Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 23.09.2025
1. Українські удари безпілотників по нафтопереробних заводах у росії різко скоротили експорт пального з рф, який у вересні може впасти до найнижчого рівня з 2020 року.
— З початку серпня атак зазнали вже 16 із 38 російських НПЗ, деякі — по кілька разів. Під ударами опинився і один із найбільших заводів у Рязані, потужністю 340 тис. барелів на добу.
— За оцінками Energy Aspects, атаки паралізували переробку більш як 1 млн барелів на день. Дані OilX та Vortexa, що відстежують вантажоперевезення, свідчать: якщо нинішня тенденція збережеться, вересневий експорт дизеля з росії впаде до мінімуму за останні п’ять років.
— «Схоже, це найефективніша кампанія України проти російської паливної інфраструктури з початку війни», — зазначив Бенедикт Джордж, керівник відділу ціноутворення на європейські нафтопродукти компанії Argus.
2. російська паливна криза посилюється після серії успішних атак українських дронів на нафтопереробні заводи та термінали.
— Переробка нафти в окремі дні скоротилася майже на 20%, що призвело до перебоїв у постачанні пального на внутрішньому ринку.
— Найбільше відчутний дефіцит бензину марок Аі-92 та Аі-95. У низці регіонів, зокрема на Далекому Сході, в Криму, в Поволжі та Центральній росії, приватні автозаправки змушені тимчасово закриватися через відсутність палива.
— Проблеми особливо гострі для незалежних АЗС, які не входять до складу вертикально інтегрованих компаній та не мають можливості створювати запаси на тлі високих кредитних ставок.
— Попри офіційні заяви російських чиновників про «тимчасові труднощі», ситуація вказує на серйозні системні проблеми енергетичної галузі рф.
— Внутрішній ринок, який довгий час кремль вважав захищеним, виявився вразливим: українські удари не лише зменшують експортні доходи москви, але й безпосередньо б’ють по щоденному життю росіян.
— Паливна криза стала ще одним свідченням того, що економіка росії не витримує поєднання санкційного тиску та воєнних витрат, а енергетична інфраструктура країни дедалі більше перетворюється на слабке місце в затяжній війні проти України.
3. росія планує збільшити податки.
— кремль планує зобов’язати навіть дрібний бізнес платити ПДВ: поріг звільнення можуть знизити з 60 млн до 10 млн рублів на рік. Це зачепить мільйони підприємців на спрощеній системі (їх понад 4,4 млн).
— Паралельно влада розглядає підвищення ставки ПДВ з 20% до 22%, що дасть бюджету близько 1 трлн рублів щорічно.
— Бізнес критикує ідею: прибутки впадуть, ціни виростуть мінімум на 1–2%, витрати ляжуть на споживачів.
— Причина – рекордний дефіцит: лише за 7 місяців 2025 року він сягнув 4,9 трлн рублів (2,2% ВВП), вже перевищивши річний план.
4. росія намагається повернути собі місце в керівному органі Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), з якого її виключили у 2022 році після визнання відповідальності за збиття пасажирського літака та привласнення сотень іноземних авіалайнерів.
— Однак ця спроба зустріла жорсткий опір з боку Євросоюзу. Сьогодні в Монреалі відкривається асамблея ICAO, де 193 країни-члени обговорять нові цілі для авіаційного сектору та оберуть 36 держав до ради організації. кремль просуває свою кандидатуру, намагаючись позиціонувати себе як «одну з провідних авіаційних держав світу».
— У Брюсселі прямо заявляють, що повернення москви в раду є неприйнятним.
— «Держава, яка ставить під загрозу життя авіапасажирів і систематично порушує міжнародні правила, не може мати місце в органі, покликаному гарантувати їхнє дотримання», – наголосила Анна-Кайса Ітконен, речниця Єврокомісії з питань транспорту.
— росія опинилася під дипломатичною ізоляцією навіть у сфері цивільної авіації, де кремль намагається прикриватися «столітньою історією» авіабудування, але фактично асоціюється з воєнними злочинами та піратськими методами у міжнародному повітряному просторі.
5. російські резерви на Заході заморожені у величезних обсягах стали головною темою санкційної політики.
— Після вторгнення в Україну у 2022 році США, ЄС та союзники заблокували операції з Центробанком і Мінфіном рф. За оцінками, йдеться про 300–350 млрд доларів, приблизно половину золотовалютних резервів, які росія тримала у західних валютах та цінних паперах.
