Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 21.10.2026
1. Українські дрони повністю заблокували поставки товарів до росії через Чорне море.
— Новоросійськ, один із найбільших морських портів росії, фактично припинив обслуговувати контейнерний імпорт через відсутність перевізників, готових працювати на цьому маршруті через атаки українських дронів. Минулого року порт перевалив 1,1 млн контейнерів і посів третє місце в росії після портів Далекого Сходу та Санкт-Петербурга.
— Однак у жовтні останні китайські компанії, які працювали на маршруті до Новоросійська, перенаправили судна до Санкт-Петербурга. З початку серпня, коли в Чорному морі дрони потопили перший контейнеровоз, кількість суден у Санкт-Петербурзі зросла на 25–30%.
— До Санкт-Петербурга перенаправляють не лише вантажі з Європи та США, які раніше надходили через Туреччину до Новоросійська, а й імпорт із Китаю, Індії та Ірану.
— Атаки українських дронів порушили звичну логістику російського морського імпорту через Чорне море та змусили перевізників шукати альтернативні маршрути.
2. Морський експорт російської нафти впав до місячного мінімуму через зупинку порту Приморськ.
— Морський експорт російської нафти за чотири тижні до 18 жовтня скоротився до 3,59 млн барелів на добу — найнижчого рівня за місяць. Причиною стала зупинка відвантажень у балтійському порту Приморськ, імовірно, через технічне обслуговування. Наприкінці тижня робота порту відновилася. Також поновилися відвантаження через Новоросійськ.
— За тиждень до 18 жовтня середньодобові поставки впали до 3,13 млн барелів — найнижчого рівня з березня. За цей період 31 танкер завантажив 21,91 млн барелів російської нафти проти 24,63 млн барелів на 34 суднах попереднього тижня.
— Вартість морського експорту також знизилася: до $2,33 млрд за тиждень і $2,61 млрд у середньому за чотири тижні.
— Україна відновила удари по російських нафтопереробних заводах, хоча їхня інтенсивність зменшилася. На Рязанському НПЗ зупинився один із чотирьох первинних блоків переробки. Такі перебої можуть збільшувати обсяги нафти, доступної для експорту, однак можливості росії обмежує скорочення видобутку.
— У вересні видобуток нафти в росії знизився до 8,64 млн барелів на добу — найнижчого рівня із середини 2020 року. Послаблення окремих американських обмежень, домовленості щодо торгівлі дизельним пальним і зміни в підході до танкерів тіньового флоту можуть підтримати попит з боку Індії, але навряд чи спричинять різке зростання експорту сирої нафти.
3. Банк росії десятий місяць поспіль скорочує золоті резерви, щоб покривати дефіцит державного бюджету.
— У 2026 році він може сягнути 7,3 трлн рублів — удвічі більше за початковий план. Темпи розпродажу золота стали найвищими з 1998 року, коли країна переживала дефолт і валютну кризу.
— У вересні золотий запас російського центробанку скоротився ще на 0,2 млн тройських унцій, або приблизно на 6,2 тонни, до 72,8 млн унцій. Це найнижчий показник із кінця 2019 року. З грудня минулого року резерви зменшилися загалом на 2 млн унцій — близько 62 тонн.
— Після кризи 1998 року росія десятиліттями накопичувала золото, збільшивши його запаси більш ніж у п’ять разів. На початку 2022 року вони становили близько 74 млн тройських унцій, або 2,3 тис. тонн, що забезпечувало росії п’яте місце у світі за обсягом золотих резервів.
— Нинішній розпродаж пов’язаний із падінням нафтогазових доходів і зростанням дефіциту бюджету. Мінфін росії витрачає активи Фонду національного добробуту, зокрема золото, а центробанк продає відповідні обсяги в межах операцій, які відображають використання резервів фондом.
— Через це російський центробанк став найбільшим продавцем золота серед центральних банків світу. російська влада витрачає накопичені фінансові ресурси, щоб фінансувати державні видатки, зокрема військові.
4. Прибуток російської «Сєвєрсталі» впав на 61% за дев’ять місяців.
— російська металургійна компанія «Сєвєрсталь» за підсумками січня–вересня 2026 року скоротила прибуток на 61% і вирішила не виплачувати дивіденди за цей період.
— За дев’ять місяців компанія та її дочірні підприємства отримали 19,29 млн рублів прибутку. Валовий прибуток зменшився на 21% — до 129,92 млн рублів, а операційний прибуток скоротився на 45%. Сплачений податок на прибуток зменшився більш ніж у 3 рази. Інвестиції зменшилися на 40%. Чистий борг з початку року збільшився більш ніж у 2,5 рази. Вільний грошовий потік є від’ємним (мінус 27,6 млрд. рублів).
