Попри те, що в Офісі президента відхрещуються від співпраці з проросійськими діячами, зокрема з Віктором Медведчуком, насправді більшість очільників Банкової мають тісні зв’язки з антиукраїнськими силами.
Про це в етері “Прямого” повідомив економічний та політичний експерт Борис Кушнірук.
“Якщо подивитися на все оточення президента Зеленського, то це люди, які мають дуже широкі зв’язки саме з антиукраїнськими складовими політикуму. Медведчук в цьому плані не є тією людиною, з якою вони всі не знайомі. Безперечно, вони всі його знають і, більш того, мають ті чи інші зв’язки з Медведчуком і з тими людьми, які пов’язуються з Медведчуком. Тому для мене це певна іронія, коли президент Зеленський, а це, скоріше, його особисті комплекси, виступає проти Медведчука”, – зазначив Кушнірук.
За його словами, в оточенні Зеленського також активно співпрацюють з одіозним юристом Андрієм Портновим.
“При тому, що, вибачте, Портнов, на якому просто тавра не має доставити, якого асоціюють з агентом російських спецслужб з позивним “Казбек”, присутній більш ніж активно з усіма очільниками Офісу президента. Тому, коли бояться сказати, що, вибачте, Медведчук теж там присутній, то це, скоріше, не тому, що вони такі всі проукраїнські, а просто тому, що така позиція особисто президента Зеленського”, – пояснює політичний експерт.
Окрім того, він нагадав про тісну співпраці чинного глави Нацбанку Андрія Пишного з Віктором Медведчуком.
“Вся його кар’єра пов’язана була саме з тим, що були люди, які були дуже пов’язані з паном Медведчуком, які його просували на щаблі влади, особливо на цьому етапі, коли він прийшов в “Ощадбанк”. Це сталося точно завдячуючи людині з найближчого оточення свого часу пана Медведчука, Плужнікова. Це не є великою таємницею. Людина, яка не мала ані банківського, ані професійного досвіду, його просували наверх, і він буквально за три роки вже став першим заступником “Ощадбанку”… Тому Пишний, як і більшість нашого політикуму, має дуже тісні стосунки з антиукраїнськими елементами”, – наголосив Борис Кушнірук.
Керманичі Офісу Президента намагаються демонстративно дистанціюватися від будь-яких зв’язків з проросійськими діячами. Особливо з таким одіозним персонажем як Віктор Медведчук. Хоча це більше пов’язано не з їхньою проукраїнською позицією. Чого в них немає, того немає.
Насправді, у кого з них не почнеш перевіряти минуле, там найдеш їхні тісні зв’язки з усім антиукраїнським кодлом. Це більше проблема особистих комплексів Президента Зеленського по відношенню до пана Медведчука. Чудить самодержець український. Тому саме зв’язки з Медведчуком керманичі Офісу Президента і їхні протеже у владних інституціях намагаються приховати і не згадувати.
Це стосується і голови Національного банку України Андрія Пишного. Який, що не є великою таємницею, вважається креатурою пана Єрмака. В публічному просторі існує думка, що пан Пишний – це технократ із досвідом у банківській сфері, який саме за рахунок своїх чеснот отримав керівну посаду в ключовій державній інституції. Але якщо уважно подивитися на його кар’єрний шлях, стає очевидним, що він далеко не чужий впливовим фігурам з проросійського табору і саме завдячуючи їм отримував значущі посади.
Первинні джерела цього зв’язку слід шукати у Чернівцях, де Пишний навчався в Чернівецькому державному університеті. Саме там він познайомився з Арсенієм Яценюком та Андрієм Іванчуком. Однак не вони посприяли стрімкому кар’єрному підйому Пишного, а найближче оточення одіозного Віктора Медведчука. Саме в Чернівцях в житті Андрія Пишного з’явилася фігура, яка згодом відіграє ключову роль у його кар’єрі – Ігор Плужников.