— Основна частина цих активів зосереджена в Європі, найбільше — у бельгійському депозитарії Euroclear. Станом на кінець червня 2025 року там обліковувалося 194 млрд євро російських активів, які принесли понад 2,7 млрд євро відсотків лише за перше півріччя.
— Структура заморожених резервів виглядала так (за даними самого ЦБ рф на початок 2022 року): близько 207 млрд доларів в євро; 67 млрд у доларах США; 37 млрд у фунтах стерлінгів; 36 млрд у японських єнах;19 млрд у канадських доларах; 6 млрд в австралійських доларах; 1,8 млрд у сінгапурських доларах; 1 млрд у швейцарських франках.
— Інвестиції зберігалися у вигляді державних облігацій (Німеччини, Франції, Великої Британії, Австрії, Канади, а також Китаю), банківських депозитів та коррахунків.
— Золото залишилося в росії, а вкладення у юанях — у Китаї, тож вони не підпали під блокування. Зараз у ЄС активно дискутують, як використати заморожені активи.
— Один із планів — випустити від імені Єврокомісії так званий «репараційний кредит» для України, забезпечений цими коштами. При цьому пропонується обійти можливе вето Угорщини, створивши «коаліцію охочих».
— москва у відповідь погрожує судовими позовами та «дзеркальними заходами» проти інвестицій Заходу в рф (їх оцінюють у близько 285 млрд доларів), а також лякає глобальною фінансовою дестабілізацією у разі вилучення її активів.
6. Швейцарські банки, попри санкційний тиск і репутаційні ризики, продовжують конкурувати за російських клієнтів.
— Банкіри охочіше співпрацюють із тими, хто вже має посвідку на проживання у Швейцарії або країнах ЄС і сплачує податки в Європі.
— Перевага віддається двом категоріям так званих «благонадійних» клієнтів. По-перше, це стара діаспора, яка переїхала ще до початку повномасштабної війни. По-друге — нова хвиля емігрантів, які залишили росію після 2022 року з політичних або бізнесових причин. Серед них є колишні топменеджери міжнародних компаній та підприємці, які закрили або перенесли свій бізнес за кордон.
— Попри обіцянки політиків «заморозити» російські активи, швейцарські банки на практиці вибірково зберігають прихильність до заможних клієнтів із рф.
— Це демонструє подвійні стандарти фінансової системи, яка досі дозволяє російському капіталу вкорінюватися в Європі.
7. Індія стає одним із головних вигодонабувачів від санкційної війни проти росії.
— Закуповуючи дешеву російську нафту, індійські нафтопереробні заводи переробляють сировину та вигідно продають бензин на зовнішніх ринках, зокрема в Африку та Європу. Щоденний експорт індійських НПЗ стабільно тримається на рівні 200–300 тисяч барелів.
— Натомість російський експорт бензину у 2025 році падає до мінімальних показників через санкції, удари безпілотників по нафтопереробних підприємствах та обмеження проти «тіньового флоту», що змушує заводи працювати з недовантаженням.
— У результаті росія дедалі більше залишається лише постачальником дешевої нафти, тоді як прибуткова маржа від переробки переходить до Індії.
— Це робить москву вразливою до атак по енергетичній інфраструктурі та до коливань світових цін, тоді як переробка забезпечує набагато стабільніші доходи.
8. Бельгія посилила правила для розблокування заморожених активів російських інвесторів.
— Відтепер Казначейство країни більш ретельно перевіряє кожну заявку та вимагає підтвердження, що конкретний інвестор і його активи були включені до колективних заявок, поданих після 7 січня 2023 року.
— Крім того, змінилися вимоги до гаранта — європейського брокера, через якого дозволяється переводити активи. Якщо раніше фактично дозволяли виводити розморожені кошти у Велику Британію чи Швейцарію, то тепер це правило скасоване: активи повинні залишатися в межах ЄС.
— Ці заходи ускладнюють для росіян доступ до заблокованих активів і свідчать про прагнення Брюсселя перекрити можливі лазівки в санкційному режимі.
9. Китайський контейнеровоз Heng Yang 9 уперше зайшов у кримський порт Севастополя, що стало безпрецедентним випадком.
— Українська влада стверджує, що за останні місяці судно швартувалося там щонайменше тричі. Судно належить китайській компанії Guangxi Changhai Shipping, ходить під панамським прапором і під час рейсів свідомо спотворювало дані транспондера, щоб приховати реальні координати.
— Попри заяви екіпажу про курс у порт Кавказ, супутникові знімки зафіксували його в Севастополі.