— У компанії пояснили відмову від дивідендів необхідністю зосередити ресурси на завершенні ключових стратегічних проєктів. За підсумками другого кварталу компанія також не виплачувала дивідендів. Тоді це рішення пояснювали несприятливою ринковою кон’юнктурою та слабким попитом на сталеву продукцію.
5. росія зберегла третє місце серед постачальників газу до ЄС, забезпечивши 11% імпорту у вересні.
— У вересні 2026 року росія забезпечила 11% усього імпорту природного газу до Євросоюзу й залишилася третім за величиною постачальником після Норвегії та США. На російський газ припало 5,9% трубопровідних поставок і 5,1% імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ), свідчать дані Kpler, ENTSOG та EOA.
— Найбільшим постачальником газу до ЄС залишається Норвегія з часткою 36%. США посідають друге місце з 32,1% імпорту, причому весь американський газ надходить у зрідженому вигляді. Частка Алжиру становила 10,6%, Азербайджану — 4,5%.
— Європейський імпорт поступово зміщується в бік ЗПГ. У вересні на нього припало 47% усіх поставок газу до ЄС, тоді як на трубопровідний газ — 53%. Американські компанії забезпечили понад дві третини всього імпорту ЗПГ до Євросоюзу.
6. ЄС не послаблюватиме енергетичні санкції проти росії попри домовленість США щодо дизпального.
— Європейський Союз не послаблюватиме санкції проти російських викопних енергоресурсів, попри домовленість Вашингтона з москвою щодо постачання дизельного пального до квітня 2027 року. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у Європарламенті.
— Вона назвала росію ненадійним постачальником, який використовує енергетичну залежність як зброю, і нагадала, що саме москва скоротила постачання газу до Європи. Дональд Трамп, захищаючи домовленість із росією, заявив, що ЄС також купував російські енергоресурси, але не навів подробиць.
— У грудні Єврокомісія планує представити новий механізм захисту єдиного ринку. Він має дозволити оперативно обмежувати або забороняти імпорт із країн, які порушують правила конкуренції, з мінімальними консультаціями з державами-членами.
— Паралельно ЄС готує додаткові інструменти диверсифікації постачання та енергетичної солідарності.
7. Норвегія затримала два вантажні судна, одне з яких пов’язане з російським проєктом «Арктик ЗПГ 2».
— Норвезька берегова охорона 14 жовтня затримала два вантажні судна біля узбережжя північної Норвегії. Одне з них — Ya Qing Hai Yang — перебуває під санкціями США, ЄС і Швейцарії через участь у постачанні обладнання для російського проєкту «Арктик ЗПГ 2».
— За даними Starboard Maritime Intelligence, на початку жовтня судно перебувало за кілька кілометрів від російсько-норвезького кордону. Воно вийшло з Гонконгу, зробило кілька зупинок на Далекому Сході та прямувало Північним морським шляхом. Судно використовувало прапор Гватемали, хоча ця країна не має відкритого публічного реєстру суден.
— У 2024 році Ya Qing Hai Yang перевозило з Китаю до російського порту Утренній модулі для виробництва електроенергії, призначені для обслуговування «Арктик ЗПГ 2». Після цього судно внесли до санкційних списків США, ЄС і Швейцарії.
8. Угорщина готова відмовитися від «Росатома» на ключовому ядерному проєкті росії в ЄС.
— Угорщина розглядає можливість усунення російського «Росатома» від розширення АЕС «Пакш» і шукає альтернативних підрядників. Новий уряд Петера Мадяра готовий піти на фінансові втрати, щоб розірвати співпрацю з російською держкорпорацією, яка за часів Віктора Орбана отримала контракт на 12,5 млрд євро без тендеру у 2014 році.
— Угорська влада переглядає проєкт і оцінює правові, технічні та фінансові наслідки заміни підрядника. Остаточне рішення очікується до кінця 2026 року або на початку 2027-го. Уряд схиляється до висновку, що розширення АЕС необхідне, але без участі «Росатома».
— Для росії це загроза втрати одного з найважливіших плацдармів у ядерній енергетиці Європейського Союзу. Після розриву Фінляндією контракту з «Росатомом» у травні 2022 року угорський проєкт залишався ключовою можливістю зберегти присутність російської держкорпорації на європейському ринку.
— Тепер під загрозою опинилися не лише багатомільярдний контракт, а й політичний вплив москви на енергетичну політику Угорщини.
