Уникальный документ попал в распоряжение редакции «Нового Региона». В нем приводится обращение российских военных начальнику Военной академии Генерального штаба Вооруженных Сил РФ (с копией для заместителя Генпрокурора и начальника Главного управления кадров Министерства обороны РФ Горемыкина) по поводу неподобающего поведения командующих войсками страны-агрессора Тимофеева и Бушуева.
Уникальные цитаты из подлинного рапорта
Текст письма начинается словами: «Обращаются к Вам боевые офицеры Центра территориальных войск Южного военного округа, которые в очередной раз, не раздумывая, выполнили приказ Президента России и Правительства, и продолжают выполнять специальное задание на территории Украины… Добросовестно и честно выполняя свой офицерский долг со всей ответственностью заявляем, что и генерал Тимофеев, и полковник Бушуев, являются позором российской армии и недостойны находится в рядах генералов и офицеров Вооружённых Сил Российской Федерации».
Довольно трогательно захватчики описывают, как ради карьерного роста Тимофеев «пошел по трупам».
«За год своего бездарного командования, самая укомплектованная и боеспособная 3 отдельная мотострелковая бригада 1 АК (г. Горловка) потеряла более половины личного состава и 35% боевой техники. Погибли лучшие бойцы, как с точки зрения военного профессионализма, так и с учётом их патриотизма и убеждений в правоте своего осознанного выбора за присоединение Донбасса к России», – жалуются оккупанты.
Также Тимофеева обвиняют в утечке информации о реальных персональных данных кадровых офицеров российской армии и их родственников. «В свою очередь, полковник Бушуев, который стал посмешищем для всего мира в силу своей природной глупости, чванства, лени и беспробудного пьянства. Дурачества Бушуева во время службы во внутренних округах, издевательство над подчинёнными и символами государственности России (знаменитое исполнение гимна в противогазах), при выполнении специального задания на украинском Донбассе дополнилось многочисленными примерами его безалаберности и ущербности», – говорится в тексте.
Далее российские военнослужащие признаются, что «более месяца это «полководец» фактически находился под домашним арестом, так как мы не могли доверить ему управление войсками, и вынуждены были выводить из запоя».
Помимо боевых потерь, на счету указанных генералов оказались «утопленные на полигоне четыре БМП», «потерянный БПЛА, фактически переданный украинским военным», и какие-то «ковбойские истории с угоном командно-штабного БТР местного министра обороны», которые, к сожалению, не расписаны в документе более подробно.
С учетом вышеизложенного авторы обращения (к слову, в основном полковники и подполковники) просят дать адекватную оценку действиям генерал-майора Игоря Тимофеева и полковника Александра Бушуева «во время выполнения ими специального задания на территории Украины», а также исключить их из числа кандидатов на поступление в Военную академию Генерального штаба Вооруженных сил РФ.
Со своей стороны, «НР» отмечает, что не имеет ничего против не только поступления данных «полководцев» в академию, но и всецело поддержит назначение любого из них министром обороны РФ, так как подобные командующие, на наш взгляд, наиболее точно и полно восплощают моральный облик и профессионализм войск государства-агрессора.
Ксения Кириллова
P.S. Військовий злочинець, генерал-майор ЗС РФ ТИМОФЄЄВ Ігор Борисович (прізвище прикриття – Соколов)
(ТИМОФЕЕВ Игорь Борисович)
командир 3 окремої мотострілецької бригади (Горлівка) 1 АК (Донецьк, Україна) Центру територіальних військ Південного ВО ЗС РФ
Прізвище, ім’я, та по-батькові за документами прикриття: СОКОЛОВ Ігор Борисович.
Посада та місце проходження служби до відрядження для участі у збройній агресії проти України: командир 33 окремої мотострілецької бригади (гірської, Майкоп, Республіка Адигея) 49 Армії Південного військового округу ЗС РФ.
Рік та місце народження: 1968 р., м. Новосибірськ, Росія.
Освіта:
Рязанське вище повітрянодесантне командне училище – у 1991 р.;
Загальновійськова академія ЗС РФ – у 2003 р.
Проходження військової служби на командних посадах:
2009 – 2011 рр. – командир 56 окремої гвардійської десантно-штурмової козачої бригади (легкої) Південного ВО ЗС РФ;
2011 – 2015 рр. – командир 33 окремої мотострілецької бригади, (гірської, Майкоп, Республіка Адигея) 49 Армії Південного військового округу ЗС РФ.
Бойовий досвід: учасник “чеченських” кампаній 1995 та 2000 рр.
Додаткова інформація:
однокашник генерал-лейтенанта Теплінського М.Ю., начальника штабу – першого заступника начальника Центру територіальних військ Південного ВО ЗС РФ;
військове звання генерал-майор присвоєно указом президента РФ №101 від 21.02.2014 р.
Військовий злочинець, полковник ЗС РФ БУШУЄВ Олександр Миколайович
(БУШУЕВ Александр Николаевич)
командир 7 окремої мотострілецької бригади (м. Дебальцеве, Україна) 2 АК (Луганськ, Україна) Центру територіальних військ Південного ВО ЗС РФ
Посада та місце проходження служби до відрядження для участі у збройній агресії проти України: проходив службу на командних посадах у Повітрянодесантних військах ЗС РФ: командира батальйону та начальника штабу – першого заступника командира 83 окремої десантно-штурмової бригади (Уссурійськ, Приморський край, Росія).
