Зеленський, жовтень 2026 (інтерв’ю Стівену Бартлетту): «Ми ж не могли уявити, що почнеться повномасштабне вторгнення. Я не міг уявити, що вночі полетять просто ракети».
Порошенко, січень 2022: «Путін буде атакувати крилатими ракетами з Каспійської флотилії, літаками з-за меж України, ракетним озброєнням, яке б’є на 200-300 кілометрів, іскандерами з російської території. Путін має можливість вести повномасштабну війну, і війна може початися у будь-який час».
.
Може, все ж таки треба було слухати? Слухати власних військових, розвідки західних партнерів, які місяцями попереджали про підготовку вторгнення, та людей, які розуміли, на що здатна росія і якою буде ця війна.
Але Зеленський знову дає велике інтерв’ю, і знову в його розповіді про початок повномасштабного вторгнення винні та відповідальні всі, тільки не він. Байден, який не запровадив превентивних санкцій проти росії, Захід, який зробив недостатньо, українська влада 2014 року, яка нібито не віддала належних наказів у Криму. Всі, крім нього самого.
І знову жодного слова про власну відповідальність, про (не)підготовку держави до вторгнення, про рішення, які ухвалювала або не ухвалювала його влада, що на лютий 2022 року керувала країною вже майже три роки (!). Натомість ми вкотре чуємо історію про те, як він не втік і попросив зброю, а не таксі. Наче ця фраза здатна замінити відповіді на всі інші запитання.
.
Слухати це вже просто нестерпно. Особливо людям, для яких війна почалася не 24 лютого 2022 року, а у 2014-му, які пам’ятають, хто тоді був при владі, у якому стані перебувала армія, як вона відновлювалася, хто ухвалював рішення, хто виконував накази, а хто їх саботував. І які чудово розуміють, що російські ракети не стали несподіванкою для всього світу лише тому, що їх не міг уявити президент України.
.
Ніхто не вимагає від Зеленського здатності передбачати майбутнє чи виконувати чужу роботу. Але він президент України, гарант її державного суверенітету й територіальної цілісності, і його завдання не уявляти, вірити чи не вірити в можливість вторгнення, а забезпечувати підготовку (!) держави до загроз, про які попереджають власна розвідка та західні партнери. Це не питання віри чи уяви, це питання конкретних рішень і відповідальності за них. І коли тебе місяцями попереджають, називають можливі дати, напрямки ударів і засоби ураження, то через майже п’ять років повномасштабної війни хочеться нарешті почути відповідь на одне просте запитання: що зробив ТИ як президент і гарант територіальної цілісності України, щоб підготувати країну до того, про що тебе попереджали?
.
Хоча ні, не хочеться вже жодних відповідей, бо цілком очевидно, що ми їх так і не дочекаємося, а якщо й дочекаємося, то знову почуємо щось неадекватне. Хочеться одного: реальної відповідальності за ухвалені рішення, за бездіяльність, за все, що було зроблено і чого не було зроблено. Без чергових красивих історій, гасел, метафор, казочок, обіцянок, сцянини в очі, популізму й нескінченного перекладання провини на інших.
Просто реальної відповідальності. За кожне ухвалене й неухвалене рішення та його наслідки. Бо ця злочинна некомпетентність та нерозуміння реальності обходяться нам занадто дорого.
Боже! Що я зараз почитав??? Він дійсно вважає українців йолопами?
«Ніхто не очікував, що вони пройдуть через Білорусь і рушать на столицю. Ось чому у нас там не було сильних військ. Це беззаперечний факт» — Зеленський.
Прочитавши цю маячню, одразу ж напрошується просте, як форма цегли питання: «А зі сторони тимчасово окупованого Криму, ти (от саме так)… ТИ теж не очікував просування військ агресора? Бо там теж не було сильних військ. Один батальйон морської піхоти в районі Чонгару та Генічеську і механізована бригада, яка не встигла вчасно вийти з полігону під Олешками»? І це до речі теж беззаперечний факт. Вже зранку 25 лютого російські війська були біля Мелітополя. Сто тридцять кілометрів по прямій.