— За даними Києва, контейнеровоз заходив у Севастополь у червні, серпні та вересні цього року. Українська сторона розцінила це як порушення санкційного режиму й уже висловила протест китайському МЗС.
— Там офіційно заявили, що не радять своїм компаніям контактувати з окупованими територіями, проте на практиці Пекін «закриває очі» на такі випадки.
— Захід ще з 2014 року запровадив санкції проти кримських портів, а союзники України неодноразово наголошували, що будь-яка співпраця з анексованим півостровом є прямою підтримкою росії.
— Тим не менш, як і у випадку з російським ЗПГ, Китай демонструє готовність обходити обмеження, що посилює економічну стійкість москви та ставить під сумнів заявлену «нейтральність» Пекіна.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 24.09.2025
1. Астраханський ГПЗ «Газпрому» знову зупинився після атаки дронів.
— Астраханський газопереробний завод «Газпрому» припинив виробництво моторного пального після пожежі, що спалахнула 22 вересня внаслідок удару БПЛА.
— Вогонь пошкодив ключову установку з переробки конденсату У-1.731 потужністю 3 млн тонн на рік, яка забезпечує випуск бензину та дизелю.
— За оцінками, ремонт може тривати від кількох тижнів до кінця року. Навіть у найоптимістичнішому сценарії відновлення можливе не раніше листопада.
— На біржі вже припинено продаж партій бензину заводу, а з 15 вересня не реалізується і дизель. Це вже друга зупинка виробництва з початку року: у лютому ГПЗ також постраждав від атаки українських дронів і відновився лише наприкінці літа.
— У 2024 році завод виробив 0,8 млн тонн автобензину та 0,6 млн тонн дизпального, проте тепер його внесок у забезпечення російського ринку знову під питанням.
2. Українські дрони вдруге за тиждень вдарили по нафтохімічному комплексу «Газпрому» в Башкортостані.
— Вранці 24 вересня безпілотники атакували підприємство «Газпром нафтохім Салават». На місці працюють екстрені служби та триває гасіння пожежі. Очевидці у Салаваті розповіли про вибухи й густий дим над заводом.
— Салават розташований більш ніж за 1,5 тис. км від українського кордону, що демонструє зростаючу глибину ударів. Це вже друга атака на комплекс за останній тиждень: 18 вересня дрони також спричинили пожежу, тоді повідомлялося про ураження установки первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-4.
— «Газпром нафтохім Салават» — дочірня компанія «Газпрому» та один із найбільших нафтохімічних виробничих комплексів росії. Він випускає бензин, дизель, гас, зріджені гази, спирти, поліетилен та іншу продукцію.
— Українські удари паралізують роботу стратегічного підприємства, поглиблюючи паливну кризу в росії та завдаючи серйозних репутаційних збитків «Газпрому».
3. росія пропонує Exxon Mobil компенсацію $4,6 млрд, щоб повернути компанію на ринок попри санкції.
— «Роснефть» підписала з американською Exxon Mobil попередню угоду про можливе повернення $4,6 млрд, списаних компанією після виходу з росії у 2022 році.
— москва демонструє готовність піти на поступки, розглядаючи варіант часткового відшкодування збитків, щоб повернути західного енергетичного гіганта на свій ринок.
— Втім, подальший рух малоймовірний: домовленості не будуть реалізовані, доки росія не зробить кроків у переговорах щодо війни в Україні, а США та ЄС не послаблять санкції.
4. росія різко збільшила морський експорт нафти, вийшовши на найвищий рівень за останні 16 місяців.
— За чотири тижні до 21 вересня середні поставки склали 3,62 млн барелів на добу — максимальний показник з травня 2024 року.
— Зростання експорту напряму пов’язане зі зниженням переробки всередині країни: за оцінками JPMorgan, через удари українських дронів НПЗ скоротили обсяги нижче 5 млн барелів на добу, що на 7% менше від звичного рівня.
— Для порівняння, у серпні–вересні російські заводи зазвичай переробляли близько 5,4 млн барелів.
— Скорочення внутрішньої переробки вивільнило додаткову нафту для експорту. Так, Приморськ на Балтиці відвантажив рекордні 12 млн барелів за тиждень, а в цілому з 15 по 21 вересня російські порти завантажили 31 танкер (23,69 млн барелів), що більше ніж тижнем раніше (29 суден, 22,26 млн барелів).
— Фактично удари по нафтопереробній інфраструктурі парадоксальним чином посилили експортний потенціал росії: всередині країни поглиблюється дефіцит пального, однак валютні надходження від продажу нафти залишаються стабільними.
5. росія збільшила експорт алюмінію до Китаю.