— Будапешт уже виплатив «Росатому» понад 2 млрд євро до початку основних будівельних робіт у лютому. У разі розірвання контракту країна ризикує втратити 1,1 млрд євро виплачених коштів і додатково сплатити штрафи за порушення угоди.
— Попри ці ризики, нова влада готова розглядати зміну підрядника. Європейський постачальник спростив би зовнішньополітичні питання та зменшив залежність проєкту від санкційних ризиків.
— Водночас російська ядерна галузь досі значною мірою зберігає доступ до європейського ринку: у 2025 році на росію припадало близько 23% поставок збагаченого урану до ЄС і 16% природного урану.
— Втрата угорського проєкту стала б для «Росатома» ще одним ударом по позиціях у Європі та свідченням того, що навіть уряд країни, яка раніше захищала співпрацю з москвою, готовий переглядати її заради зменшення залежності від росії.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 22.10.2026
1. Сили оборони України уразили 75-й арсенал у Серпухові Московської області ракетами/ реактивними дронами.
— Об’єкт спеціалізується на зберіганні, ремонті та відновленні військової техніки. На підприємстві ремонтували зенітні ракетні комплекси «Бук-М1», «Бук-М2» та С-300В. Під час атаки в Серпухові оголошували ракетну загрозу.
— За даними OSINT-аналітика Jompy, який у березні 2024 року досліджував російську військову інфраструктуру, 75-й арсенал був єдиною виявленою ним базою зберігання російських зенітних систем.
— Ураження такого об’єкта може ускладнити ремонт і зберігання засобів протиповітряної оборони росії.
2. Українські удари скоротили експорт дизельного палива з росії більш ніж на 75%.
— Українські безпілотники завдали серйозної шкоди російській нафтопереробній галузі, скоротивши експорт дизельного палива більш ніж на 75% і поставивши під загрозу плани кремля наростити постачання на світовий ринок. До атак росія була другим за величиною експортером дизельного палива у світі після США.
— За даними Kpler, у вересні росія експортувала 141 тис. барелів дизельного палива на добу проти 608 тис. барелів за аналогічний період минулого року. У липні кількість українських ударів по російських НПЗ та пов’язаній нафтовій інфраструктурі зросла до 31 проти 11 у січні.
— Україна не лише збільшила кількість атак, а й розширила їхню географію. Якщо на початку повномасштабної війни йшлося про десятки безпілотників, то тепер для ударів регулярно запускають сотні. У липні українські сили уразили найбільший нафтопереробний завод росії в Омську, у Сибіру, більш ніж за 1600 км від України.
— Водночас українські удари дедалі частіше спрямовані на складне технологічне обладнання, ремонт якого потребує значно більше часу, ніж відновлення резервуарів для зберігання пального. Заміна установок вторинної переробки може тривати кілька місяців. Для цього потрібне спеціалізоване обладнання, постачання якого ускладнюють санкції та проблеми з міжнародними ланцюгами постачання.
— У липні москва заборонила експорт дизельного палива, щоб забезпечити внутрішній ринок. У жовтні влада частково відновила постачання, намагаючись виконати домовленості з президентом США Дональдом Трампом. Згідно з ними, росія мала постачати на світовий ринок близько 75 тис. барелів дизельного палива на добу в жовтні та 124 тис. барелів у листопаді. Однак ці плани можуть зірватися через пошкодження нафтопереробних потужностей.
— За оцінкою директора з досліджень сировинних ринків Kpler Метта Сміта, без припинення ударів по енергетичній інфраструктурі росії буде складно повернути на ринок заявлені обсяги пального.
3. російський нафтовий гігант «Роснефть» втрачає прибутки через удари України та санкції.
— російська «Роснефть» стикається з дедалі більшими проблемами через українські удари по нафтопереробних заводах, санкції та зростання вартості запозичень. Прибутки компанії падають, борг зростає, а ремонт пошкоджених підприємств ускладнюється через нестачу обладнання. Представники компанії попереджають, що навіть кілька додаткових місяців війни можуть завдати її бізнесу довгострокової шкоди.
— «Роснефть» керує 12 нафтопереробними заводами, на які припадає близько третини потужностей росії з переробки нафти. Із 15 підтверджених ударів безпілотників по російських НПЗ у вересні п’ять припали на підприємства компанії. Найбільше постраждали Рязанський, Сизранський і Туапсинський заводи. Рязанський НПЗ, який постачає пальне до москви та сусідніх регіонів, після першої атаки в травні простоював понад половину часу й працював зі значним недовантаженням. Сизранський завод протягом більшої частини останніх шести місяців або не працював, або використовував менш як третину потужностей. Туапсинський НПЗ не працює з квітня.
