Днями на засідання комітету закордонних справ запитала в міністра Кулеби і зовнішньополітичних радників Зеленського, чи розблокували орки місію СММ ОБСЄ в Донецьку.
Нагадаю, доблесні украінські воіни зловили російського найманця на позиціях, звідки за Зеленського відвели ЗСУ, він проводив там розвідку. У відповідь ОРДО заблокувало роботу представників місії СММ ОБСЄ в окупованому Донецьку.
До того ж Росія не продовжила мандат місії спостереження на неконтрольованих ділянках украіно- російського кордону.
Міністр підтвердив, що робота СММ і досі заблокована.
Тоді я поцікавилася, а де ж гучна, жорстка реакція України? Адже , на жаль, Париж, Берлін та і Вашингтон з Лондоном більш довіряють щоденним звітам СММ щодо режиму тиші, аніж інформації Києва.
Міністр погодився , що варто відреагувати жорсткіше.
Та, на превеликий жаль, жодної нової заяви, вимоги негайно скликати ТСК , провести консультації радників в нормандському форматі, поінформувати міністрів закордонних справ, зібрати Радбез ООН, немає. Але ж ситуація дійсно безпрецедентна! Орки кілька тижнів блокують спостерігачів СММ в готелі.
В цій ситуації РФ і орки безкарно порушують тиші, вбиваючи українських воїнів .
Всім серцем підтримую рішення командування ООС щодо застосування безпілотника « Байрактар» для захисту українських позицій, збереження життя наших воїнів.
Ми точно ні на кого не нападали, але адекватно реагувати на загрози і давати відсіч — обов’язок ЗСУ.
Реакція Німеччини вчергове розчарувала. Але не здивувала. Скільки нервів я поклала, працюючи в ТКГ , коли бачила, що у наших партнерів і ОБСЄ інцедент зі збиттям орками дрону, що належить спостережній місії , викликає більше емоцій і реакції, аніж загострення на фронті і вбивство українців.
Але чому така несправедлива реакція Німеччини, яка як гарант виконання мінських угод, мала б тиснути на РФ?
Та тому що Україна дає привід…
Коли востаннє ми чули жорстку і адекватну реакцію Києва на порушення режиму тиші?
Якщо Зеленський на військовому параді на День Незалежності не наважився згадати, так хто ж агресор.
Коли свою промову з трибуни Генасамблеї ООН він починає з «замаху на Шефіра»( до речі, як там розслідування? На пошуки злочинця кинули штат силовиків, рівноцінний нашому контингенту в ООС).
Якщо навіть в українських посольствах сьогодні не володіють інформацією про роботу мінських груп, реальну ситуацію на фронті, інциденти з СММ, а отже не можуть донести це партнерам.
Якщо так званий речник ТКГ несе несусвітну пургу, працюючи подразником громадської думки, а не інформує суспільство і наших партнерів про безпекову і гуманітарну ситуацію .
Якщо навіть журналісти, що ведуть тему мирного врегулювання, не назвуть зараз учасників груп від України. До речі, в гуманітарній підгрупі, де за Порошенка опікувалася заручниками я, зараз Зеленського представляє Третякова…
Ніхто з них жодного разу не був на жодному ток шоу, аби розповісти про свою роботу.
Що там з заручниками? Два роки все заблоковано.
Що з МКЧХ? Зеленський хвалився, що ще в Парижі домовився про допуск до всієї окупованої території і тюрем?
Коли СММ повернеться до моніторингу окупованого Донбасу і захопленого кордону? Не знаєте? Так і наші партнери не знають, їх українська влада такими проблемами не грузить.
Українська опозиція підтримує дії застосування безпілотного апарату.
І вимагає від влади активної зовнішньополітичної позиції і політики.
Це- дипломатичний фронт! Де треба воювати за Україну, а не співати оди найвеличнішому.
