Можна безкінечно дивитися як горить вогонь, як тече вода, і як зрадники України, що втекли на оркостан, поливають лайном росію.
Та насправді це очікувано.
Всі ці што-царьови, ківи, чалєнки, більчєнки, рассєржениє губарєви, а якщо брати ширше, то і скрипники, гоголі, пушкарі і барабаші в попередні 350 років, — всі вони переходили на сторону московії, бо були впевнені в одній простій думці: «расія ето — сіла!».
Це ключова, наріжна і єдина ідея всього цього штучного утворення з назвою «росія».
Ідея об’єднання в силу («нам надо вмєстє с росієй», «вмєстє ми в космос», «європа от нас дрожала» і як вінець демонстрації успіху від «вмєстє» — «вмєстє разбілі гітлєра») — всупереч зовнішній примітивності насправді дуже приваблива. Бажання бути сильним навіть не первісне, це бажання в нас ще від тварин. Кожен маленький звірьок хвилюється, що потрапить в кігті більшого хижака. А тому в дикій природі маленькі звірьки роздувають пір’я, надуваються при зустрічі з ворогом і (особливо) об’єднуються в зграї, щоб бути сильнішими.
Тому культи сили настільки потужні і привабливі в усіх релігіях, цивілізаціях і соціальних групах.
Тому і розрізнені племена голодранців ще з часів Чингісхана об’єдналися навколо нього, а насправді навколо цієї ідеї. Тому Кадиров Дон лиже руку хана у москві. Бо що спільного у монгола Чингісхана з чужим не те, що етнічно, а расово, московитом? Чи у Кадира з Путіним? Чи у чмобіка з Макіївки з яким-небудь абдразяковим?
Та ось ця ідея: «вмєстє ми сіла».
Ця ідея монопольно панує на територіях між Україною і Китаєм останнє тисячоліття. Ні християнство, ні іслам, ні ідеї волі і свободи не зуміли на цій території перемогти цю примітивну ідею. Саме вона об’єднує орди кочовиків-голодранців, що населяють ці території і постійно приходять на нашу землю. І буде ця ідея там навіть після падіння т.зв «росії» і появи нових ідей.
Деколи ця ідея переступала і наші кордони і перемагала в головах нашого населення. Бо особливо ця ідея приваблива в часи небезпеки і твого послаблення. Саме тому війська НКВД робили її привабливою серед нашого місцевого населення в 1941, коли організовували Корюківки і провокували каральні акції Гестапо. І зараз роблять, коли обстрілюють населення домбабве, щоб легше зганяти в зграї розхідних чмобіків.
Але тут наступає «але».
У культу сили є ключова слабкість, яка із супер-привабливої і давньої ідеї перетворює її на супер-слабку, яка поступається сучаснішим: коли сила не спрацьовує, культ сили більше не має тузів в рукаві.
Це ідея «воля або смерть» дозволяє рвати ворога зубами перед смертю. А ідея «ми сіла» чи навіть «за царя!» — здувається при зримій демонстрації твоєї слабкості.
І тепер, повертаючись до што-царьових, ми бачимо: вони зараз отримують зримий і супер-потужний удар під ватер-лінію їхньої ідеї. Росія не виявилася силою. Росія виявилася фуфелом.
Ми-то це знали і так. А в їхній свідомості це переворот, це крах, це жах. Вони зраджували, будучи упевнені в міфі про непереможність росії.
І вони, будучи вихідцями з більш розвиненого суспільства (України), більш освіченими за тубільців, першими на росії і побачили крах міфу. І саме вони на росії зараз логічно стають партією знищення путіна. І до речі тут елементарно просто спрогнозувати їхню подальшу долю.
Але це мало цікаво. Цікавіше те, що по ним, як по барометру, ми можемо бачити майбутній крах росії. Фізичний розпад росії буде потім, спершу буде крах ідеї про її силу.
Спершу буде крах ідеї про путіна-мачо. Потім одразу розірвуть «єдіну расію», далі, вірогідно, ФСБ, якщо вони не зможуть швидко мімікрувати, а далі, якщо демократію орки не відновлять, почнеться така веселуха, що тільки дров підкидай.
Але що не враховують всі плани по розвалу росії: нікуди культ сили з цієї примітивної території не подінеться.
Нам треба дочекатися, коли московська народна республіка обміняється з тагільською народною республікою ядерними ударами, а потім ввести миротворчий контингент і будувати на цій території вперше за 1000 років цивілізацію. Світ зобов’язаний дати тому населенню інші ідеї, за які воно зможе боротися. Демократію, свободу, закон, вільні ЗМІ, права людини. Я, чесно кажучи, не бачу, як ми зі своїми олігархами і брехливими ЗМІ зможемо щось там допомогти їм і допомогти перемогти там дикість, місцевих бандитів таких самих як у нас і інший непотріб.
Та без цього там завжди відбудеться перезбірка і через 20 чи 200 років «росія» в новій інкарнації повернеться.
Наша доля, як це не парадоксально, не просто знищити росію до ями під фундамент, а допомогти тубільцям збудувати там нові цивілізовані держави. Це історична місія. Без неї наше власне історичне коло розірване не буде.