НЕ ОЧІКУВАВ ВІН! У мене немає притомних слів! Для цього «палкавоцця», напевне буде відкриттям той факт, що в Україні ще залишились люди, які чудово пам’ятають ті дні. І це також беззаперечний факт.
Напевне Вові треба нагадати, що з січня 2022 року у нього на столі лежали вичерпні дані від Директора ЦРУ (про майбутні дії окупантів), які йому передали після того, як він вже відтягнувся в Колибі на Буковелі із кентом Андрюхою. Для цього, щоби ж ткнути носом в очевидне, Директор ЦРУ особисто прилетів до Києва!
Послушай, Вова! Я тобі, нагадаю дії іншого президента України! Ну того, про якого ти кривлявся на стадіоні «Отакойвиголовнокомандувач». До нього не приїздив Голова ЦРУ, йому не кричали місяцями союзники у вуха: «Рийте окопи! Готуйтеся до великої війни». Але після того, як в листопаді 2018 року, в Керченській протоці були захоплені два українських катера та буксир, той Президент (до якого, до речі, ти застосував санкції), миттєво вніс на розгляд Верховної Ради Рішення про введення в Україні воєнного стану в окремих областях. І вже потім, сім годин депутати «відтанцьовували», намагаючись звинуватити Порошенка в чому завгодно! Але все ж таки рішення було прийняте. І одразу ж, Президент, як Верховний Головнокомандувач ввів у дію інше своє рішення… На застосування військ. І після цього одразу ж в Мелітополь примчались певні підрозділи 95-ї бригади та взяли військовий аеродром під додаткову охорону. Військо почало… ДІЯТИ на випередження! Саме про це в своєму інтерв’ю «УП» розповідав генерал Сергій Наєв. Прямо натякаючи на те, що якби ж ХТОСЬ почухався заздалегідь наприкінці 2021 (та хоча б в січні 2022) року, то все пішло б геть за іншим сценарієм.
А що зробив ти? А нічого, Вова! Ти просто… НЕ ОЧІКУВАВ маючи на руках всю необхідну інформацію, яку тільки можна було мати! Потужний полководець. Тут вже не посперечаєшся!
Ну і на останок, друзі, я наведу дві фрази однієї і тієї ж людини. Як до них ставитися, вирішуйте самі.
«Ми можемо збільшити армію в два-три рази, але тоді, наприклад, не зможемо будувати дороги. Для нас це проблема» (с) Лютий 2022 року.«У нас просто не було такої армії. Тільки уявіть: на вас іде 200 000 людей. Це просто неможливо захистити» (с) Жовтень 2026 року.Від себе особисто скажу… Можливо було захистити! МОЖЛИВО! Тому що у тебе, Вова, окрім війська, яке ти не захотів збільшувати, були ще двісті тисяч людей першого оперативного резерву! А це сорок бригад, в яких кожен мав досвід ведення бойових дій! Правда для цього, треба було тобі не на лижах ганяти та горілку жерти в Буковелі із Єрмаком, а прийняти ОДНЕ рішення! Тобі, Вова і нікому більше… Рішення, яке ти НЕ ПРИЙНЯВ.
І як буде нагода, сядь і порахуй, скільки українців не отримали свій шанс вижити в лютому та березні 2022 року через те, що у тебе не вистачило банальної політичної сміливості!
===
Обов’язок Президента України! Не… можу, не можу… хочу, не хочу… очікував, не очікував… наснилось чи ні, а саме ОБОВʼЯЗОК, який прописаний в Конституції України прямо каже:
«Президент України: забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави»
І в присязі людини, яку складає людина що заступає на пост президента є такі слова: «Я, (ім’я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь (ЗАРАЗ УВАГА) усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі».
Маючи на руках все: вичерпну розвідувальну інформацію, боєздатну армію, оперативний резерв в декілька сот тисяч ветеранів АТО/ООС, Зеленський спромігся лише на відосик про підготовку до шашликів. І скоро, дуже скоро дсятки тисяч українців за ці шашлики сплатили найбільшу ціну… власним життям або життям своїх рідних та близьких. А дуже часто і все одразу!
В своєму інтерв’ю Зеленський фактично зізнався у скоєні… злочину! Був забов’язаний, але не зробив…