Прізвище, ім’я, та по-батькові за документами прикриття: КОЛОСОВ Олександр Миколайович.
Освіта: Казанське суворовське військове училище, Далекосхідне віще загальновійськове командне училище.
Додаткова інформація:
за час проходження служби на означених вище посадах в ЗС Росії полковник Бушуєв О.М. зазнав дурної слави серед підлеглих та співслужбовців у зв’язку з регулярними випадками приниження їх честі і гідності, а також фізичного насильства. Улюблене заняття полковника О.Бушуєва – примусити особовий склад до виконання державного гімну Росії в протигазах на плацу в нічний час ;
під час командування 7 омсбр (Дебальцеве, Україна), відмічені неодноразові факти непокори до виконання наказів полковника Бушуєва О.М. з боку військовослужбовців 2 та 3 батальйонів. Врегулюванням ситуацій був вимушений займатись особисто командувач 1 АК генерал-майор ЗС РФ Асапов Валерій Григорович.
Військовий злочинець, генерал-майор ЗС РФ НІКІФОРОВ Євген Валерійович
(НИКИФОРОВ Евгений Валерьевич)
командувач 2 АК (Луганськ, Україна) Центру територіальних військ Південного ВО ЗС РФ
Прізвище, ім’я, та по-батькові за документами прикриття під час перебування на тимчасово окупованих територіях сходу України: МОРГУН Євген Валерійович.
Посада та місце проходження служби до відрядження для участі у збройній агресії проти України: заступник командувача 58 Армії Південного військового округу ЗС РФ (Владикавказ).
Рік народження: 1970 р.
Освіта:
Коломенське вище артилерійське командне училище – у 1991 р.;
Загальновійськова академія ЗС РФ – у 2005 р.;
Академія Генерального штабу ЗС РФ – у 2012 р.
Проходження військової служби на командних посадах:
1991 – 2002 рр. – командир артилерійського взводу, протитанкової батареї, начальник штабу дивізіону, командир парашютно-десантного батальйону 83 окремої десантно-штурмової бригади (Уссурійськ, Приморський край) Далекосхідного військового округу ЗС РФ;
2005 – 2010 рр. – командир 83 окремої десантно-штурмової бригади Далекосхідного військового округу ЗС РФ;
2012 – 2014 рр. – заступник командувача 58 Армії (Владикавказ) Південного військового округу ЗС РФ.
Бойовий досвід: учасник “чеченських” кампаній 1995 та 2000 рр.
Додаткова інформація:
військове звання “генерал-майор” присвоєно указом президента РФ №468 від 08.05.2013 р.
Військовий злочинець, полковник ЗС РФ КІРІЄНКОВ Олександр Валентинович
(КИРИЕНКОВ Александр Валентинович)
КИРИЕНКОВ Александр Валентинович заступник командира по роботі з особовим складом
7 омсбр (Дебальцеве, Україна) 2 АК (Луганськ, Україна) Центру територіальних військ Південного ВО ЗС РФ
Приймає безпосередню участь у злочинній діяльності на території України у 2015 – по т.ч.
Посада та місце проходження служби до відрядження для участі у збройній агресії Росії проти України: офіцер відділу виховної роботи 93 дивізії протиповітряної оборони (м.Владивосток) 11 армії ВПС і ППО (м.Хабаровськ) Східного військового округу (м.Хабаровськ) ЗС РФ.
Рік та місце народження: 18.06.1971 р., смт. Красний, Смоленська обл., Росія.
Освіта:
Вільнюське вище командне училище радіоелектроніки ППО (1992 р.); Військовий інститут міністерства оборони РФ (2010 р.).
Проходження військової служби на командних посадах:
1999-2010 рр. – заступник командира по роботі з особовим складом
268 окремої радіолокаційної роти (в/ч 39032, с. Мала Кема Тернейського району Приморського краю);
2010 — 2014 рр. – заступник командира по роботі з особовим складом 344 радіотехнічного полку (в/ч 30986, смт. Угловое, м.Артем, Приморський край) 12 бригади повітряно-космічної оборони 3 Командування ВПС і ППО м.Владивосток) Східного ВО (м.Хабаровськ) ЗС РФ;
2014 — 2015 рр. – офіцер відділу виховної роботи 93 дивізії ППО (м.Владивосток) 11 армії ВПС і ППО (м.Хабаровськ) Східного ВО (м.Хабаровськ) ЗС РФ;
з кінця 2015 р. по т. ч. – заступник командира по роботі з особовим складом 7 окремої мотострілецької бригади (Дебальцеве, Україна) 2 АК (Луганськ, Україна) Центру територіальних військ (Новочеркаськ, Росія) Південного ВО (Ростов, Росія) ЗС РФ.
Додаткова інформація: за участь у бойових діях на території України присвоєне військове звання “полковник”.
gur.mil.gov.ua