— За даними китайської митниці, у січні–серпні 2025 року поставки російського алюмінію до КНР зросли у 1,7 разів, до $4,1 млрд, що вже перевищило обсяг усього 2024 року ($3,8 млрд).
— Частка росії на ринку імпорту алюмінію в Китаї піднялася до 36,2% проти 23,9% рік тому.
— Для порівняння, інші великі постачальники — Малайзія ($1,1 млрд), Таїланд ($942 млн), Японія ($823 млн) та Південна Корея ($664 млн). Загальний імпорт алюмінію в КНР виріс на 10,3%, до $11,2 млрд.
— Фактично москва дедалі більше зав’язує свій експорт на Китаї, втрачаючи диверсифікацію ринків і перетворюючись на сировинного сателіта Пекіна.
6. Дональд Трамп різко розкритикував росію, назвавши її «паперовим тигром» із розваленою економікою.
— У дописі в соцмережі Truth Social президент США заявив, що за підтримки ЄС і НАТО Україна здатна відновити контроль над усією своєю територією.
— Трамп наголосив, що кремль воює вже три з половиною роки у війні, яку «реальна військова сила мала б виграти менш ніж за тиждень». За його словами, російська економіка страждає від санкцій та ударів українських дронів по нафтопереробних заводах, що спричинило паливну кризу.
— Він додав, що москва бездумно витрачає значну частину бюджету на війну, тоді як Україна «має великий дух і лише зміцнюється».
7. Індекс Мосбіржі впав нижче 2700 пунктів вперше з липня після заяв Трампа про здатність України відвоювати власні території.
— Індекс IMOEX2 знизився на 2,01%, до 2695,28 пункту вперше з 14 липня. 14 липня індекс Мосбіржі опускався до 2616 пунктів.
— Тоді американські ЗМІ повідомляли, що Трамп остаточно розчарувався в переговорах з москвою і має намір передати Україні не тільки оборонне, а й наступальне озброєння.
8. ЄС планує припинити закупівлю російського СПГ до 2026 року і посилити санкції.
— Єврокомісія планує до 2026 року — на рік раніше, ніж очікувалося — повністю припинити закупівлю російського СПГ і вжити жорстких заходів проти банків та криптоплатформ, що порушують санкції проти москви, у рамках 19-го пакету санкцій.
— Пропозиція зосереджена на фінансових мережах росії, експорті енергоносіїв і нелегальних торговельних маршрутах, що підтримують війну. Для довгострокових контрактів термін відмови встановлено до кінця 2026 року, для короткострокових — шість місяців після набрання чинності пакетом.
— ЄС також розглядає заборону транзакцій у криптовалютах, обмеження для російських банків і портів, що використовуються для торгівлі військовими технологіями, та обмеження інвестицій у спеціальні економічні зони росії.
— Додатково планується експортний контроль над 45 компаніями, які допомагають росії обходити санкції, серед яких 12 китайських, дві тайські та три індійські організації.
9. Найбагатший бізнесмен Азії став ключовим покупцем російської нафти.
— Індійська компанія Reliance Industries, що належить мільярдеру Мукешу Амбані (його статки оцінюються приблизно у $100 млрд), стала головним імпортером російської сировини після запровадження західного нафтового ембарго.
— Reliance контролює найбільший у світі нафтопереробний комплекс і за час війни в Україні придбала у росії нафти на суму $33 млрд.
— Це становить близько 8% від усього російського експорту нафти за цей період (оцінюваного у $410 млрд за підрахунками Центру дослідження енергетики і чистого повітря, CREA).
10. Туреччина підписала 20-річний контракт на американський ЗПГ.
— Державна енергетична компанія BOTAS уклала з американською Mercuria 20-річний контракт на постачання зрідженого природного газу (ЗПГ).
— Починаючи з 2026 року Туреччина щорічно отримуватиме близько 4 млрд кубометрів палива, а загальний обсяг постачань за весь термін складе приблизно 70 млрд кубометрів.
— Угода передбачає імпорт газу з американських терміналів із подальшою регазифікацією в Туреччині, Європі та Північній Африці. Для Анкари це крок до диверсифікації джерел енергії, що дозволить зменшити критичну залежність від російського палива.
— Вашингтон отримує не лише комерційну вигоду, а й стратегічну перемогу: російський газ поступово втрачатиме позиції на турецькому ринку, де москва довгі роки була головним постачальником.
— Для кремля це означає втрату важливого інструмента енергетичного впливу на Туреччину та ослаблення експортних доходів.
