За участі президента США Джо Байдена у Брюсселі відбулися саміти НАТО, ЄС і G7, повністю присвячені російсько-українській війні. На всіх трьох самітах було озвучено запити України, представлені у відеозверненнях президента Володимира Зеленського. Проте сильні світу цього не ухвалили рішення надати Україні ресурси для ефективного контрнаступу на захоплених Росією українських територіях. Але все ж зробили кроки, немислимі до початку війни.
Про це для zn.ua пише завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.
Саміт НАТО
Головним питанням позачергового саміту НАТО було те, як допомогти Україні вистояти у війні з Росією, не перетворюючи її на глобальну. Після місяця боїв, інтенсивність яких не поступається битвам Другої світової війни, навряд чи хтось у НАТО сумнівається, що Росія веде конвенційну війну на межі своїх можливостей і не може в ній перемогти. Але країни Альянсу бояться, що розгромна поразка Росії в такій війні (а це можливо у разі надання Україні важкого озброєння) спровокує її на ескалацію з використанням хімічної, біологічної та навіть ядерної зброї.
Тому озброєння, яке б дозволило Україні проводити ефективні операції в контрнаступі, — танки, бойові літаки, реактивні системи залпового вогню й тактичні ракети, — надане не буде. Натомість буде ще більше тактичних систем — передусім протитанкової зброї та військових засобів протиповітряної оборони.
Про розширення номенклатури надаваних тактичних систем у НАТО розумно мовчать: Росія має дізнаватися про них на полі бою, а не з преси. Але з коментарів можна судити, що нова зброя має виключити повторення трагедії Маріуполя, практично знищеного російською артилерією та авіацією. Україні допоможуть стримати Росію від використання руйнівних конвенційних систем озброєнь, можливо й від морських десантів.
Новою стала обіцянка надати Україні засоби хімічного, біологічного та радіаційного захисту. Це усталений військовий термін, що означає готовність військ до дій в умовах застосування зброї масового ураження — хімічної, біологічної і ядерної. У США впевнені, і НАТО згодне, що загроза хімічної та біологічної атаки Росії проти України висока. На саміті навіть прокреслили «червону лінію»: у разі такої атаки НАТО відповість пропорційно. Але публічно не було сказано, як саме. Невизначеність у цьому випадку вважається додатковим чинником, що має стримувати Росію. Проте не виключено, що конкретних планів, про які можна було б оголосити, наразі просто немає.
Ще один військовий домен, у якому НАТО побоюється ескалації з боку Росії, — кібервійна. Питання обговорювалося на саміті, але публічно про вжиття заходів сказано нічого не було.
Саміт «Великої сімки»
Саміт G7 відбувся у штаб-квартирі НАТО на запрошення Німеччини за участі генерального секретаря Альянсу. Розглядалися питання глобальної економіки в умовах початку ізоляції Росії. Головним питанням, як можна судити з коментарів, була роль Китаю в нових умовах та його позиція щодо російсько-української війни.
Китай обіцяв не надавати Росії військову допомогу, але вперто наполягає на продовженні економічного співробітництва з нею та закликає зняти з неї санкції. Після впровадження США заборони на операції з російським золотом, а це можуть зробити й інші члени «Великої сімки», резерви в юанях залишаються останнім ліквідним активом Росії. Невідомо, які рішення прийняла «Велика сімка». Але можна прогнозувати, що економічний тиск на Росію наростатиме настільки, наскільки він буде прийнятним для економік G7.
Саміт ЄС
Саміт Євросоюзу розглядав три ключові питання — заявку України на членство, гуманітарну допомогу Україні, енергетичне ембарго проти Росії. З першого питання позиція для нашої країни невтішна: прискореного членства не буде. Заявку розглядатимуть за звичайною процедурою, аби не провокувати інших охочих. Що стосується гуманітарної допомоги, то її надаватимуть у великих обсягах. Ідеться передусім про допомогу біженцям з України та дипломатичний тиск на Росію з метою створення гуманітарних коридорів в українські міста.
Енергетичне ембарго, попри стрибок цін на енергетичні ресурси, набуло практичних обрисів у формі «послаблення залежності». Росія спробувала вплинути на позицію ЄС, зажадавши розрахунків за російський газ у рублях. Але, схоже, це лише зміцнило європейську рішучість.
Що можна сказати більш-менш упевнено, то це те, що відмова від закупівель російського вугілля можлива вже зараз, відмова від російської нафти розтягнеться на тижні, коли не на місяці, відмова від російського газу потребуватиме більше часу, тобто місяців і навіть, можливо, років. Та все ж ідеться про доволі близьку перспективу. Імовірно, вже до наступного опалювального сезону в Європі закупівлі російського газу будуть істотно знижені.
Для України ці саміти означають, що закривати небо, обороняти міста, захищатися від морських десантів і визволяти тимчасово окуповані території треба буде самотужки, хай і з допомогою все досконаліших тактичних систем озброєнь. Робити це доведеться, доки Росія остаточно не виснажиться від втрат на полі бою й економічної ізоляції.
У Заходу є бачення: ідучи на великі власні економічні жертви, але не жертвуючи життями своїх громадян, допомогти Україні відстояти свою незалежність та територіальну цілісність. Якщо дивитися з України, ця позиція видається недостатньою, а побоювання російської ядерної зброї — надмірним. Але з Брюсселя деякі аспекти російсько-української війни видаються інакшими. Ключовий вибір стосовно Росії зроблено: вона не може в нинішній своїй якості бути впливовим учасником міжнародної системи. Вибір стосовно України полягає поки що тільки в тому, що від неї залежить, якою саме буде міжнародна система після війни.
Але майбутнє самої України в Європі та світі вирішується на полі бою кров’ю і напруженням усіх сил її громадян.