Ігор Плужников (1958–2005) – свого часу відомий український політик, один з засновників і керівників проросійської СДПУ(о), багаторічний соратник Віктора Медведчука та власник контрольного пакету телеканалу “Інтер”, що активно використовувався для російської пропаганди в Україні. Плужников був не лише політиком, а й бізнесменом, що мав широкі зв’язки у фінансовій сфері. У розпал своєї кар’єри очолював наглядову раду “Ощадбанку” (1999-2002), а згодом став першим заступником її голови та членом Ради НБУ.
Андрію Пишному повезло – його батько, Пишний Григорій Андрійович, був помічником народного депутата Ігоря Плужникова у Верховній Раді IV скликання. Історія їхньої співпраці бере початок ще з Чернівців, де батько Андрія Пишного разом із Ігорем Плужниковим був співзасновником кооперативу “Буковина” – одного з перших бізнес-утворень у регіоні після розвалу СРСР. Саме цей бізнесовий союз і поклав початок тривалій співпраці між родинами, що згодом перетворилася на політико-фінансовий альянс.
Саме в роки перебування Ігоря Плужникова на керівних посадах в Ощадбанку Андрій Пишний розпочинає стрімкий кар’єрний злет: не маючи ані досвіду, ані фахової освіти в банківській сфері, спочатку очолює юридичне управління “Ощадбанку” в 2000 році, потім – департамент правового забезпечення. І вже у 2003 році стає першим заступником голови правління. Такі темпи просування кар’єрною драбиною нефахівця у банківській справі сталися саме за прямої підтримки пана Плужникова.
Ігор Плужніков – не просто соратник Медведчука. Від був його заступником як голови СДПУ(о) і ключовим спонсором партії. А також власником телеканалу “Інтер”. Показово, що телеканал “Інтер”, контроль над яким мав Плужников, на 29% належав Першому каналу Росії (ОРТ), що напряму вказує на російське фінансування та політичні орієнтири.
Після смерті Плужнікова Андрій Пишний був на посадах членів наглядових рад Ощадбанку та Укрексімбанку. Здавалося б, втративши впливового покровителя, він не мав шансів залишитись на серйозних керівних посадах. Та просування пана Пишного по кар’єрній щаблині майже завжди супроводжувалося голосуванням або політичною підтримкою людей, пов’язаних із Віктором Медведчуком. Не став винятком і момент його призначення Головою Національного банку України. Під час голосування за відповідну постанову №8107 у Верховній Раді, майже всі присутні на засіданні депутати з колишньої фракції ОПЗЖ підтримали кандидатуру Пишного.
Вже на посаді голови НБУ Пишний старанно відпрацьовував своє призначення за сприянням Офісу Президента і проросійських сил. Так, за участю Пишного видавався у кредит на будівництво ТРЦ “Гулівер”. Власник “Гулівера”, бізнесмен Віктор Поліщук, є ріднею екс-президента РФ Дмитра Медвєдєва. Дружина Поліщука є племінницею дружини Медвєдєва. І саме пан Пишний проводив реструктуризацію кредитів на будівництво “Гулівера” під дуже низький процент у 2014-2020 роках: за безпосереднього сприяння Андрія Пишного кредит Поліщука перед Ощадбанком реструктуризовано до 2044 року під ставку близько 4% річних в гривні.
Скільки б українських бізнесменів і громадян бажали б, щоби їхні кредити були реструктуризовані на подібних умовах. Взагалі всією історією з кредитуванням будівництва ТРЦ “Гулівер”, особливо реструктуризацією цього кредиту, мали би займатися детективи НАБУ. Бо дії в інтересах Віктора Поліщука, які призводять до нанесення збитків державному Ощадбанку, доволі очевидні.
Сьогодні Андрій Пишний – голова НБУ, установи, яка має стратегічне значення для стабільності країни. Вже безліч разів зазначав, що процентна і курсова політика НБУ відверто корупціогенна. З нанесенням багатомільярдних збитків державі. Сподіваюсь, що після зміни влади, це стане предметом кримінального розслідування. Як і те, в якій мірі зв’язки з проросійськими діячами впливали на його рішення на посаді Голови Нацбанку.
Борис Кушнірук
