После возвращения из совещательной комнаты судьи Апелляционного суда города Киева озвучили свое решение относительно продления содержания под стражей Владимира Цемах — отпустить его под личное обязательство.
Прокурор с решением суда не согласен, впрочем, по его словам, «это решение суда и оно является окончательным и обжалованию не подлежит».
«Как я понимаю, господин Цемах будет достаточно труднодоступным для международной следственной группы. У него есть личное обязательство, но средств контроля, как электронный браслет или способа отслеживать его местонахождение, у нас нет», — пояснил представитель обвинения.
Напомним, во время рассмотрения апелляции прокурор Олег Пересада заверил суд в том, что на свободе Цемах не будет находится в безопасности — ведь Москва может ликвидировать неудобного свидетеля.
Сам Владимир Цемах во время перерыва в судебном заседании на вопрос журналистов о том, считает ли он, что на свободе ему грозит опасность, ответил: «Я бред не комментирую».
О том, что Россия затягивает обмен пленными, и провоцирует информационную волну, чтобы подтолкнуть власти Украины к выгодной для себя формуле обмена, писал Юрий Бутусов. «Путин требует выдачи на обмен Владимира Цемаха — командира роты наемников в 2014-м в Снежном, который является одним из подозреваемых в расследовании гибели «Боинга МН-17″. … Именно желание забрать Цемаха и сорвать расследование заставило Путина пойти на переговоры об освобождении пленных», — считает он.
Напомним, в конце июня Служба безопасности задержала бывшего начальника ПВО бригады наемников РФ Цемаха. Секретарь Совета национальной безопасности и обороны Александр Данилюк заявлял, что Цемах обладает ценной информацией о причастности России к катастрофе самолета Malaysia Airlines на Донбассе.
Нидерланды, в свою очередь, просят Украину не отдавать России этого фигуранта дела о крушении Malaysia Airlines.
P.S. Ілюзія перемоги на умовах окупанта
Вся ця історія з обміном ціною звільнення терориста звелася до класичного протистояння українців (ми за перемогу, тільки перемогою можна здобути мир, плач не дав свободи ще нікому) з малоросами (ми за мір).
Причому малороси гидотно маніпулюють нашими заручниками. «Наші люди, їх треба звільняти…» — кажуть вони.
А чи в курсі ці наші люди, що їх звільняють такою ціною?
Бо я дивився засідання судів і ці наші люди вели себе достойно, як справжні сини України і не збиралися обмінювати себе на інтереси держави.
Ба, більше того, а чого ж ви нічого не говорите за 56 військових, яких вбив Зеля своїми «перемир’ями» під час яких не можна оборонятися?
Це були не наші люди?
Заради чого були ці жертви? Вбити 56 військових, віддати 2 державних зрадників, купу агентури і міжнародного терориста з 300 безневинними жертвами в здобутку, здати державні інтереси за те, щоб випустили 30 людей?
Тобто, люди, які безцільно гинуть на фронті — це просто розхідний матеріал, щоб потім попіаритися на звільненні значно меншої кількості людей ціною здачі державних інтересів?
Але я не про це.
Я про те, що зелена трясовина завтра чи після завтра включить наповну своїх гівнометів і ті будуть створювати щось на кшталт перемоги після звільнення полонених.
Але це буде ілюзія перемоги.
Така сама ілюзія перемоги як ілюзія миру на умовах окупанта.
Бо за цією ілюзією перемоги у звільненні заручників послідує:
1) путін-міратворец — давайте его в Г7
2) путін пошол на уступкі — давайте снімім санкциі
3) путін виходить з петлі по Боїнгу
4) погіршення стосунків з Нідерландами і ЄС
5) Україна випустила свідка — відтак Україна сама винувата в злочинах
6) позови проти України родичів загиблих в терористичному акті до України і їх задоволення з причини того, що ми винуваті. Але ви живете в епоху бідності, заплатите
7) зеля відтепер буде виконувати всі прихоті хла, бо з цього миротворця знімуть санкції
А все тому, що щеля, маючи на руках рішення міжнародного трибуналу з вимогою до росії випустити моряків, вирішив ще й стати на коліна, поставивши раком Україну.
І нема виправдань цьому. Жодних.
Бо цей бій не закінчився миром.
Спроби здобути ілюзію миру на умовах окупанта закінчилися окупацією ворогом міжнародних позицій України.
Наш супердипломат швидко руйнує інструмент санкцій. А без санкцій та дипломатичної підтримки нас чекає перспектива капітуляції. Думай. Те.