— Від початку 2026 року українські безпілотники завдали щонайменше 114 ударів по російських НПЗ — більш ніж удвічі більше, ніж за аналогічний період торік. Повторні атаки змушують «Роснефть» відновлювати роботу підприємств, які знову зазнають пошкоджень після ремонтів.
— Санкції ускладнюють відновлення обладнання. Для ремонту установок вторинної переробки потрібні спеціалізовані комплектуючі, які раніше закуповували на Заході. Тепер компанія залежить від російських аналогів і поставок із Китаю, очікування яких може тривати місяцями. Китайське обладнання до того ж не завжди сумісне з наявними системами. Спроби захистити НПЗ контейнерами, сітками та сталевими тросами виявилися недостатньо ефективними.
— Фінансове становище компанії погіршується. Чистий прибуток «Роснефти» за перше півріччя 2026 року скоротився майже на 20% — до 200 млрд рублів (2,4 млрд доларів). Співвідношення чистого боргу до EBITDA зросло до 1,8 раза — найвищого рівня більш ніж за п’ять років.
— Проблеми загрожують і довгостроковим планам компанії. Масштабний арктичний проєкт «Восток Ойл», у який планують інвестувати майже 50 млрд доларів, відстає від графіка на роки. За оцінкою Rystad Energy, у 2027 році він видобуватиме близько 310 тис. барелів на добу, причому приблизно 90% припадатиме на давно освоєні родовища. Розвиток проєкту також стримує нестача спеціалізованих танкерів для перевезення нафти арктичними водами. Західні санкції ускладнили їхнє будівництво. За оцінками, до 2030 року для транспортування запланованих обсягів знадобиться щонайменше 30 таких суден, яких наразі немає.
— «Роснефть» одночасно втрачає переробні потужності через українські удари, витрачає дедалі більше коштів на ремонти та стикається з труднощами в реалізації нового великого нафтового проєкту. Зростання світових цін на нафту частково пом’якшує фінансовий тиск, але не усуває виробничих проблем і залежності від постачання обладнання.
4. Збитки вугільної галузі росії за січень–липень 2026 року сягнули 178,2 млрд рублів.
— У збиток працюють 70% вугільних компаній проти 17% у 2022 році. Міненерго очікує, що за підсумками року втрати скоротяться до 300–310 млрд рублів проти 408 млрд у 2025 році, однак галузь залишається у глибокій кризі.
— Вугільні компанії потерпають від високих транспортних витрат, боргів і дорогих кредитів. З 2021 року тарифи РЖД зросли у 2,5 раза, а з жовтня підвищилися ще на 8,5%. Перевезення забирає понад половину виручки вугільників, а взимку ця частка перевищувала 70%. При цьому можливості збільшення експорту обмежені через перевантаженість Байкало-Амурської та Транссибірської магістралей.
— Борги галузі оцінюють у 1,6–1,8 трлн рублів. Кожен додатковий процентний пункт кредитної ставки обходиться компаніям приблизно у 15 млрд рублів на рік. Попри очікування Мінерго скоротити збитки до 100 млрд рублів у 2027 році, реалістичніший прогноз становить 150–200 млрд рублів.
— Криза вже призводить до зупинки підприємств і скорочення інвестицій. У Кузбасі з 62 вугільних підприємств, які перебувають у критичному фінансовому стані, 20 уже зупинили роботу. Інвестиції у видобуток за минулий рік скоротилися на 19%.
— За відсутності дешевих кредитів і передбачуваних тарифів на перевезення галузі загрожують подальше закриття збиткових шахт і тривале падіння інвестицій.
5. росія вибірково конфіскує активи європейських компаній, тоді як американський бізнес переважно уникає покарання.
— Із 20 іноземних компаній, активи яких президент росії володимир путін передав під зовнішнє управління після повернення Дональда Трампа до влади в січні 2025 року, лише три пов’язані зі США. Решта — європейські компанії.
— У вересні російська влада встановила контроль над місцевими підрозділами швейцарської харчової групи Nestlé, торговельними мережами Auchan і Metro. Минулого тижня під контроль також передали активи чотирьох менших компаній із Франції, Німеччини, Швеції та Бельгії. москва пояснює вилучення активів підтримкою України з боку європейських країн і заморожуванням російського майна в Європі.
— Водночас, кремль не хоче застосовувати до американських компаній такі самі жорсткі заходи, оскільки це може зашкодити переговорам із Вашингтоном. Зближенню сприяють переговори про економічну співпрацю між адміністрацією Трампа та росією. Прихильність Трампа до економічних домовленостей і переговорний процес допомагають захищати інтереси американських компаній.
