх стадіях програми F-35, Велика Британія — головний покупець, який виробляє багато деталей для літака, — попросила гарантій «операційного суверенітету». Деякі запевнення були надані в 2006 році, але жоден союзник США не має такого рівня доступу до вихідного коду системи, як Вашингтон.
Lockheed Martin заявила, що в рамках своїх урядових контрактів компанія постачає «всю системну інфраструктуру і дані, необхідні для всіх замовників F-35 для підтримки літака в робочому стані». Закордонні військові продажі є «угодами між урядами, тому всі подальші питання найкраще вирішувати США або урядам відповідних країн-замовників», — додали в Lockheed.
Міністерство оборони Швейцарії нещодавно підкреслило, що його F-35 може використовуватися «автономно» після того, як виникли питання про вплив США на літаки. Але воно додало, що жоден сучасний західний винищувач не є повністю незалежним від американських захищених систем передачі даних і супутникової навігації GPS — навіть ті, що виробляються європейськими виробниками.
Ядерне стримування Великої Британії
Британські сили стримування опинилися під особливою увагою, оскільки вони покладаються на підводні човни, озброєні балістичними ракетами «Трайдент». Ці ракети орендовані у США і регулярно повертаються на американську базу в Кінгс-Бей, штат Джорджія, для технічного обслуговування. Випробування ракет також проводяться під наглядом США на мисі Канаверал у Флориді.
Ця залежність обмежує незалежність системи, але, на думку аналітиків, неясно, чи вплине вона на операції Великої Британії через кілька місяців або років.
Малкольм Чалмерс, заступник генерального директора Русі, сказав, що перспектива того, що США вирішать припинити обслуговування британських ракет «Трайдент», є «дуже малоймовірною».
«Це був би кінець особливих відносин між Великою Британією і США, якби вони надовго припинилися», — сказав Чалмерс. Трайдент також є частиною Договору про взаємну оборону між США і Великою Британією, який був продовжений на невизначений термін після його повторної ратифікації в листопаді минулого року.
Однак Нік Каннінгем, аналітик з Agency Partners, заявив, що ракети «Трайдент» залишаються «критичною точкою вразливості для Великої Британії». Враховуючи роль США в обслуговуванні, він вважає, що Британія повинна принаймні вивчити можливість використання французьких балістичних ракет M51, що запускаються з підводних човнів. Франція і Великобританія є єдиними ядерними державами в Європі.
Дані і розвідка
Одне з джерел в оборонній промисловості стверджує, що важлива частина розвідки, спостереження і розвідувального повітряного флоту в Європі була «фактично закладена США і заснована на їхній співпраці».
Конкретні приклади включають британські літаки-розвідники Rivet Joint, мисливці за підводними човнами P8 Poseidon (використовуються Норвегією і замовляються Німеччиною), літаки раннього попередження Wedgetail і безпілотники Protector.
Багато європейських країн використовують американський безпілотник Reaper компанії General Atomics, який покладається на надані США супутникові лінії зв’язку і програмну підтримку. Італії та Франції знадобився тривалий процес отримання дозволу США на оснащення безпілотників ракетами.
Занепокоєння в європейських столицях викликають не стільки конкретні системи озброєнь, скільки можливість того, що США можуть припинити комунікаційну підтримку і обмін інформацією на будь-якій платформі — від винищувачів до гелікоптерів Chinook і Apache, а також систем протиповітряної оборони, таких як Patriot.
«Існує очевидне занепокоєння щодо надійності США як вашого ключового оборонного партнера», — сказав Дуглас Баррі, старший науковий співробітник з питань військової аерокосмічної галузі Міжнародного інституту стратегічних досліджень. Нещодавній різкий поворот у зовнішній політиці США «ставить під сумнів цілу низку речей, які світ сприймав як належне».
Тривале оборонне партнерство?
Хоча Дональд Трамп, можливо, і похитнув трансатлантичний альянс, Йоахім Фінкельман, директор Данської оборонної і безпекової промисловості, сказав, що повсякденні контакти на промисловому рівні продовжуються в звичайному режимі. «Існує багато занепокоєння щодо того, що може статися, але до цього часу ми не відчували жодних змін у відносинах зі США».
Фінкельман зазначив, що Данія сама виготовила понад 100 деталей для літаків F-35 і є одним з багатьох національних постачальників. «Я не знаю, які можливості є у США, щоб виробляти їх, якщо вони не отримають данські елементи», — сказав він.
Тим часом, головною жертвою невизначеності, швидше за все, стане американська оборонна промисловість, а не її європейські замовники.
Американські оборонні компанії вже давно використовують неявні гарантії безпеки з боку Вашингтона як маркетинговий інструмент для своїх дорогих товарів, таких як винищувачі. Але Туса сказав, що демонстрація США своєї готовності припинити підтримку була «абсолютно фатальною» для продажів.
«Довіра — це те, що можна порушити лише один раз», — сказав він.
Акції провідних американських оборонних концернів значно відстають від акцій їхніх європейських конкурентів, які стрімко зросли після повернення Трампа до Білого дому. Хоча жодне американське замовлення не було скасоване, мало хто сумнівається, що Європа почне дотримуватися більш незалежного підходу.
«Це, по суті, є сигналом початку кінця західного альянсу, або, принаймні, тієї його частини, яка включає США, — сказав Абулафія. «Небеса допоможуть американській збройовій промисловості. Це катастрофічно з точки зору експорту».