— За оцінкою Американської торговельної палати, у росії досі працюють близько 300 американських компаній. Водночас представник економічного відомства Швейцарії підтвердив, що європейський бізнес постраждав від вилучення активів значно більше, ніж американський.
— Європейські чиновники розглядають такі дії російської влади як примусове вилучення майна та обіцяють санкції проти тих, хто отримує вигоду від конфіскованих активів.
— Вибірковий підхід москви демонструє, що ризики для іноземного бізнесу в росії залежать не лише від політичних рішень його країн походження, а й від того, наскільки кремль зацікавлений у збереженні відносин із відповідними державами.
6. росія використовує рибальські траулери для розвідки біля Великої Британії.
— російські рибальські судна можуть збирати розвідувальні дані про розташування підводних кабелів зв’язку, які з’єднують Велику Британію з Європою та США. Розслідування виявило понад 500 випадків, коли російські траулери кружляли над маршрутами критично важливих кабелів або тривалий час рухалися вздовж них.
— За даними Global Fishing Watch, щонайменше 17 суден маневрували на низькій швидкості поблизу кабельних трас у Північній Атлантиці. Така поведінка може свідчити про картографування морського дна за допомогою гідролокаторів і дистанційно керованих підводних апаратів.
— Зібрані дані можуть допомогти росії підготувати диверсії проти підводної інфраструктури в разі конфлікту з НАТО.
— Пошкодження кабелів здатне порушити роботу банків, лікарень, транспорту та мобільного зв’язку. У НАТО заявляють, що відстежують пересування російських суден. Водночас міжнародне право наразі не забороняє проводити обстеження кабельних трас у міжнародних водах. Велика Британія готує посилення покарань за диверсії проти кабельної інфраструктури.
7. 23 конгресмени США закликали Трампа дозволити Україні виявляти російські ракетні установки за допомогою Starlink.
— 23 члени Палати представників США — семеро республіканців і 16 демократів — звернулися до Дональда Трампа з проханням домовитися з Ілоном Маском про надання Україні доступу до супутникової системи Starlink для виявлення російських ракетних установок на території росії. Законодавці вважають, що це допоможе Україні завдавати ударів по пускових установках, з яких росія атакує українські міста.
— Вони закликали Трампа втрутитися в ситуацію, оскільки саме він, на їхню думку, може домогтися зміни обмежень на використання Starlink.
— Частина законодавців вимагає розслідувати обмеження роботи Starlink і військової системи Starshield, які, за повідомленнями американських ЗМІ, ускладнювали виконання українських оборонних і наступальних завдань.
— Деякі республіканці також виступають за посилення санкцій проти росії та блокування імпорту російської нафти.
8. Дві великі міжнародні криптобіржі — Bitget і MEXC — за три дні оголосили про припинення обслуговування клієнтів із росії та Білорусі.
— Це обмежує можливості російських і білоруських користувачів торгувати криптовалютами через міжнародні платформи та переводити активи між біржами.
— Обмеження Bitget набули чинності 18 жовтня: користувачам із росії, Білорусі та Казахстану заборонили відкривати нові позиції, а до 21 жовтня вони мали закрити наявні угоди й вивести активи.
— MEXC 20 жовтня оголосила про припинення обслуговування клієнтів із росії та Білорусі, пославшись на міжнародні регуляторні вимоги.
— Причиною відходу міжнародних платформ може бути посилення регуляторного тиску та ризик вторинних санкцій. Зокрема, у липні 2026 року ЄС запровадив санкції проти криптоплатформи HTX через звинувачення в сприянні обходу антиросійських обмежень.
— За оцінками учасників ринку, ці рішення можуть свідчити про ширше згортання роботи міжнародних криптобірж із російськими клієнтами. Для користувачів це означає менший вибір торговельних майданчиків і ризик втрати доступу до звичних сервісів.
9. Словаччина відновлює переговори з росією про постачання енергоносіїв.
— Словаччина 26 жовтня проведе в москві перше з 2022 року засідання міжурядової комісії з росією. Сторони обговорять співпрацю в енергетичній сфері, зокрема постачання газу та продовження імпорту російської нафти. До порядку денного також увійдуть питання ядерної енергетики, сільського господарства, охорони довкілля, спорту та культури.
— Відновлення переговорів може посилити розбіжності між Братиславою та партнерами по ЄС і НАТО, які прагнуть позбутися залежності від російських енергоносіїв. Цей крок продовжує курс прем’єр-міністра Роберта Фіцо на відновлення контактів із москвою.
